Структура ринку юридичних послуг - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

2. Структура ринку юридичних послуг

Ринок юридичних послуг – це сукупність трансакцій, об'єктом яких є певні професійні дії фахівців із права з надання на комерційній основі юридичної допомоги фізичним та юридичним особам. Ринок юридичних послуг є соціально-економічним механізмом, який забезпечує передавання та прийняття прав власності на особливий об'єкт купівлі-продажу – юридичну послугу.

До суб'єктів ринку юридичних послуг належать клієнти (замовники), метою яких є вирішення певних проблем за допомогою фахівців з права, та юристи, що надають юридичні послуги.

Із боку пропозиції головними суб'єктами на ринку юридичних послуг України є:

– представництва та філіали транснаціональних юридичних компаній, фірми з іноземним капіталом;

– вітчизняні юридичні фірми різних форм власності, спеціалізовані й багатогалузеві за спрямованістю практичної юридичної діяльності відповідно до галузей права та видів ділової активності;

– приватні юристи – суб'єкти підприємницької діяльності;

– адвокати;

– юридичні консультації обласних колегій адвокатів;

– консалтингові фірми, для яких юридичні послуги є одним із видів ділових послуг (наприклад, юридичні підрозділи аудиторських фірм);

– консультативні підрозділи вищих юридичних навчальних закладів, що надають юридичну допомогу фізичним та юридичним особам на комерційній основі;

– фахівці права, для яких надання платних професійних юридичних порад та здійснення певних дій з юридичної допомоги не є головним видом професійної діяльності (викладачі, науковці та ін.).

Треба зазначити, що, по-перше, консультують з юридичних питань також певні державні заклади, наприклад, податкові інспекції різного рівня, державні й приватні нотаріуси, але їх професійні дії в цьому напрямку не є об'єктом ринкових відносин. По-друге, практична юридична діяльність адвокатів та їх організацій, як і приватних нотаріусів, за законодавством України не належить до підприємницької діяльності. Метою надання адвокатами, юридичними консультаціями обласних колегій адвокатів та іншими організаціями адвокатів юридичних послуг є не отримання прибутку, а саме юридична допомога населенню, підприємствам, установам. Таким чином, діяльність зазначених суб'єктів ринку юридичних послуг не належить до юридичного консалтингу – підприємницької діяльності фахівців з права з юридичного обслуговування бізнесу. По-третє, до об'єктів ринку юридичних послуг не належать професійні дії юрисконсультів підприємств, оскільки їх послуги призначені для використання фірмами, найманими працівниками яких вони є.

Суб'єкти пропозиції на ринку юридичних послуг відрізняються рівнем професійності та підприємництва, що відображає матриця „професійність/підприємництво” суб'єктів пропозиції ринку юридичних послуг (рис. 4.2.).

 
 
 
Рис. 4.2. Матриця професійність/підприємництво суб'єктів пропозиції на ринку юридичних послуг

 

Кожна клітинка матриці відображає можливий варіант сполучення професійних і підприємницьких векторів юридичного обслуговування, що забезпечує певний рівень його ефективності. Сегменти A, B, C, D, E виконують функцію індикаторів, за допомогою яких можна дати характеристику різних видів суб'єктів пропозиції, які діють на ринку юридичних послуг, відповідно до критерію „професійність/підприємництво”.

A. Низький рівень професіоналізму й підприємництва.

B. Високий рівень професіоналізму й низький рівень підприємництва. Юристи цього сегмента ринку не здатні перетворити наявний інтелектуальний потенціал на капітал, що приносить прибуток.

C. Співвідношення професіоналізму й підприємництва становить 50х50. Юристи цього сектора досить успішні в бізнесі, однак їм характерна відсутність стратегії професійного й підприємницького розвитку, що становить реальну загрозу їх конкурентоспроможності в майбутньому.

D. Високий рівень професіоналізму й підприємництва. Юристи володіють усіма необхідними факторами успіху на ринку юридичних послуг.

E. Низький рівень професіоналізму й високий рівень підприємництва. Це сектор квазіконсалтингу, про належність якого до юридичного обслуговування може свідчити тільки назва фірми. Квазіконсалтинг представлений юридичними фірмами і юристами, що надають юридичні послуги низької якості, використовують методи цінового демпінгу, на основі яких клієнт залучається заниженою ціною, що наносить значний матеріальний і моральний збиток тим суб'єктам ринку, які надають високоякісні юридичні послуги. Оскільки на момент укладення угоди оцінка клієнтом якості абсолютно нематеріальної юридичної послуги пов'язана із значними труднощами, квазіконсалтинг створює в нього ілюзію можливості вибору юриста за ціновим критерієм. Тим самим квазіконсалтинг формує у клієнтів стійку думку про можливість одержання дешевих юридичних послуг, а також про низьку якість юридичного обслуговування в цілому. Особливим сегментом квазіконсалтингу виступають фірми, до яких клієнти звертаються не з метою одержати юридичну допомогу, а розраховуючи отримати різні види посередництва в їх відносинах з посадовими особами; одержати конфіденційну інформацію про конкурентів і партнерів тощо. Негативним наслідком розвитку квазіконсалтингової юридичної діяльності вважається формування у клієнтів недовіри до юристів, руйнування їх ділової репутації, низька оцінка якості юридичного обслуговування в цілому.

Попит на ринку юридичних послуг України формують:

1) вітчизняні підприємства різних форм власності. Це переважно:

– державні підприємства, які перебувають на етапах передприватизаційної підготовки й приватизації;

– акціонерні товариства, у статутному капіталі яких певна частка належить державі, на стадії приватизації державного пакета акцій;

– приватизовані підприємства, що мають необхідність у постприватизаційній реструктуризації;

– підприємства, в яких відбулася зміна власника;

– підприємства – об'єкт інвестування з боку вітчизняного чи іноземного інвестора;

– експортно орієнтовані підприємства;

– підприємства – потенційні й реальні банкрути, реорганізація яких здійснюється на стадіях їх досудової і судової санації;

2) державні органи й громадські організації. Суб'єктами попиту на юридичні послуги можуть бути: Фонд держмайна України, Комісія з цінних паперів, Агентство по справах про банкрутство та ін.;

3) іноземні фірми й інвестори, що користуються, як правило, послугами закордонних юридичних фірм та їх представництв в Україні;

4) населення.

Основні види попиту підприємств на ринку юридичних послуг України:

– кризовий попит, обумовлений істотним погіршенням економічної ситуації на підприємствах;

реактивний попит, пов'язаний із виникненням нової для клієнтів ситуації у сфері їх діяльності;

– попит, що попереджає: в його основі така особливість юридичної послуги, як можливість її одержання про запас (здатність до зберігання);

– формальний попит, обумовлений необхідністю виконання клієнтом вимог і умов партнерів, державних організацій;

– квазіконсалтинговий попит.

На українському ринку юридичних послуг існує значний потенційний попит, можливість трансформації якого в реальний визначається багатьма чинниками, зокрема, розвитком економіки й ефективністю ринкових реформ, зміцненням законності й правопорядку, зростанням правової культури, підвищенням професійного рівня, ділової репутації фахівців, що надають юридичні послуги.

Ринку юридичних послуг характерні асиметричний розподіл інформації, висока невизначеність і, як наслідок, значна величина трансакційних витрат фахівців з права та їх клієнтів.

По-перше, особливістю даного ринку є можливість інформаційних переваг як юриста, так і клієнта. Юрист, маючи найповнішу інформацію про послугу, може приховувати від клієнта свої справжні цілі, орієнтуючись на одержання від угоди однобічних вигод. Клієнт на ринку юридичних послуг також може мати інформаційні переваги, оскільки тільки йому відомі як необхідна для ефективного юридичного обслуговування інформація про його проблеми, так і цілі його звертання до юриста.

По-друге, нематеріальність юридичної послуги, її невіддільність від джерела істотно ускладнюють для клієнта вимірювання її якості, збільшують витрати пошуку інформації, обумовлюють необхідність вибору не стільки послуги, скільки юриста (юридичної фірми), який задовольняє його вимогам. Отже, збільшуються витрати клієнта на пошук інформації й втрати, пов'язані з її неповнотою. Для юриста нематеріальність послуги значно ускладнює її просування потенційному клієнтові, що підвищує витрати ведення переговорів.

Економічний вибір юристів та клієнтів безпосередньо спрямований на оптимізацію у процесі укладення контракту умов юридичного обслуговування, серед яких найбільш істотними є кількісні і якісні характеристики юридичної послуги, її ціна й спосіб надання, модель і тривалість юридичного обслуговування, права, обов'язки й відповідальність учасників угоди. У той же час важливою метою економічної поведінки суб'єктів ринку юридичних послуг є мінімізація трансакційних витрат.

Вернуться к содержанию

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов