Основи судового красномовства (риторика для юристів).

Вы находитесь здесь: Библиотека / Адвокатура / Основи судового красномовства




Скачати бесплатно Основи судового красномовства Івакіна Н.М.



Навчальний посібник 2-е видання
Івакіна Надія Миколаївна

На російській мові.



Книга написана лінгвістом. Багато разів я запитувала себе, чи маю право давати юристам-небудь поради з підготовки та виголошення судових промов. І прийшла до переконання, що маю. 15-річний досвід участі в судових процесах в якості народного засідателя Красноярського крайового суду і багаторічний досвід читання студентам юридичного факультету Красноярського держуніверситету власного курсу «Культура мови юриста» дають мені це право.

Метою курсу «Культура мови юриста» було виховання мовного смаку майбутніх юристів, розвиток комунікативних навичок. Розробка програми та методів викладання йшла шляхом пошуків. Були невдачі, були успіхи. «Підручником» по даному курсу була практична діяльність юристів: відвідували зі студентами судові процеси, аналізували судові мови дореволюційних судових ораторів, сучасних прокурорів та адвокатів; читали та аналізували процесуальні акти, робили висновки. Проводили конференції з працівниками прокуратури та слідчих органів, з суддями. Студенти виконували курсові, навіть дипломні роботи, хоча курс не був профілюючим; виступали з доповідями на наукових студентських конференціях в містах Красноярську, Пермі, Казані, Москві. В результаті великої роботи був накопичений матеріал для навчального посібника «Культура мови юриста» у двох частинах, що вийшов в 1994 р. у видавництві Красноярського держуніверситету. У 1995 р. в московському видавництві «БЕК» вийшло навчальний посібник «Культура судової промови». У 1997 р. в тому ж видавництві було видано навчальний посібник «Професійна мова юриста». У 1999 р. у видавництві «МАУП» вийшло друге видання навчального посібника «Культура судової промови» під назвою «Основи судового красномовства (Риторика для юристів)».

Про судовий ораторському мистецтві є досить значна література, написана в дореволюційний, радянський і пострадянський періоди. Головна увага в роботах, написаних юристами, з повною підставою приділяється розкриттю правових і процесуальних питань. У радянський період використання у судовій промові риторичних структур і прийомів не надавалося значення. Вони вважалися справою другорядним, майже непотрібним. Культурно-мовної аспект судової промови розглядався юристами в загальних рисах. Публічному говорінню, судовому красномовству в навчальному процесі на юридичних факультетах університетів не приділялося належної уваги. Юристами справедливо зазначалося, що «вчать студентів багато чому, але от як підготуватися до процесу, як побудувати промову, ораторському мистецтву не вчать! Артистів вчать, як вести себе на сцені, як правильно говорити, а студентів-юристів - ні »[141].

Але в роботах, написаних у пострадянські роки, ставиться питання про те, що переконлива мова повинна будуватися «... за всіма правилами ораторського мистецтва»: «Одна з причин непереконливості промов державних обвинувачів в суді за участю присяжних засідателів (втім, як і в звичайному суді ) полягає в тому, що вони при розробці та проголошенні своїх промов не надають належного значення ораторському мистецтву »[172. С. 141].

Підзаголовок даної книги Риторика для юристів визначає її спрямованість. Ця книга - про риторику в суді: про переконливої ​​й ефективної промови, про мистецтво говорити добре і логічно, про мистецтво прикрашати мову, про мистецтво мовного впливу. Про це розповість кожна тема книги. Не вдаючись глибоко в правові та процесуальні питання, ми будемо говорити про форму судової промови [1], про те, які риторичні фігури і прийоми роблять мова логічною, впливає, етичною. Тобто будемо говорити про мовному майстерності виступаючого в суді юриста. «Якщо у вас невдала форма викладу, тобто те, як ви говорите, то вже не має значення, що ви говорите, тому що все одно вас не будуть слухати», - пишуть американські юристи [179].

У посібнику вперше сформульовано визначення поняття судового красномовства [2]. Судова мова розглядається з точки зору її особливостей як жанру публічної промови, з точки зору її переконливості, композиції, етичних основ і усності; продемонстровано, що вибір мовних засобів пов'язаний з темою мови; даються рекомендації з використання мовних засобів, що сприяють логічності та експресивності судового виступу ; а також пропонуються ораторські прийоми, які допоможуть придбати окремі навички в підготовці і проголошенні судових промов. Наводяться багато правила риторики, що дозволяють молодому, починаючому оратору оволодіти основами судоговорения.

У посібнику наведено велику кількість цитат з робіт юристів про судової промови для того, щоб показати, що питання судового красномовства хвилювали і хвилюють юристів; що мої висновки з досліджень про судової промови збігаються з думками вчених-юристів і підтверджуються ними. Крім того, точки зору дореволюційних, радянських і сучасних юристів узагальнюються, зіставляються, систематизуються, що дозволить студентам познайомитися з літературою і на основі цього скласти власну думку з багатьох питань.

Виклад навчального матеріалу ведеться з урахуванням вимог до судового красномовства в умовах реформованої судової системи. В якості ілюстрацій використані тексти судових промов видатних дореволюційних судових ораторів, прокурорів та адвокатів радянського і пострадянського періодів. Мета посібника - сприяти розвитку комунікативних умінь юриста в практиці публічних виступів.

По кожній темі, пропонованої в навчальному посібнику, дані необхідні лінгвістичні терміни, питання для самоперевірки, завдання для самостійної роботи і зразковий план практичного заняття. До посібника додаються тексти судових промов. У промові, записаної на магнітну плівку, знаки пунктуації не поставлені, мовні сегменти відокремлені один від одного похилими лініями. Прізвища красноярських судових ораторів не названі з етичних міркувань.

Цілком припустимо, що дана книга не позбавлена ​​від деяких дискусійних висновків, тим не менш, я сподіваюся, що вона надасть юристам практичну допомогу.