З огляду на викладене, запропонований Д. В. Мурзіним підхід до розгляду цінних паперів як юридичних конструкцій цивіль- ного права слід визнати доречним і водночас таким, що підлягає подальшій теоретичній розробці. Цінні папери є втіленням цілого комплексу нормативно визначених одиничних типових модельних схем побудови прав, обов’язків і відповідальності суб’єктів емісій- но-посвідчувальних відносин. Моделювання кожного різновиду цінних паперів певної їх групи і форми випуску забезпечується використанням відповідного комплексу одиничних конструкцій, визначених встановленим для кожного їх виду правовим режимом. Застосування цінних паперів забезпечує можливість моделювання відповідних майнових прав для кожного їхнього різновиду, при незмінності встановленої для відповідної форми їх випуску (до- кументарної чи бездокументарної) загальної базової модельної схеми, що визначає їх конструкційну специфіку прав на них як особливого об’єкта цивільних прав. Необхідність здійснення емітентом комплексу юридично ва- гомих дій по фіксації майнових прав, що становлять зміст цінних паперів, додатково підтверджує їх інструментальне значення і обумовлює використання деяких прийомів юридичної техніки (зок- рема, техніки індивідуальних актів).

При цьому інструментальний характер цінного папера зберігається і надалі, за їх подальшого функціонування в цивільному обороті (зокрема, при їх використан- ні для оформлення передачі посвідчених ними майнових прав, їх погашенні тощо). З цього випливає, що правовий режим цінних паперів закріплює використання деяких прийомів юридичної тех- ніки як у момент фіксації вираженого у їх змісті майнового права, так і при подальшій їх участі в цивільному обороті. Юридична техніка розглядається в літературі як сукупність технічних прийомів і засобів, використовуваних при конструюван- ні нормативних або індивідуальних актів . Як індивідуальні акти С. С. Алексєєв розглядає акти застосування права — судові рішен- ня, адміністративні акти (в положеннях ч. 3 ст. 237 ЦК України вони називаються актами органу юридичної особи), установчі акти і т. ін. Прийоми і засоби конструювання індивідуальних актів приватноправової сфери, враховуючи вказані вище законо- давчі підходи до співвідношення актів цивільного законодавства і договорів та односторонніх правочинів, мають більш широку сферу застосування. Зокрема, цінні папери у значенні особливої форми вираження посвідчених ними майнових прав і різновиду цивілістичних конструкцій також підпорядковуються правилам, встановленим щодо конструювання індивідуальних актів. А тому з метою дослідження особливостей формалізації у змісті цінних паперів відповідних категорій майнових прав доцільно використо- вувати теоретичні розробки прийомів юридичної техніки, що за- стосовуються для конструювання індивідуальних актів. За змістом С. С. Алексєєв пропонує підрозділяти їх на дві групи. Розглянемо їх, екстраполюючи основні доробки правників інструментальної теорії права у сферу досліджуваних відносин.

Виходячи з уста- леності розгляду індивідуальних актів передусім як письмових документів, екстраполяційному аналізу підлягають документарні (класичні) цінні папери. Першу групу (стосовно техніки індивідуальних актів), на думку С. С. Алексєєва, становлять техніко-юридичні засоби і прийоми правового вираження волі суб’єкта індивідуального акта. Ос- новними категоріями суб’єктів, вираження волі яких втілюється в складанні характерних тільки для досліджуваних відносин індиві- дуальних актів, є емітенти, а також перший і наступні набувачі прав на цінні папери. Прикладом таких актів у механізмі емісії цінних паперів є прийняття рішення емітента (юридичної особи) про їх випуск. Юридично значущими діями, правові наслідки вчинення яких формалізуються у документі як акті волевиявлення первісних суб’єктів, що діють на початковій стадії розвитку механізму пра- вового регулювання емісійно-посвідчувальних відносин, є оформлення цінних паперів та їх емісія.

Таким чином, певні прийоми юридичної техніки повинні враховуватись і в ході оформлення індивідуальних актів, що полягають у закріпленні (фіксації) май- нових прав у формі і реквізитах цінних паперів або в інших конс- трукціях. Серед них безпосередньо пов’язаною з досліджуваними правовідносинами є конструкція індосаменту. Індосамент — це особливий правочин, правовою метою вчинення якого є передача посвідчених документарним цінним папером майнових прав іншій особі. Показово, що формалізація майнового права, яка є одним із юридично вагомих наслідків вчинення цього правочину, інструмен- тально забезпечується шляхом виконання нормативних вимог щодо оформлення (надання визначеної законом форми і обов’язкових реквізитів) сертифіката документарного цінного папера. Отже, цінний папір є інструментом формалізації волі не тільки емітента при первісному встановленні посвідченого ним майнового права. В момент його передачі він виступає як інструмент, у якому пись- мово (на його звороті) формалізується волевиявлення управоможе- ного суб’єкта (правоволодільця за ним) на передачу посвідчених ним майнових прав іншій особі в подальшому.

Цей юридичний акт з точки зору характеристики специфіки його обов’ язкової письмо- вої форми є похідним і залежить від форми відповідного цінного папера, оскільки індосамент оформлюється лише на звороті сер- тифіката документа, що підлягає передачі. Крім того, посвідчене ним майнове право повинно бути наявним і потенційно здійснен- ним, бо складання індосаменту стосовно недійсного (в результаті невиконання обов’язкових вимог щодо його форми і реквізитів або погашеного) цінного папера (беручи до уваги його підпорядкова- ний характер) не породжує ніяких правових наслідків. Специфіка використання емітентом комплексу прийомів і засобів юридичної техніки при оформленні документарного цінного папера як доку- мента полягає в обмеженості його волі вираженою в імперативній формі модельною побудовою посвідченого ним майнового права як одиничної цивілістичної конструкції. Друга група визначених в інструментальній теорії права еле- ментів юридичної техніки виражена засобами і прийомами сло- весно-документального викладу змісту індивідуального акта.

Словесно-документальний виклад змісту об’єктивованого у формі і реквізитах документарного цінного папера майнового права, порівняно з іншими цивілістичними документами, також має свою специфіку. Оформлення документарного цінного папера характеризується загальнообов’язковістю використання не тіль- ки узвичаєної юридичної термінології, а й спеціальних термінів. Використання усталеної (і такої, що не допускає різноманітного її тлумачення) юридичної термінології є обов’язковим при викладі правової інформації, що стосується формулювання майнового права, яке визначається в реквізитах цінного папера. Спеціальні терміни підлягають використанню при впорядкуванні тексту, який уособлює реквізити документарного цінного папера і визначену для них форму. Деякі спеціальні терміни застосовуються тільки в ході оформлення окремих видів цінних паперів. Наприклад, формулювання «без звернення на мене» є елементом техніки скла- дання індосаменту, який забезпечує механізм передачі переказного векселя (тратти). Оформлення цінного папера припускає не тільки використан- ня узвичаєної і спеціальної (такої, що використовується тільки при оформленні цінних паперів) юридичної термінології. Процес оформлення документарного цінного папера характеризується застосуванням специфічного стилю викладу реквізитів, а також логічною послідовністю їхнього компонування, яка в одному з аспектів визначає і його форму.