 На
тлі перевірок діяльності суб'єктів господарювання, проведених органами
Державної податкової служби (ДПС), перевірки діяльності суб'єктів
господарювання органами Державної санітарно-епідеміологічної служби
(органи СЕС) представляються незначними. Але
враховуючи можливість застосування органами СЕС таких заходів, як
обмеження, тимчасова заборона або припинення діяльності, що проводяться
ними перевірки мають істотне значення для суб'єктів господарювання, і чи
не більше, ніж перевірки органів ДПС.
Отже, розглянемо ряд правових аспектів перевірок, проведених органами СЕС щодо суб'єктів господарювання (перевірки).
Проведення перевірок врегульовано чинним законодавством України. Так,
основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини,
пов'язані з перевірками, є: Конституція України (в частині загальних
питань їх діяльності як державних органів тощо); Закон України «Про
забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»
(Закон) ;
Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд на Україну,
затверджене постановою КМУ № 1109 від 22 червня 1999 року (Положення).
Відповідно
до частини 2 статті 19 Конституції України: «Органи державної влади ...
їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України».
Відповідно до статті 39 Закону перевірки є способом здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Тобто вони можуть бути проведені виключно в рамках державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Частиною
1 статті 39 Закону встановлено, що обов'язковою умовою здійснення
державного санітарно-епідеміологічного нагляду є існування або
визначальна вірогідність існування шкідливого впливу небезпечних
факторів на здоров'я людей. Відповідно
до абзацу 12 частини 1 статті 1 Закону обов'язковою ознакою
небезпечного фактора є вплив негативним чином на здоров'я людини або
можливість такого впливу при певних умовах.
Відповідно
до частини 3 статті 39 Закону, державний санітарно-епідеміологічний
нагляд може бути здійснено виключно вибірковими перевірками - за планами
органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної
служби, або позапланово - залежно від санітарної, епідемічної ситуації
та за заявами громадян.
Відповідно до частини 3 статті 39 Закону державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення.
Абзац 3 пункту 9 Положення встановлює, що:
- Плани перевірок затверджуються головним державним санітарним лікарем;
- Позапланові перевірки проводяться за рішенням головного державного санітарного лікаря.
Відповідно
до абзацу 5 пункту 9 Положення перевірка проводиться за направленням
головного державного санітарного лікаря або його заступників.
Таким чином, перевірки можуть бути проведені виключно за наявності наступної сукупності обставин:
1) наявності негативного впливу на здоров'я людини або можливості такого впливу за певних умов;
2)
наявності відповідного плану органів, установ і закладів державної
санітарно-епідеміологічної служби та / або відповідної санітарної,
епідемічної ситуації та за заявами громадян;
3)
затвердження плану головним державним санітарним лікарем (якщо
перевірка проводиться за планом) або існування рішення головного
державного санітарного лікаря (якщо перевірка позапланова);
4) існування напряму головного державного санітарного лікаря або його заступника.
При
цьому особливо хотілося б звернути увагу на те, що чинним
законодавством передбачено тільки одна обставина, що є підставою для
проведення перевірок дотримання санітарного законодавства, - заява
громадянина. Відповідно заява юридичної особи не є такою обставиною.
Значить,
заяви та інші звернення підприємств, установ, організацій, державних
органів, їх посадових і службових осіб, а також і будь-яких інших
суб'єктів (не громадян), не є підставами для проведення перевірок
дотримання санітарного законодавства.
Так, наприклад, за запитами правоохоронних органів, за відсутності інших підстав, перевірки проведені бути не можуть.
Окремо хотілося б розглянути питання про повноваження органів СЕС при проведенні перевірок.
Відповідно
до частини 1 статті 41 Закону посадовим особам органів СЕС, які
здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, надаються,
зокрема, такі повноваження:
-
Безперешкодний вхід на територію і в приміщення всіх об'єктів нагляду
за службовим посвідченням та обов'язкові для виконання вказівки щодо
усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення
необхідних лабораторних досліджень;
-
Безкоштовне отримання від юридичних і фізичних осіб та громадян
матеріалів і відомостей, статистичних та інших даних, що характеризують
санітарний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я людей.
Однак
зазначені повноваження безперешкодного входу та безкоштовного отримання
матеріалів, відомостей, статистичних та інших даних надаються посадовим
особам органів СЕС виключно у разі існування зазначеної вище сукупності
обставин. Інакше ці повноваження у посадових осіб органів СЕС відсутні.
Згідно
частини 1 статті 19 Конституції України, «правовий порядок в Україні
грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений
робити те, що не передбачено законодавством».
Отже,
у разі відсутності зазначеної вище сукупності обставин, вимоги органів
СЕС, зокрема про безперешкодний вході і надання матеріалів і відомостей,
що не підлягають обов'язковому виконанню і можуть не виконуватися, при
цьому їх вимоги будуть незаконними.
Крім
того, ні Закон, ані Положення, ані будь-якої іншої нормативно-правовий
акт не містять вимог до строків надання матеріалів, відомостей,
статистичних та інших даних, на безкоштовне отримання яких уповноважені
посадові особи органів СЕС, які здійснюють державний
санітарно-епідеміологічний нагляд.
У
сукупності ж до частини 6 статті 19 Господарського кодексу України,
відповідно до якої перевірки державними органами та їх посадовими
особами мають проводитися з повагою прав і законних інтересів суб'єктів
господарювання, вимоги органів СЕС про надання матеріалів, відомостей,
статистичних та інших даних в частині « негайно »не підлягають обов'язковому виконанню і можуть не виконуватися. При цьому їх вимоги також будуть незаконними.
Підіб'ємо підсумки.
Порядок
проведення органами СЕС перевірок щодо суб'єктів господарювання має
чіткі рамки - як у частині їх основ, так і повноважень органів СЕС. Дії органів СЕС, що виходять за ці рамки, є незаконними.
Ця
обставина дає суб'єкту господарювання можливість ефективно протидіяти
спробам органів СЕС незаконно застосувати по відношенню до нього такі
заходи, як обмеження, тимчасова заборона або припинення діяльності.
Для
цього суб'єкту господарювання необхідно і достатньо звернутися до суду з
адміністративним позовом у порядку, встановленому Кодексом
адміністративного судочинства України (КАС). Крім інших цей захід має наступні переваги:
- Відповідно до частини 2 статті 71 КАС обов'язок доказування правомірності дій буде покладена на органи СЕС;
-
Відповідно до частин 3 і 4 статті 117 КАС в рамках забезпечення
адміністративного позову можливе заборонити органам СЕС здійснювати
певні дії, а також призупинити дію їх рішень або окремих положень
рішень.
Отже,
у разі вчинення органами СЕС незаконних дій при проведенні перевірок
щодо суб'єкта господарювання, останній має можливість ефективним чином
захистити свої права та законні інтереси.
|
портал
