Єврокомісія почала розслідування діяльності "Газпрому" за фактом порушення антимонопольного законодавства

Єврокомісія почала розслідування діяльності ВАТ "Газпром" за фактом порушення лідером російської нафтогазової галузі антимонопольного законодавства. За версією Єврокомісії, компанія завищувала ціни на сировину, пов'язуючи ціни на газ і нафту, запобігала міжкраїнну торгівлю газом і перешкоджала диверсифікації поставок, пише Bloomberg.

"Подібні дії, якщо вони мали місце, являють собою обмеження конкуренції та призводять до зростання цін і зниження безпеки поставок", - йдеться в поширеному напередодні повідомленні регулятора.

Єврокомісія вже в минулому році стала проявляти інтерес до "Газпрому", на частку якого припадає поставки чверті всього європейського газу. У "Газпромі" і афільованих з ним компаніях, серед яких RWE, яка належить E.ON Ruhrgas і фірми в Угорщині, польська Polskie Gornictwo Naftowe I Gazownictwo SA (PGN), були проведені обшуки з метою розкриття інформації про ціни та постачання. Провести попередню перевірку Єврокомісія повинна в строк до двох років. Компанії, в діяльності яких виявиться порушення антимонопольного законодавства ЄС, можуть бути оштрафовані на суму до 10% щорічного прибутку.

Менеджмент "Газпрому" поставлений до відома про початок розслідування. Терміни розслідування залежать від безлічі факторів, у тому числі від того, наскільки охоче компанія буде співпрацювати з перевіряючими органами, сказано в повідомленні на сайті Єврокомісії.

Спочатку причиною пильної уваги Єврокомісії до нафтогазової галузі стала необхідність її реформування відповідно до норм Третього енергопакету ЄС, який підписали в 2009 році 27 країн Євросоюзу. Він передбачає лібералізацію та уніфікацію енергетичного законодавства в країнах Європи з метою створення єдиного відкритого ринку енергетики.

Відповідно до правил Третього енергопакету, зокрема, вводяться обмеження на право володіння та керування енерготранспортних мережами для газодобувних компаній - розділяється бізнес з видобутку і транспортування газу. У цьому зв'язку Росія спочатку розглядала даний пакет як спрямований проти "Газпрому" і стверджувала, що його реалізація призведе до подорожчання енергії в ЄС.

В результаті спроб країн Європи реформувати галузь у "Газпрому", чиї інтереси постраждали в результаті змін, виникли конфлікти з національними енергетичними компаніями і владою низки країн ЄС, основним майданчиком для дозволу яких став Стокгольмський арбітраж.

У деяких випадках справу вдалося владнати миром: так, в липні цього року "Газпром" і його найбільший покупець у Європі німецький концерн E.On вирішили не продовжувати розгляд у Стокгольмському арбітражі, розпочате через розбіжності з цінами на поставки російського газу за довгостроковими договорами . Але поки домовитися вдалося не з усіма: і раніше тривають розгляди з RWE, головним партнером компанії в постачаннях до Чехії. Труднощі залишаються і у відносинах з іншими країнами Східної Європи.

Неоднозначно завершилося розгляд з латвійською владою: Стокгольмський арбітражний суд виніс рішення за позовом Газпрому до Міненерго Литви у зв'язку із застосуванням Третього енергопакету і захистом інвестицій в Lietuvos Dujos. При цьому самі сторони так і не змогли визначитися, кому присуджена перемога - як "Газпром", так і Міненерго Литви заявили, що суд підтримав висунуті ними вимоги. Як і раніше тривають розгляди з польською нафтогазовою компанією Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo (PGNiG).