§ 4. Види адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення є заходом адміністративної відповідальності, певною мірою покаранням і спричиняє для правопорушника несприятливі наслідки майнового, морального або особистого характеру.

У статті 24 КпАП України перелічено сім видів адміністративних стягнень: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація предмета, який є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, а також грошей, отриманих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права управління транспортними засобами, права полювання); виправні роботи; адміністративний арешт.

Попередження вважається адміністративним стягненням, якщо воно виноситься в письмовій формі або фіксується в інший встановлений спосіб. Це стягнення має характер морального осудження правопорушника, офіційного застереження його від вчинення адміністративних правопорушень і застосовується, як правило, при малозначущості правопорушення.

Штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірах, встановлених КпАП та іншими законами України. Законом України від 07.02.1997 р. "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу” штрафи встановлюються в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. КпАП України передбачає накладення штрафів лише на фізичних осіб. Однак останнім часом законами України встановлено відповідальність у вигляді штрафу не лише для фізичних, а й для юридичних осіб. Наприклад, відповідно до ст. 35 Закону України "Про пожежну безпеку” за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися керівниками цих органів до сплати штрафу, який не повинен перевищувати 2% місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, організації. Оскільки в законах механізм застосування штрафів до юридичних осіб, як правило, не врегульовано, то він встановлюється іншими нормативно-правовими актами. Так, Кабінет Міністрів України Постановою від 22.09.1998 р. "Про забезпечення реалізації ст. 35 Закону України "Про пожежну безпеку” встановив порядок застосування ст. 35 цього Закону.

Оплатне вилучення предмета, що є знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і подальшій реалізації з передачею вирученої суми колишньому власнику з вирахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Таке адміністративне стягнення застосовується за порушення громадянами правил зберігання або перевезення мисливської зброї та ін.

Конфіскація – примусове безоплатне вилучення майна у власність держави. Адміністративне законодавство передбачає конфіскацію конкретного майна (предмета), що є знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого правопорушення. Конфіскація предметів застосовується досить часто (при незаконній реалізації, прийнятті на комісію або зберіганні алкогольних напоїв, тютюнових виробів, контрабанді тощо). Конфіскованим може бути, як правило, лише предмет, який перебуває в особистій власності. Предмети контрабанди конфіскуються незалежно від того, чи встановлено їх власника. Конфіскація грошей допускається, наприклад, за порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, що передбачені державним свідоцтвом на право розповсюдження і демонстрування фільмів. У цьому випадку конфіскується отриманий незаконний прибуток.

Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права управління транспортними засобами, права полювання), застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Зокрема, позбавлення права управління транспортним засобом передбачено за управління ним у стані сп'яніння, за повторне порушення правил проїзду залізничного переїзду тощо.

Виправні роботи застосовуються на строк до 2-х місяців із відбуванням їх за місцем постійної роботи правопорушника і з утриманням до 20% заробітку в доход держави. Призначають їх за дрібне хуліганство, дрібне розкрадання та інші проступки. Виправні роботи призначає суд (суддя).

Адміністративний арешт – найсуворіше адміністративне стягнення, що призначається у виняткових випадках за найбільш важкі правопорушення (дрібне хуліганство, вияв неповаги до суду, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції та ін.). Адміністративний арешт виявляється в короткостроковому (до 15 діб) позбавленні порушника волі з використанням його на фізичних роботах без оплати; призначається тільки судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, до жінок, які мають дітей віком до 12 років, до неповнолітніх, до інвалідів І і ІІ груп.

Крім вказаних стягнень, КпАП України передбачає можливість застосування до іноземних громадян і осіб без громадянства адміністративного видворення за межі України.

До неповнолітніх віком від 16 до 18 років за вчинення адміністративних правопорушень можуть бути застосовані згідно зі ст. 241 КпАП України такі заходи впливу: 1) зобов'язання привселюдно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу за їх згодою, а також окремих громадян за їх проханням. Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядаються суддями (судами) районних (міських) судів (нині – місцеві суди).