Позичальники зараз пішли грамотні - так і норовлять оскаржити підвищення кредитної ставки, опротестувати виселення з квартири, а то й зовсім домогтися визнання кредитного договору недійсним.
Але чи часто вони виходять переможцями в судових суперечках? Якщо говорити про остаточні рішення (після проходження всіх судових інстанцій), то ні, не часто.

Адже, кидаючись до суду у пошуках правди, мало хто знає, що нерідко місцевий суддя давно "прікормлен" банком і просто "штампує" рішення, не вдаючись у суть справи.

Але навіть якщо банк веде себе коректно, позичальники все одно частенько допускають грубі помилки: не знають не лише норм ЦК і ЦПК, а й правил оформлення позову і клопотань, того, наскільки важливо сплатити держмито і не втратити квитанцію, і інших тонкощів судового процесу. Економлячи на послугах адвоката, вони часто просто відмовчуються в залі суду, а потім обурюються, що рішення було прийнято на користь банку. "Ми виходимо з документів, які були подані сторонами. Якщо у позичальника є неповнолітні діти, утриманці, якісь обставини, які могли б пом'якшити рішення суду, то скажіть про них. Суд сам не здогадається", - попереджає суддя Київського апеляційного суду Антоніна Пікуль.

Загалом, якщо рішення судитися з банком все ж таки прийнято, варто, як мінімум, проконсультуватися про перспективи виграшу з професіоналами. Нормальний адвокат, бачачи, що справа не має під собою достатніх підстав, за нього просто не візьметься. "Бували випадки, коли ми просто розводили руками і казали своїм клієнтам, що можемо потягнути час - і більше нічого", - говорить адвокат, партнер юридичної фірми "Тарасов і партнери" Олександр Суботін.

Варто також вивчити основні помилки інших позичальників, які вплуталися в судовий процес і в підсумку втратили гроші, час і добру кредитну історію.

Де сперечатися будемо?

 

Свої позови позичальники, згідно зі ст. 109 Цивільно-процесуального кодексу, подають за місцем розташування банку-кредитора або його філії. Поміняти суд можна тільки в тому випадку, якщо подається позов про захист прав споживача (наприклад, якщо банк не проінформував позичальника про розмір комісійних, підвищення ставки, ввів в оману несумлінною рекламою та інше). У цьому випадку, можна подати позов за місцем проживання позивача або за місцем виконання договору.

А ось банк, згідно ЦПК, має подавати позов лише за місцем проживання позичальника або його поручителя. Саме тому деякі банки в кредитних договорах прописували "свого" поручителя з мінімальною часткою відповідальності, щоб потім вести судовий процес у потрібному, "підгодовані" суді.

Якщо банк нав'язує в кредитному договорі "підставного" поручителя, від такого кредиту краще відмовитися відразу. Якщо суд з приводу давно взятого кредиту неминучий, і банк явно схиляє справу до розгляду у цілком конкретного судді, треба цього уникнути чого б то не коштувало.

Не тисніть на мене!

Випадки неправомірного тиску на позичальника, розголошення відомостей про нього, неправомірного вилучення застави, проникнення в житлові приміщення і т.д. можуть кваліфікуватися згідно з такими статтями Кримінального Кодексу України:

Стаття 162. Порушення недоторканності житла.


Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя.


Стаття 186. Грабіж.


Стаття 189. Вимагання.


Стаття 190. Шахрайство.


Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.


Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.


Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань.

Якщо кредитор або колектор зроблять дії, які можуть бути кваліфіковані відповідно до цих чи якимись іншими статтями КК, то становище позичальника може змінитися принципово. І грамотний адвокат зуміє використовувати те, що відбувається в його інтересах.

При виконанні рішення суду про виплату заборгованості можна навести докази важкого матеріального становища боржника, що дасть суду підстави застосувати ст. 217 Цивільного процесуального кодексу України "Визначення порядку і рядок виконання рішення суду, забезпечення ЙОГО виконання". Зокрема, таким чином можна отримати значну розстрочку з виплати.

Фіксуємо переговори

Помилка: Відсутність документального підтвердження досудових переговорів з банком.

Позичальниця Наталія (справжнє ім'я змінено) неодноразово зверталася до банку з проханням реструктуризувати її кредит. Співробітник банку обіцяв на словах, що її прохання буде незабаром розглянута і просив хоча б частково погашати кредит.

Наталія щомісячно вносила 20 - 50% щомісячного платежу. Через рік банк, так і не оформивши реструктуризацію, подав на позичальницю до суду. При цьому з'ясувалося, що всі платежі, які здійснювала Наталія, зараховувалися не в рахунок оплати відсотків і тіла кредиту, а в рахунок нарахованих штрафів та пені за прострочення. У суді відповідачка не змогла довести, що зверталася до банку за реструктуризацією, але їй відмовили. Адже вона не писала відповідної заяви, а банк не відповів їй офіційним відмовою.

Коментар юриста: "Найчастіше помилки у взаєминах банк-клієнт здійснюються набагато раніше судового розгляду, ще на стадії переговорів. Дуже важливо письмово закріплювати звернення до банку про реструктуризацію або відтермінування виплат за кредитом. І вимагати відповідь від банку в письмовій формі. Не маючи на руках цих документів, складно буде довести, що позичальник намагався знайти вихід із ситуації, що склалася, а не переховувався від банку ", - говорить адвокат, генеральний директор юридичної компанії" Ольга Демченко і партнери "Ростислав Кравець.

Як не допустити помилки: Написати заяву про реструктуризацію кредиту у двох примірниках. Один залишити собі (з вхідним номером та позначкою банку). Добитися підписання з банком письмової угоди про реструктуризацію кредиту (доповнення до кредитного договору).

Читаємо документи

 
Помилка: Підписання документів без попереднього читання

Валерій втратив роботу, через що у нього виникли труднощі з виплатою автокредиту. Він повідомив про це в банк. Менеджер попросив Валерія приїхати у відділення, щоб обговорити ситуацію. На місці йому запропонували відразу ж провести щорічний огляд предмета застави, для чого взяли ключі від автомобіля. Потім дали підписати акт оцінки, який, як з'ясувалося пізніше, виявився актом прийому-передачі. У документі дрібним шрифтом значилося "Я добровільно передаю банку автомобіль NNN для продажу його третім особам". Валерій прочитав це примітка вже після того, як підписав документ. У результаті його автомобіль був відігнаний на стоянку, що охороняється банку.

Коментар юриста: "Якщо підпис вже поставлено, необхідно максимально швидко написати заяву на ім'я начальника відділення банку і в головний офіс в наступному формулюванні:" Вимагаю негайно повернути належить мені автомобіль NNN. Забороняю продавати його третім особам ". Важливо, щоб ці листи були зареєстровані і отримали вхідний номер. Якщо це не подіє, доведеться звертатися до суду. Головне, не підписати ще й договір доручення банку, який дозволить йому здійснити операцію без присутності позичальника", - говорить адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "Можаєв і Партнери" Михайло Можаєв.

Як не допустити помилки: Читати документи перед підписанням. Не передавати ключі від автомобіля співробітника банку. Огляд застави повинен завжди проводитися у присутності автовласника.

Беремо участь у процесі

Помилка: ігнорування дзвінків банку-кредитора і повісток до суду

У зв'язку з простроченою заборгованістю за кредитом банк подав позов до суду на Тетяну. Позичальниця вирішила на судовий процес не бути, щоб затягнути розгляд справи. На дзвінки і листи банку теж не реагувала. Через вісім місяців суд прийняв рішення на користь банку за відсутності відповідача. Рішенням наказувалося достроково погасити всю суму боргу з нарахованої за цей період пенею і штрафами, які склали ще 30% суми основної заборгованості. Рішення суду Тетяна не оскаржила, так як порахувала, що "суд все одно стане на бік банку".

Коментар юриста: "Не будучи на засідання суду, позичальник, звичайно, може затягнути розгляд справи на 2 - 3 засідання. Але при цьому він позбавляє себе можливості оголосити свою правову позицію в суді. У тому числі і заявити про позовну давність. У справах даного типу термін позовної давності по тілу кредиту та відсотками становить 3 роки, а за неустойку - лише рік. Але, відповідно до нинішнього законодавства, термін позовної давності застосовується суто за заявою зацікавленої сторони. Тобто, якщо заяви від позичальника не буде, то суд задовольнить всі вимоги кредитора. Хоча їх можна було істотно зменшити ", - говорить партнер юридичної фірми" Тарасов і партнери "Олександр Суботін.

Як не допустити помилки: Реагувати на дзвінки та листи банку. Брати участь у судовому процесі, в тому числі подавати відводи суддям (якщо є підозри в тому, що вони не об'єктивні) і оскаржити судові рішення у вищестоящих судах.

Боремося за заставу

Помилка: Добровільна передача застави банку

Позичальник Василь у зв'язку з втратою основного джерела доходів виявився не в змозі виплачувати іпотечний кредит. Він звернувся до свого кредитного менеджера, який усно запевнив клієнта, що, у разі добровільної передачі заставної квартири банку, позичальник повністю закриє всі свої зобов'язання по кредиту. Василь, по простоті душевній, переписав своє житло на банк. Але через рік він отримав виклик до суду. Банк вимагав виплатити залишок боргу за кредитом плюс відсотки, штрафи і пеню. Сума позову перевищувала вихідну суму боргу на момент передачі нерухомості банку.

Коментар юриста: "Дуже часто вартість предмета застави не покриває заборгованості перед банком. При цьому, співробітники банку можуть навмисне вводити позичальника в оману, обіцяючи повне" закриття "кредиту. У результаті навіть після передачі застави банку, відсотки і штрафи за прострочення за кредитним договором продовжують нараховуватися. Тому я не раджу погоджуватися на такі пропозиції. У будь-якому випадку, потрібно вимагати від банку письмове підтвердження того, що кредит повністю погашений ", - говорить адвокат, генеральний директор юридичної компанії" Ольга Демченко і партнери "Ростислав Кравець.

Як не допустити помилки: Шукати покупця квартири самостійно, а не віддавати ключі банку. Після погашення кредиту вимагати довідки з банку про повне погашення заборгованості.

Вважаємо гроші

Помилка: Не аналізувалися нараховані банком штрафи та пені

Розглянувши спір між банком і позичальником про погашення простроченої заборгованості, суд зобов'язав Сергія виплатити банку 28 523 грн. Після прийняття рішення позичальник ще раз сів з калькулятором і він перелічив відсотки і штрафи, виходячи з розміру штрафу, зазначеного в договорі. З'ясувалося, що банк нарахував йому зайві 5000 грн. Але так як пережити новий судовий розгляд позичальник був морально не готовий, йому довелося виплатити всю суму, яку нарахував банк.

Коментар юриста: "Не варто вести себе пасивно в суперечці з банком. Потрібно обов'язково перевіряти всі суми, які вимагає сплатити кредитор. Вкрай важливо, щоб весь пакет документів був поданий на попередньому засіданні. Інакше суд може і не прийняти до розгляду додаткові аргументи. Також намагайтеся дотримуватися всі процесуальні терміни. Будь-яка затримка грає на руку іншій стороні ", - радить адвокат, керуючий партнер юридичної фірми" Можаєв і партнери "Михайло Можаєв. До речі, якщо позичальник викриє банк в прорахунках, він може вимагати зниження суми позову на підставі того, що співробітники банку навмисне намагалися її збільшити.

Як не допустити помилки: Ще раз перевірити всі розрахунки, які банк докладає до справи. Позичальник повинен сам розрахувати суму позову, виходячи з умов свого кредитного договору, та подати свої розрахунки разом з банківськими. Якщо банк нав'язує зайві платежі, можна зрадити цьому розголосу, звернувшись в ЗМІ. 

 
Витрати на ведення судової справи

Держмито (оплачується тільки в тому випадку, якщо позичальник є позивачем) - 1% суми позову (мінімум 51 грн, максимум 1700 грн).

Послуги юриста:

Підготовка документів - 300 - 700 грн.

Відвідування судових засідань - 100 - 200 грн / год.

Основні помилки, які допускають позичальники у спорах з банками

1. Покладаються на усні домовленості з банком.

2. Не дивлячись, підписують документи, які дає співробітник банку.

3. Не беруть участь у судових слуханнях.

4. Не повідомляють суду про своїх обставинах (матеріальні проблеми, неповнолітні діти, хвороба / смерть годувальника).

5. Не перевіряють розрахунки банків.

6. Не надають значення оформлення документів, які подаються на розгляд суду.

7. Нехтують процесуальними строками.

8. Забувають про можливість знизити суму позову, використовуючи терміни позовної давності. Не користуються своїм правом просити у суду зниження суми нарахованих штрафів або реструктуризації заборгованості.

9. Починають свідомо безперспективний судовий процес.

Якщо заручитися підтримкою хороших юристів і самому вести себе грамотно, можна, як мінімум, скоротити втрати при судовому позові за кредитом.

 

Джерело: гроші.уа