З точки зору юридичної техніки (техніки конструювання ін- дивідуальних приватноправових актів) цінні папери суттєво відріз- няються від інших видів цивілістичних конструкцій. Зокрема, за кількістю видів і поширеністю в цивільному обороті вони не можуть зрівнятися з договірними конструкціями (з урахуванням їх характеристики як типових модельних схем побудови прав, обов’язків і відповідальності сторін). Договір постає як більш універсальний інструмент формалізації майнових прав і, зрештою, засіб приватноправової регуляції відповідного сегмента майнових відносин. Разом з тим, договір, на відміну від цінних паперів у обстоюваному (інструментальному) значенні, не характеризується тісним правовим зв’язком документа (інструмента фіксації) і за- фіксованого в його змісті (а відтак і посвідченого ним) майнового права. Договір є інструментом, що юридично відокремлений від змістовно втілених у ньому майнових прав і обов’язків і ніколи не набуває значення об’єкта цивільних прав. Оформлення цінних паперів забезпечує правову фіксацію майнового права шляхом виконання вимог щодо їх форми і реквізитів або оформлення глобального сертифіката для бездокументарної форми випуску та обігу. За умови виконання цих та інших передбачених законодавством вимог і належної емісії цінні папери набувають значення об’єктів цивільних прав. Таке їх значення обумовило законодавчі і доктринальні підходи до визначення понять цінних паперів, кожне з яких є концентрованим виразом їх інструментальної природи. Аналіз існуючих легальних і доктринальних понять цінних паперів дає підстави зробити висновок про те, що всі стисло викладені в них їхні особливості тією чи іншою мірою врахову- ють інструментальний характер їх правової природи.

Авторське поняття цінних паперів ґрунтується на положеннях, що станов- лять надбання цивілістики у сфері висвітлення притаманних їм основних (конститутивних) ознак у наявних доктринальних їх поняттях, а також загальні тенденції їхнього легального (законо- давчого) визначення. Цінні папери — це виражені в документарній чи бездокументарній формі паперові документи з обов’язковими реквізитами або здійснені зберігачем облікові записи, що мають особливе інструментальне призначення (об’єкт-інструмент) у механізмі правового регулювання емісійно-посвідчувальних від- носин, легітимують управоможену особу як правоволодільця, посвідчують належні йому змістовно стандартизовані майнові права, порядок виникнення, передачі, здійснення, відновлення і за- хисту яких визначається встановленим для них правовим режимом оборотоздатних об’єктів цивільних прав нормативно визначених видів та груп і конкретизується емітентом у здійснюваному ним односторонньо-управоможуючому правочині (формою якого є па- перовий документ або глобальний сертифікат) та умовах емісії. Виходячи із специфіки їх найбільш поширених видових конструкцій, слід виокремити поняття цінних паперів масових емісій. Цінні папери масових емісій — це функціонуючі в цивільному обо- роті в документарній або бездокументарній формі як об’єкти цивільних прав одного випуску (емісії) паперові документи або облікові записи відповідно, що забезпечують виникнення, передачу, здійснення, відновлення та захист посвідчених ними стандартизо- ваних майнових прав (частку участі в єдиній позиці, статутному капіталі АТ або право на отримання частини державного майна в процесі його приватизації тощо), мають рівну і кратну визначеному нормативно мінімальному розміру номінальну вартість, передбачають єдиний порядок виплати відсотків або дивідендів (для дохідних цінних паперів, питома вага яких у їх загальній масі найвища), строки їх погашення та інші рівні правові можливості, обумовлені єдиними умовами їх випуску та обігу.

Окремі положення цього визначення мають загальний характер і підлягають поширенню на цінні папери індивідуальної емісії за таким винятком.
По-перше, цінні папери індивідуальної емісії не можуть випускатись у бездокументарній формі, сутність якої передбачає масовість (не один документ, а виражена в паперових сертифікатах або облікових записах певна їх кількість, об’єднана єдністю випуску) їхньої емісії і подальшого функціонування із застосуванням особливих механізмів.
По-друге, індивідуальний порядок їх емісії не означає обов’язковості рівності і кратності певному мінімальному розміру їхньої номінальної вартості.
По- третє, особливості емісії є довільними для кожного із них окремо і первісно визначаються лише односторонньою волею емітента з урахуванням обов’язкових вимог, визначених положеннями актів чинного цивільного законодавства України, тоді як умови випуску та обігу цінних паперів масових емісій конкретизовані в єдиному, зареєстрованому в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку індивідуальному локальному акті. Правова природа цінних паперів, стисло висвітлена в їх поняттях, більш повно визначаєть- ся притаманними їм найбільш характерними (конститутивними) ознаками.

Основні ознаки цінних паперів вперше виокремив, терміноло- гічно визначив і коротко охарактеризував В. М. Гордон. Як їх ознаки він розглядав літеральність (буквальність викладеної в документі правової інформації), легітимацію (забезпечення документом посвід- чення прав управоможеної особи), абстрактність (зобов’язання, що ґрунтується на оформленні і емісії цінного папера, є чинним навіть за умови визнання недійсними підстав його видачі), автономність (незалежність прав управоможеної особи від попередніх відносин) і презентацію (необхідність пред’явлення для здійснення майнового права). Отже, кожна із наведених В. М. Гордоном конститутивних ознак цінних паперів у тому чи іншому ракурсі окреслює їх значення як об’єкта-інструмента забезпечення виникнення, передачі і здійс- нення посвідчених ними майнових прав. Аналіз особливостей функціонування в цивільному обороті цінних паперів документарної і бездокументарної форм випуску і обігу дає підстави виокремити додаткові їх ознаки. Як окрема (похідна від літеральності) ознака документарних цінних папе- рів може розглядатися лаконічність їх форми і реквізитів, тобто стислість викладу даних щодо характеру і обсягу посвідчених ними майнових прав.

Можливість вирізнення такої ознаки пояснюється тим, що правова інформація, яка становить зміст документарного цінного папера, підлягає викладу з дотриманням передбачених для відповідного його виду форми і реквізитів на одному бланку сертифіката, виготовленому друкарським способом. Умови випус- ку цінних паперів, що здатні приносити фінансовий дохід (акцій, облігацій), можуть передбачати його виплату на підставі фізично відокремлених (але юридично пов’язаних) від основного бланка їх сертифіката документів — купонних аркушів. Лаконічність викладу правової інформації щодо характеру і обсягу посвідчених цінними паперами майнових прав як їх ознака обумовлена необхід- ністю забезпечення максимальної стислості (і водночас чіткості) викладу їх реквізитів.

Лаконічність викладу даних щодо характеру та обсягу посвідчених цінними паперами майнових прав як їх за- гальна ознака характерна і для бездокументарної форми їх випуску. Як і документарний, бездокументарний цінний папір (тобто здійс- нений зберігачем обліковий запис) також є лаконічним із погляду на обсяг правової інформації, що міститься в ньому. За допомогою рахунку в цінних паперах здійснюється облік прав правоволоділь- ця, посвідчених відповідною кількістю бездокументарних цінних паперів (подібно до обігу безготівкових коштів), через механізм перерахування яких забезпечується оборотоздатність посвідчених ними майнових прав. Додатковою ознакою документарних цінних паперів, також взаємопов’ язаною з їх літеральністю, є уніфікованість змісту документа. Ця ознака характеризує їх інструментальну правову природу і полягає в тому, що посвідчене цінним папером майнове право як комплекс визначених законодавством стандартизованих (таких, що підлягають обмеженій конкретизації в змісті докумен- та) правоможностей, завжди є однаковим, типовим, уніфікова- ним для всіх документів даної форми випуску, а також видової і групової приналежності. Зміст і характер посвідчених цінними паперами майнових прав визначає їх віднесення до відповідної групи і виду. Наприклад, змістом пайових цінних паперів (єдиним видом яких, за чинним законодавством України, постає акція) є корпоративне право — право участі в акціонерному товаристві. Боргові цінні папери посвідчують право вимоги правонабувача до емітента-боржника про повернення після закінчення строку обігу грошової суми, що становить їхню номінальну вартість, і обумов- лених відсотків (у безвідсоткових, цільових облігаціях — певного товару) відповідно до умов їхнього випуску та обігу. Механізм випуску похідних цінних паперів пов’язаний із правом на купівлю або продаж протягом встановленого договором строку цінних па- перів, інших фінансових та/або товарних ресурсів (п. 3 ч. 1 ст. 195 ЦК України).

Товаророзпорядчі цінні папери надають управоможеній особі право розпорядження майном, зазначеним у цих документах (п. 4 ч. 1 ст. 195 ЦК України). Іпотечні цінні папери посвідчують заставно-іпотечні права. Не виключена можливість законодавчого конструювання інших, нових їх видів у майбутньому. Аналіз літеральності дає підстави виокремити ще одну при- таманну документарним цінним паперам ознаку — законодавчо обумовлену обов’язковість дотримання їх форми і реквізитів, або їхню нормативну формалізованість. Ця ознака враховує значення документарних цінних паперів як особливої форми правочину, що за умови виконання встановлених законодавством вимог щодо його укладення, а також здійснення інших необхідних дій з уста- новлення посвідчених ними майнових прав набуває правового значення об’єкта цивільних прав. Обов’язковість врахування вимог щодо форми і реквізитів документарних цінних паперів визначена загальними положеннями ст. 196 ЦК України і конкретизується на рівні поточних законів шляхом закріплення переліку обов’язкових відомостей (реквізитів), визначених окремо для кожного виду і форми їхнього випуску. Їх врахування дає змогу залежно від до- тримання всієї їх сукупності вирішувати питання про можливість або неможливість віднесення документа до документарних цін- них паперів. Наприклад, недотримання будь-якого з обов’язкових реквізитів облігації спричиняє неможливість поширення на неї правового режиму цінного папера.