 Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України, що відповідає стандартам Ради Європи, є одним з ключових умов виконання зобов'язань, узятих перед нашою державою цією міжнародною організацією. Відповідальною за підготовку акта, який принципово відрізнятиметься від запропонованих раніше проектів Кодексу (які, нагадаємо, були розкритиковані європейськими експертами), Президентом України визначена Національна комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Підсумком більш ніж дворічної роботи спеціально створеної робочої групи стало схвалення проекту нового Кримінального процесуального кодексу на пленарному засіданні Нацкомісії в грудні 2008 року (раніше цей проект отримав позитивну оцінку експертів Ради Європи).
Про основні новели та перспективи прийняття нового КПК розповів керівник робочої групи з розробки проекту Кримінального процесуального кодексу України Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, заступник міністра фінансів України Микола Полудьонний.
- Микола Миколайович, на який стадії перебуває зараз робота над проектом нового Кримінального процесуального кодексу України?
- Розпорядженням голови Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права Миколи Оніщука створена експертна робочу групу з доопрацювання проекту КПК, яка повинна розглянути зауваження, висловлені до проекту на пленарному засіданні Нацкомісії. Згідно із затвердженим планом, до 28 лютого ц.р. доопрацьований проект повинен бути переданий голові Нацкомісії. Микола Васильович представить його Президентові України. Ми очікуємо, що в березні Президент внесе проект КПК до парламенту як невідкладний.
- У Верховній Раді України зареєстровано проект нового КПК (внесений народними депутатами Володимиром Мойсиком, Іваном Вернидубовим, Сергієм Ківаловим і Юрієм Кармазіним). У чому основні відмінності проекту, який розробляється Нацкомісією, від "парламентського" проекту?
- Я не хотів би критикувати, але підходи до створення цих проектів абсолютно різні. Проект КПК, розроблений робочою групою під керівництвом Володимира Мойсика, є вдосконаленим варіантом чинного КПК, в той час, як проект, що розробляється Нацкомісією, ґрунтується на зовсім інших концептуальні підходи, з урахуванням положень Концепції реформування кримінальної юстиції, затвердженої Указом Президента від 8 квітня 2008 року. Дуже багато відмінностей у формулюванні повноважень і формуванні системи дій органів досудового слідства, абсолютно відрізняються підходи до розуміння того, яку роль має відігравати державне обвинувачення в кримінальному процесі, і багато іншого.
Якщо нині чинний Кодекс базується на жорстких принципах інквізиційного процесу, то проект КПК, що розробляється Нацкомісією, спрямований на широке впровадження принципів виборчих перегонів. Безумовно, деяка частина инквизиционных підходів зберігається, але тільки на стадіях процесу до початку кримінального переслідування особи - у рамках того, що ми зараз називаємо "розслідуванням за фактом". Але як тільки з'являються елементи кримінального переслідування, тобто відбуваються дії, що ведуть до обмеження прав та інтересів особи, відразу починає працювати принцип змагальності.
- Чи має настільки радикальний проект шанси пройти через парламент, скільки це може зайняти часу?
- Мені складно оцінювати, скільки це може зайняти часу, але шанси бути прийнятим проект, безумовно, має, хоча б тому, що парламент - це колективна інституція, яка орієнтується на громадську думку, з одного боку, і на експертна думка - з іншого. Якщо говорити про експертну думку фахівців Ради Європи, то вони однозначно негативно оцінили "парламентський" проект КПК і надали позитивні висновки на проект, що розробляється Нацкомісією. Не слід також забувати, що прийняття нового КПК - одне із зобов'язань України перед Радою Європи.
Зрозуміло, що закладені в проекті новели вимагають значної зміни свідомості людей, які правозастосовній діяльності, тому новий КПК не може набути чинності відразу після його прийняття. Повинен бути досить серйозний буферний період, протягом якого відбудеться трансформація органів досудового слідства, прокуратури як органу державного обвинувачення; повинна бути проведена і судова реформа, хоча перехідними положеннями проекту передбачається, що система спеціалізованих кримінальних судів якийсь час може і не бути. Але головне - потрібно підготувати нормативну базу, яка визначає організаційні засади функціонування кримінального судочинства за новими правилами. Також потрібно час, щоб провести перенавчання слідчих, прокурорів, суддів. Особисто я вважаю, що такий буферний період повинен тривати не менше п'яти років.
- Одним з основних завдань нового КПК є гуманізація кримінального процесу. Чи Не завдає таке зміщення акцентів шкоду інших функцій розслідування і покарання злочинців?
- У будь-якому випадку, коли мова йде про гуманізації кримінального процесу, необхідно пам'ятати про те, що всі заходи примусового характеру, які обмежують права і свободи людини, повинні бути санкціоновані в судовому порядку, а в суді діють змагальні принципи, і якщо сторона звинувачення доведе необхідність проведення тих чи інших слідчих дій, то суд прийме відповідне рішення. В цілому вся система розслідування сконструйована таким чином, щоб стимулювати держобвинувачення в найкоротші терміни завершити збір відомостей, які вони готові надати як докази в суді.
З часів СРСР так склалося, що судді звертають більше уваги на позицію звинувачення. Але це тільки в тому випадку, коли в судовому засіданні беруть участь дійсно висококваліфіковані прокурори. Зараз ситуація значно складніше, особливо в районних судах. Судді, образно кажучи, плачуть: професійний рівень прокурорських працівників, які підтримують державне обвинувачення, надзвичайно низький, судді змушені виправляти їх, радити. Тобто ситуація подвійна: прокурора складно назвати центральною фігурою процесу, але в будь-якому випадку слово кваліфікованого прокурора вагоміше.
Що стосується проекту КПК, робоча група намагалася максимально зрівняти в правах сторони звинувачення та захисту. Приміром, після закінчення розслідування боку розкривають один одному дані щодо джерел доказів, і якщо сторона звинувачення не розкрила інформацію про будь-яких відомостей, то такі дані не можуть бути використані в суді як доказ. Сторона захисту в той же час має право не відкривати відомості, що свідчать про винність обвинуваченого. Але слід розуміти, що реальної рівноправності бути не може, у держави завжди є преференція в часі і преференція в засобах. Ресурс держави набагато потужніший, і якщо слідчий і прокурори будуть професійно виконувати свої обов'язки, то ніяка гуманізація процесу не буде сприяти "руйнування" кримінальних справ, адже у держави в будь-якому випадку більше можливостей, ніж у боку захисту.
- Чи Не суперечить вимогу про розкриття джерел інформації існуючих програм захисту свідків?
- Я не бачу особливих проблем, чинне законодавство буде "підкориговане" з урахуванням положень проекту КПК. Насправді йдеться не про місцезнаходження джерела докази, а про його суті: фактичні дані - це результат обшуку, огляду чи ж інформація, отримана у ході бесіди зі свідком злочину.
- Однією зі сфер, підданих серйозної ревізії, є доказательственное право. Які новели будуть введені після прийняття проекту КПК і як вони нині сприймаються, насамперед, представниками правоохоронних органів?
- Все, що державний обвинувач передає в суд, не є, строго кажучи, доказами. Проект КПК оперує таким терміном, як фактичні дані, і тільки суддя в судовому засіданні вирішує, є ті чи інші фактичні дані доказом по конкретній справі. Безумовно, перелік умов неприпустимість доказів максимально деталізовано - адже це стосується, на жаль, поширених у нас випадків фальсифікації доказів.
Однією з найбільш критикованих, з боку правоохоронних органів, є новела про те, що інститут оперативно-розшукової діяльності та інститут розслідування у вигляді фіксації відомостей об'єднуються. Кодекс поділяє всі слідчі заходи на голосні і негласні, ми відмовляємося від того, що слідчий діє просто як писар. Критику також викликає у проекті відмова від понятих. Це світова практика, до якої Україна,
на жаль, сьогодні ще не готова, введення подібних норм у проект КПК - це прорив. Ще одним проривом є відмова від такої стадії, як порушення кримінальної справи, чого, на жаль, не можуть зрозуміти деякі наші метри юриспруденції.
Ми намагалися максимально деформализировать процес, стимулювати держобвинувача і орган досудового слідства максимально прискорити розслідування, пред'явлення звинувачення і передачі матеріалів до суду.
- В проекті КПК передбачено введення нової процесуальної фігури - слідчий суддя. У чому полягає така необхідність?
- На Україні вже фактично існують такі судді. Просто не використовується даний термін. Тобто коли мова йде про затримання, арешт, проведення обшуку, зняття інформації з каналів зв'язку, проведення інших голосних і негласних слідчих заходів, що обмежують права і свободи людини - всі вони санкціонуються судом. Відповідно в судах організовано чергування - визначений суддя, який розглядає подібні звернення слідчих і прокурорів.
В проекті КПК чітко визначено статус і повноваження судді, який приймає участь у процесі контролю над досудовим слідством, значно розширені межі судового контролю - практично всі дії, що ведуть до обмеження прав, проходять через суд.
Слідчий суддя буде призначатися з числа суддів на обмежений термін, що дозволить уникнути втрати таким суддею кваліфікації. Хоча не виключено, що ця норма може бути переглянута, і механізм роботи цих суддів залишиться таким, яким він є зараз.
- Окремі статті проекту присвячені функціонування суду присяжних. Розгляд справи судом присяжних - це виконання вимог Конституції України або об'єктивна необхідність?
- Я вважаю, що суд присяжних на Україні не потрібен. При розвинених інститутах відбору навчання, підвищення кваліфікації суддів можна сформувати такий судовий корпус, який забезпечить належне виконання правосуддя без суду присяжних. Більш того, за окремим категоріям справ можна розширити склад народних засідателів, ввести якісь особливості розгляду таких справ, як це передбачається при реалізації повноважень ювенальної юстиції (в проекті КПК даного питання присвячена окрема глава).
Тобто я вважаю інститут присяжних якимсь архаїзмом, введення якого в Кодекс обумовлена виключно вимог Основного Закону України. У запропонованої моделі колегія присяжних вирішує питання факту, а професійний суддя визначає вид і міру покарання. Напевно, це єдиний випадок, в якому не передбачена апеляція.
- Реформування кримінального процесу не обмежується лише прийняттям нового Кодексу. Очевидно, необхідно прийняти цілу низку законів, що визначають систему правоохоронних органів, які встановлюють основи оперативно-розшукової діяльності, реформувати матеріальне кримінальне право. Комплексний підхід - це ухвалення всього пакету необхідних законів одночасно, або ж слід віддати перевагу КПК, а всі інші закони "прописати" під нього?
- Я б запропонував спочатку прийняти новий Кримінальний процесуальний кодекс. По-перше, це дозволить почати процес навчання і прискорить перехід до нових кримінальних процедур. По-друге, прийняття КПК саме по собі потужний сигнал - влада готова до змін. По-третє, прийняття КПК зніме всі дискусії про необхідність змін, буде надано імпульс для розробки похідних законопроектів і їх прийняття. Я вважаю, що чекати не слід, треба проект скоріше вносити в парламент і приймати, чітко визначивши в перехідних положеннях особливості вступу його в силу.
- Звернемося до фінансову сторону питання. Чи Готова Україна нести витрати на реформування кримінального процесу?
- Якщо говорити про організаційної стороні впровадження нового КПК, то передбачається створення лише одного нового органу - Національного бюро розслідувань. Всі інші органи, яким надаються слідчі повноваження, або вже існують, або ж будуть створені в результаті реорганізації вже існуючих органів. Створення системи спеціалізованих кримінальних судів передбачено Концепцією реформування кримінальної юстиції і буде фінансуватися в рамках її реалізації. Витрати необхідні також і на перенавчання співробітників правоохоронних органів і судів - проведення семінарів, конференцій, начитка спецкурсів. Але це витрати не одного, а кількох років, і починати процес необхідно.
|
портал
