Посередництво найбільш поширений вид заробітку. Одночасно з цим воно обплутаний неймовірним кількістю всякого роду документами: доручення, комісія, управління майном, транспортне експедирування, це лише незначна частина того, на що повинен бути готовий посередник. З цього року клопоту у нього стане ще більше. Цивільний і Господарський кодекс вибудовують нову модель взаємовідносин довірителя і посередника. Втім, це скоріше плюс, ніж мінус.

Ноу-хау Цивільного кодексу положення статті 1000, в якій вводиться така категорія, як виключне право повіреного на здійснення всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. Це означає, що сторони в договорі можуть визначити, що тільки повірений на певний час і на певній території має право на вчинення певних дій. Причому на момент дії цього положення передати дані повноваження іншій особі забороняється. Щоб уникнути неоднозначного тлумачення договору партнери повинні детально описати всі свої дії.

Взявся за куш ...

Цивільний Кодекс зобов'язує посередника особисто виконати дане йому доручення. Передоручати іншому, взяті на себе зобов'язання, не можна. Винятком з цього правила:

а) якщо така можливість передбачена договором і б) якщо посередник змушений вдатися до цього, наприклад, з метою охорони інтересів довірителя. При цьому посередник не відповідає за дії заступника. Він відповідає лише за вибір такого, і то не у всіх випадках. Повірений не буде відповідати ні за вибір заступника, ні за його дії, якщо заступник був зазначений у договорі доручення. Тому ймовірно посередники будуть перестраховуватися на випадок форс-мажорних обставин і передбачити в договорі можливість передоручення із зазначенням конкретного виконавця.

Агентський договір або комерційне посередництво

Про комерційний посередництва читаємо в іншій книжці випущеної великим накладом у бізнес України - Господарський кодекс. Якщо за договором доручення повіреною особою може бути і фізична особа, то комерційне посередництво передбачає участі лише підприємця. Найчастіше агентами виступають брокери, дилери, торгові доми, можуть виступати й фінансові організації. У будь-якому агентському договорі обов'язково має бути обговорена сфера, характер і порядок здійснення комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, територія та строк дії договору, санкції у разі порушення умов угоди. Господарський кодекс на відміну від Цивільного, ставить жорсткіші умови договору. Тому право визначити, який нормативною базою керуватися при укладанні договору комерційного представництва, належить бізнес партнерам.

Гарантія якості

Посередникам слід уважно перечитати статтю 300 ГК. Вона регламентує відносини передоручення. На відміну від ЦК, вона містить суворе правило, за яким комерційний агент зобов'язаний особисто виконувати дії, на які його уповноважили. У той же час ГК передбачає можливість, виплатити комерційному агентові винагороду в разі, якщо він гарантує виконання угоди, укладеної ним в інтересах довірителя, якого він представляє. Тобто мова йде про додаткове винагороду посередника. Проте тут, для довірителя підготовлена пастка, у вигляді суперечностей нових ЦК і ГК. Цивільний кодекс вказує, що гарантувати виконання боржником своїх обов'язків перед кредитором, або ж суб'єкта, якого представляє комерційний агент, може тільки банк, страхова компанія або інша фінансова установа. Ні брокер, ні дилер, ні торговий дім, такого статусу не мають. У такому випадку краще утриматися від надання комерційному агентові права гарантувати виконання укладеної за його участі угоди. І одне з найголовніших умов вибудовують систему взаємин у зв'язці, поручитель-посередник, - умова договору комісії. А це повна інформація про майно, яке комісіонер зобов'язується купити чи продати. Без цих умов, навіть скрупульозно прописаний договір недійсний.

Цивілізоване розлучення

Цікаво, що відмова довірителя від договору доручення, так само як і відмова повіреного від виконання за договором, не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору. У цьому правилі три винятки: 1) якщо повірений діяв як комерційний представник, - у цьому випадку він має право на відшкодування упущеної вигоди; 2) відмова повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості по-іншому забезпечити свої інтереси. - У цьому випадку повірений має право вимагати як відшкодування реальних збитків, завданих відмовою повіреного від договору, так і упущеної вигоди, яку він міг би отримати, якби повірений реалізував покладені на нього повноваження; 3) відмова від договору повіреного, якщо він виступає як комерційний представник.

Додатковими умовами договору, які можуть бути передбачені сторонами, є наступні:

Термін дії договору. Може бути визначений конкретний термін з вказівкою на дату або подію, яка неминуче має настати, або ж договір може бути безстроковим. (Від цієї умови залежить право комісіонера відмовитися від договору. Відповідно до статті 1026 ГК це можливо лише в тому разі, якщо конкретний термін договором не встановлений.)

Обов'язок комітента утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. У такому разі у комісіонера виникає виключне право на здійснення функцій, передбачених договором комісії (по купівлі товарів для комітента, з їх продажу, і наданню інших послуг).
Розмір плати комітенту за виконання його функцій. Якщо договором така оплата не обумовлена, вона виплачується безпосередньо після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги. Договором може бути обговорене право комісіонера на додаткову оплату у випадку, якщо він поручається за виконання договору третьою особою. Комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах (передбачених договором, або ж виходячи зі звичайних цін за такі послуги), якщо договір не був виконаний з причин, що залежать від комітента. У разі розірвання договору або односторонньої відмови від нього оплата комісіонеру здійснюється за фактично здійснені дії. Цивільний Кодекс, в інтересах комітента встановив, що додатково отримана вигода внаслідок вчинення комісіонером угоди на умовах більш вигідних, ніж ті, що були раніше визначені, належить комітенту. І якщо старий кодекс, передбачав відступу від цього правила, то чинний ЦК визначає дану норму як не підлягає зміні волею сторін. Хоча стаття 6 ЦК і дає право сторонам відступити від умов цивільного законодавства в договорі, але реально в суді буде складно відстояти свою точку зору, спираючись на цей пункт.
Вказівки комітента про умови здійснення угод не є обов'язковими в договорі, беручи до уваги те, що комісіонер повинен добре розбиратися в кон'юнктурі ринку, і, крім того, зобов'язаний здійснювати операції на умовах, найбільш вигідних для комітента.
У комісіонера-підприємця є право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це. Якщо така умова буде включено в договір, то комісіонер буде лише зобов'язаний повідомити комітента про допущені відступи. Відступ від вказівок комітента для комісіонера, не є підприємцем, може виражатися в продажу автомобіля за ціною нижче встановленої договором. У цьому разі комісіонер повинен доплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за обумовленою ціною, а продаж за заниженою ціною попередила ще більші збитки.
Комісіонер зобов'язаний застрахувати майно комітента за його рахунок.
Партнери повинні обумовити терміни, за який комітент у випадку відмови від договору комісії, розпорядиться майном, що є у комісіонера.
Нововведення законодавства, що вступило в силу з цього січня в тому, що договір субкомісії може бути укладений лише за згодою комітента. У цьому випадку комісіонер несе відповідальність за дії субкомісіонером перед комітентом, і в той же час він набуває право комітента по відношенню до субкомісіонеру.