 "Тільки я можу судити про кольорі, - сказав дальтонік, - тому що я неупереджений".
Веслав Брудзиньский
Нові поняття в митному контексте
Як відомо, процесуальний порядок виробництва в справах, пов'язаних із порушенням митного законодавства, здійснюється згідно з Митним кодексом України (ТК), а в частині, їм не регульованою, - згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про порушення митних правил здійснюють уповноважені посадові особи підрозділів по боротьбі з митними правопорушеннями митного органу, у зоні діяльності якого було скоєно або виявлено таке порушення.
Розглянемо, що ж повинен знати і як діяти кожен ВЭДовец, якщо митниця раптом "не дає добро".
Підстави та мотиви
Згідно статті 360 ТК, приводами та підставами для порушення справи про порушення митних правил можуть бути:
- безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;
- повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних) України;
- повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних і правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Якщо з безпосереднім виявленням порушення все більш-менш зрозуміло, то щодо повідомлень в митні органи про вчинення порушення необхідно трохи поміркувати.
Методичні рекомендації, з одного боку, вказують, що не можуть бути підставою для порушення справи про порушення митних правил анонімні письмові повідомлення, повідомлення, зроблені по телефону, і заяви громадян.
З іншого боку, пункт 3.2. Методичних рекомендацій передбачає, що такі повідомлення і заяви повинні бути перевірені, і якщо факти, викладені в них, підтвердяться, то підставою для порушення справи про порушення митних правил буде безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.
Таким чином, лавіруючи між нормами ТК, державна митна служба відчинила двері всім охочим "настукати" на свого конкурента або просто незручного "сусіда" по бізнесу.
Адміністративне затримання
Адміністративне затримання - явище не нове, але тим не менш суть його не зовсім прозора.
Митний кодекс передбачає, що адміністративне затримання громадянина допускається на строк до трьох годин з метою припинення порушення митних правил, встановлення особи, яка вчинила порушення, а також для складання протоколу про порушення, якщо його неможливо скласти на місці вчинення правопорушення.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставки громадянина в службове приміщення митного органу або в інше приміщення для складання протоколу. У разі якщо громадянин перебуває в стані сп'яніння, строк адміністративного затримання обчислюється з часу його протверезіння.
Методичні рекомендації вказують, що в разі вчинення опору або спроби втечі з місця події особи, до якого застосовується адміністративна затримка, митникам доцільно проводити затримання з допомогою працівників органів внутрішніх справ або військовослужбовців.
Отже, якщо почуєте за своєю спиною слова "Стій, стріляти буду", не випробовуйте долю. Краще простежте за тим, щоб в протокол про проведення адміністративного затримання був занесений факт застосування фізичної сили або спеціальних засобів (якщо вони мали місце), а також точно вказано прізвища, імена, по батькові та адреси свідків, якщо такі були в наявності. Таку можливість, очевидно, як компенсацію за моральні збитки, завдані викручуванням рук, вам надає пункт 5.4. Методичних рекомендацій.
Порушення справи
У Методичних рекомендаціях наведено вичерпний перелік обставин, за наявності яких провадження у справі не починається, протокол про порушення митних правил не складається, а почате виробництво підлягає припиненню. До таких обставин відносяться:
- відсутність події та складу порушення митних правил;
- недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил шістнадцятирічного віку;
- неосудність особи, що совершили протиправна дія або бездіяльність;
- вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
- скасування акта, що встановлює відповідальність за порушення митних правил;
- наявність по тому ж фактом щодо особи, яка може бути притягнуто до відповідальності, порушеної адміністративної або кримінальної справи або не скасованого постанови про закриття справи про порушення митних правил;
- смерть особи, що совершили порушення митних правил;
- закінчення на момент розгляду справи термінів накладення стягнень.
Щодо останнього пункту переліку необхідно вказати, що строки накладення стягнень передбачені статтею 328 ТК. Згідно із цією нормою, адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
Більш складним видається нормативне регулювання такого виду стягнень за порушення митних правил, як конфіскація. Відповідно до ТК, конфіскація товарів провадиться незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил. Треба мати на увазі, що конфіскувати можна тільки безпосередніх предметів порушення митних правил, товари зі спеціально виготовленими тайниками, що використовуються для приховування предметів від митного контролю, і транспортні засоби, які використовуються для переміщення таких предметів через митний кордон України.
Хто захистить?
Методичні рекомендації досить повно визначають коло осіб, які мають право брати участь у провадженні у справах про порушення митних правил, їх права та обов'язки.
Якщо вам необхідно скористатися послугами професійного захисника (а таким особам брати участь в розгляді справи дозволяється), то враховуйте, що захисниками можуть бути особи, які мають свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю на Україні, або інші фахівці у галузі права, який за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
При цьому повноваження захисника на участь у справі підтверджуються:
- для адвоката - ордером відповідного адвокатського об'єднання;
- для адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, - відповідною угодою;
- для іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, - відповідною угодою або дорученням юридичної особи.
Розгляд справи митним органом
Справи про порушення митних правил, передбачених статтями 329-335, 337, 338, 342-344, 346, 347, 354, 355 ТК, розглядаються посадовими особами митних органів. Зазначений перелік статей є вичерпним.
Будьте уважні! Справу про порушення митних правил може бути розглянуто навіть за відсутності особи, яка притягається до відповідальності. Така "заочность" розгляду дозволяється у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи у вашу відсутність - факт не дуже приємний і може викликати негативні наслідки. Справа в тому, що копія постанови по справі протягом трьох днів з дня його винесення повинна бути вручена особі, щодо якої її винесено. А Методичні рекомендації регламентують порядок вручення постанови наступним чином: якщо під час розгляду справи особа, яка притягається до відповідальності, було відсутнє або у разі відмови особи отримати копію постанови воно прямує цій особі у їм або наявного в митному органі адресою (за місцем проживання або фактичного перебування). Постанова вважається врученим, навіть якщо особа, щодо якої її винесено, не знаходилося у ним адресою. Таким чином, особа може пропустити відведений законодавцем 10-денний термін для оскарження постанови митного органу, наблизивши тим самим настання негативних наслідків.
Розгляд справи судом
Справи про порушення митних правил, передбачених статтями 336, 339-341, 345, 348-353 Митного кодексу, а також всі справи про порушення митних правил, вчинені особами віком від 14-ти до 18 років, розглядаються місцевими судами (суддями) за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали виробництво по цих справах.
Особливістю всіх розглянутих судом видів порушень є те, що за них передбачена можливість застосування до порушника такого виду покарання, як конфіскація.
За загальним правилом, передбаченому статтею 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова районного, районного у місті, міського суду (судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною й оскарженню в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення не підлягає.
Виняток з цього правила міститься в статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення: постанови у справах про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, можуть бути скасовані або змінені за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищого суду.
У всіх інших випадках постанова суду може бути переглянуте з протестом прокурора, передбаченому статтею 290 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протест у справі може бути внесений прокурором за заявою зацікавленої особи в прокуратуру за місцезнаходженням суду, який виніс постанову за справою.
|
портал
