Крім того, ціна договору купівлі-продажу, предметом якого є передача цінних паперів, є однією із його істотних умов і т. ін. Таким чином, можна зробити висновок про те, що цінові (вартісні) характеристики цінних паперів мають економіко-правовий характер. Розглядаючи особливості цінних паперів у цьому аспекті, слід вказати на ще одну характерну для них ознаку — множинність їхніх вартісних характеристик. Ця ознака полягає в тому, що їх вар- тість, як правило, має декілька відносно самостійних значень. Цінні папери підвладні частим і не завжди точно прогнозованим змінам ринкової (реальної) і курсової вартості, яка може істотно відрізнятися від їх номінальної (вираженої в тексті документа) вартості. Ця властивість цінних паперів вплинула на появу в законодавстві країн із розвинутою інфраструктурою ринку цінних паперів механізму стримування безконтрольних коливань цін на фондові активи.

Ві- домим законодавству економічно розвинутих іноземних країн пра- вовим засобом, що забезпечує цю мету, є так званий «тік» — норма- тивне встановлення допустимого порівняно з номінальною вартістю активу цінового кроку при формуванні вартості цінних паперів і фондові деривативи, що дає змогу уникнути величезної кількості значень цін . Положення чинного законодавства України про цінні папери не містять подібних обмежень порядку вільного ринкового ціноутворення у сфері обігу фондових цінностей. Гадаємо, що подальше становлення і розвиток фондового ринку України також згодом можуть викликати потребу в аналогічних законодавчо визначених цінових обмеженнях. Урахування позитивного іноземного досвіду використання зазначеного способу регулятивного впливу на ринкові механізми ціноутворення в розглядуваній сфері є необ- хідним і важливим для подальшого вдосконалення законодавства України про цінні папери і фондовий ринок. Цінові характеристики цінних паперів визначають основи функціонування фондового ринку. Головним чинником, що управляє ринком цінних паперів, Ю. С. Сизов вважає співвідношення ціни попиту і пропозиції .

А попит і пропозиція, за його ж споДив.: стереженням, залежать не тільки від функціонального статусу учасників ринку, а й від множини інших чинників — політичних, макроекономічних і психологічних . Фондовий ринок будь-якої країни є більш динамічним, ніж товарний. На ціну речей як товарів і об’єктів цивільного обороту впливають насамперед їхня кількість на ринку, споживчі властивості, якість, собівартість і інші показники суто економічного характеру. Коливання вартості цінних паперів на фондовому ринку обумовлені не тільки наведеними їх мікроеконо- мічними характеристиками. Загальний стан ринку цінних паперів і зміна їх вартості як фондових цінностей обумовлені такими макро- економічними чинниками, як загальний стан економіки, характер і рівень інфляційних процесів, загальні показники платоспроможності та інвестиційної активності населення тощо.

Чинниками, що впли- вають на попит і пропозицію на цінні папери на фондовому ринку, є рівень їх прибутковості, ліквідності та інші економічні показники. Процес формування цін на окремі види цінних паперів має особ- ливості, що справляють визначальний вплив на відповідну вузьку сферу суспільних відносин. Наприклад, Є. В. Семенкова основними економічними показниками, що впливають на прибутковість ак- цій, вважає розмір дивідендних виплат, коливання ринкових цін, рівень інфляції, податковий клімат у країні та ін. Б. М. Ческидов зазначає, що стабільність ринку цінних паперів «залежить і від множини інших чинників, у тому числі від стану валютного рин- ку, політичної ситуації, сезонних коливань і т. ін.» . Крім того, на фондовий ринок значною мірою впливає не тільки економічна, а й політична ситуація в країні. У деяких джерелах, зокрема, йдеть- ся про те, що стабільне функціонування ринку цінних паперів, а також кількість інвесторів залежать від «фінансової стабілізації, можливостей підтримки темпів інфляції в заданих межах, від ста- ну корпоративного сектора фондового ринку, економічного росту, політичної ситуації в країні» .

Прикладами чинників політичного характеру є зміна політичного курсу, вищого керівництва, складів парламенту або уряду тієї чи іншої держави. У країнах із розвину- тою ринковою економікою ці політичні зміни призводять до різких коливань курсу акцій та інших цінних паперів як на її внутрішньому, так і на світовому фондових ринках. У цілому ж ціна цінних паперів, а також попит і пропозиція на них на фондовому ринку визначаються не тільки економічними і політичними, а й соціальними чинниками (наприклад, загальна купівельна спроможність населення). Н. С. Куз- нєцова та І. Р. Назарчук цілком обґрунтовано акцентують увагу на масштабності і ризикованості ринку цінних паперів для фінансової безпеки нашої країни, наголошуючи на необхідності вдосконалення системи регулювання і контролю процесів, що відбуваються у сфері його функціонування .

Множинність вартісних характеристик цінних паперів є одним з основних економіко-правових показників, що враховується при котируванні цінних паперів на фондовій біржі. Вона проявляється в наступному. Ціна цінного папера, допущеного до котирування на фондовій біржі, може бути номінальною, реальною і курсовою. Но- мінальною (від лат. nominalis — іменний) є вартість цінного папера, зазначена в тексті його бланка . Номінальна ціна цінного папера найбільшого правового значення набуває при його емісії і погашенні. У період обігу цінного папера найбільше значення має реальна (ринко- ва) і курсова ціна. Реальною (ринковою) є ціна документа, збалансова- на попитом і пропозицією на нього як на організованому (фондовому), так і на неорганізованому (стихійному) ринку цінних паперів. Курсо- вою є ціна цінних паперів, що котируються на фондовій біржі. Номінальну, реальну і курсову ціни не можна ототожнювати. А. Н. Іванов зауважує, що при купівлі цінних паперів ціна визна- чається на основі ринкових показників . Реальна ціна може бути в кілька разів вищою або нижчою від номінальної. Цей висновок можна проілюструвати на прикладі акцій.

Номінальна вартість акцій визначається установчими документами відповідного акціо- нерного товариства і виражається в тексті бланка його сертифіката. Вартість акцій, випущених у бездокументарній формі, фіксується в умовах їхнього випуску і надалі визначається домовленістю сторін. Якщо акціонерне товариство створене для здійснення особливо прибуткових видів діяльності і його засновниками є відомі та авторитетні серед потенційних інвесторів підприємці, його акції, вже при первинному розміщенні, можуть мати підвищений попит і реалізовуватися за ціною, що перевищує номінальну. В цьому разі засновники одержують так званий емісійний прибуток — різницю між номінальною вартістю цінних паперів і тією ціною, за якою вони продаються при їх первинному розміщенні. Ціну, за якою реалізуються акції при їх первинному розміщенні, якщо вона пере- вищує номінальну, іноді називають емісійною. За емісійною ціною можуть реалізовуватися також інші інвестиційно привабливі цінні папери (наприклад, казначейські зобов’язання, облігації, опціони тощо).

У цьому разі емісійний прибуток одержує їх емітент. Реаль- на ціна акцій також може бути вище номінальної, причому іноді в кілька разів. Наприклад, якщо в результаті багаторічної успішної господарської діяльності відповідного акціонерного товариства багаторазово зростуть склад і вартість його майна, підніметься і реальна ціна випущених ним акцій. А їхня реальна ціна в сукуп- ності з високою прибутковістю, обумовленою розміром дивідендів і ліквідністю, неминуче спричинить їх інвестиційну привабливість і внаслідок збільшення споживчого попиту на них приведе до росту курсової, котирувальної ціни. Саме тому акції в цьому сенсі називають цінними паперами росту. І навпаки, реальна ціна акцій акціонерного товариства, що працює неефективно і у зв’язку з цим перебуває в такому фінансово-господарському стані, що загрожує банкрутством, може бути в кілька разів нижчою номінальної. При визначенні ціни акцій у літературі пропонується враховувати вар- тість загальної сукупності прав акціонера, які посвідчені ними. На особливостях грошової оцінки сукупності прав, заснованих на володінні акцією, наголошує і Л. Р. Юлдашбаєва .

Курсова вартість цінних паперів може відрізнятися як від номі- нальної, так і від реальної їх ціни. Вона може бути завищена, і тому потенційні інвестори, як правило, не купують їх до того моменту, доки котирувальна ціна не зрівняється з реальною. Вартість (ціна) цінних паперів має не тільки економічне, а й формально-юри- Див.: Юлдашбаева Л. Р. Правовое регулирование оборота эмиссионных цен- ных бумаг (акций, облигаций). – С. 144–149. дичне (як теоретичне, так і практичне) значення. Як про те вже йшлося, номінальна вартість акцій та інших цінних паперів, якщо це передбачено чинним законодавством або умовами їх випуску, є одним із їх реквізитів. Як правило, недотримання емітентом вимог чинного законодавства щодо вказівки номінальної вартості цінного папера (його стартової ціни) як одного з реквізитів має наслідком його недійсність.

Вартість цінних паперів є елементом відомостей, що становлять інформацію правового характеру, яка підлягає обов’ язковому включенню в проспекти емісії цінних па- перів, випуск котрих має бути зареєстровано в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, для відплатних договорів, спрямованих або на первинне розміщення цінних папе- рів, або на їх відчуження тим чи іншим способом надалі (на стадії їх обігу), ціна набуває характеру істотної умови, відсутність якої в їх змісті також є підставою для визнання відповідних правочинів недійсними. У цьому разі вартість цінних паперів має ще одне правове значення — як ціна договору. Зокрема, передача цінних паперів у власність (як при їх первинному розміщенні, так і при наступному обігу) найчастіше здійснюється шляхом купівлі-про- дажу. В цьому сенсі правового значення набуває їх грошова оцінка, яка не обов’язково залежить від номінальної вартості документа. Визначальними чинниками, що впливають на визначення вартості цінних паперів, у цьому разі будуть характер і обсяг посвідчених ними майнових прав. На думку М. Н. Сафонова, що заслуговує на увагу, предметом договору купівлі-продажу можуть бути тільки такі майнові права, що мають грошову оцінку .

Таким чином, аналіз основних ознак цінних паперів також дає підстави додатково наголосити на їх особливому інструменталь- ному призначенні в механізмі правового регулювання емісійно- посвідчувальних відносин. Адже практично всі основні ознаки цінних паперів, і ті, що усталені в цивілістиці, і щойно запропоно- вані, характеризують їх як інструмент забезпечення виникнення і реалізації посвідчених ними майнових прав. Саме цим визначаєть- ся втілена у притаманних їм ознаках своєрідність їхньої інстру- ментальної правової природи порівняно з іншими матеріальними об’єктами цивільних прав.