Публічно-правове регулювання - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

 

§ 3. Публічно-правове регулювання

Як уже зазначалося, держава має щодо ринкових відносин певні публічні інтереси, що стосуються насамперед ефективності функціонування ринкового механізму. Держава сама стає суб'єктом правовідносин із підприємствами через свої численні органи виконавчої влади, на які покладено функції та відповідні повноваження в цій галузі суспільних відносин. Такі відносини, як уже згадувалося, звуться "вертикальними”, або точніше – публічно-правовими, тому що держава і є суб'єктом публічної влади, яка використовує свої односторонні владні повноваження для впливу на форми та зміст ринкових відносин, на додержання законності в них. Функції держави у галузі економіки дуже різноманітні, а саме: встановлення правил функціонування ринку на засадах конкуренції та вільного ціноутворення; безпосередній вплив на зміст ринкових процесів (наприклад, шляхом регулювання грошової маси); безпосередня участь в економічних процесах через державні підприємства, закупки товарів, сировини для державних потреб тощо.

Публічно-правове регулювання ринкових відносин має імперативний, тобто владний характер. Законодавство в цій сфері не має кодифікації на відміну від приватно-правового регулювання, де основою виступає Цивільний кодекс України. Тому зупинимося лише на деяких напрямках такого регулювання.

Так, у тих видах підприємницької діяльності, які пов'язані із потенційною загрозою життю, здоров'ю громадян, стану екології, держава впроваджує щодо підприємців додаткові кваліфікаційні вимоги, що мають назву ліцензування. Воно здійснюється на підставі Закону України "Про ліцензування окремих видів господарської діяльності”.

Окремою підгалуззю законодавства у сфері підприємництва є регулювання забезпечення державою умов економічної конкуренції. В основу такого законодавства покладено нещодавно прийнятий Закон України "Про захист економічної конкуренції”, а також Закони "Про захист від недобросовісної конкуренції”, "Про антимонопольний комітет”. Для мінімізації негативних наслідків від діяльності на ринках у тих випадках, коли неможливо утворення конкурентного середовища (наприклад, з технологічних причин), щодо таких суб'єктів (так званих природних монополій) застосовується Закон України "Про природні монополії”. Цей Закон передбачає право регулювання державою цін і тарифів на вироблені товари та надані послуги, а також доступу споживачів до товарів або користування послугами природних монополістів тощо.

Слід зазначити, що у певних галузях підприємництва (наприклад, на ринку здійснення банківських послуг) державою встановлюється системний, постійно діючий механізм регулювання, яке здійснюється спеціально утворюваним державним органом. Так, специфікою діяльності комерційних банків є їх дуже важлива роль, з одного боку, у забезпеченні розрахунків під час обігу товарів та послуг, а з другого – в акумуляції коштів для їх подальшого цілеспрямованого інвестування в економіку. Публічні інтереси в цій галузі полягають в тому, що держава воліє забезпечити стабільність банківської системи, через котру вона впливає на макроекономічні процеси в країні.

Водночас, виходячи з того, що банки оперують на ринку здебільшого не власними, а залученими коштами, це є додатковим чинником ризику, який впливає на стабільність комерційного банку. Тому держава досить детально контролює і процес створення комерційних банків, ставлячи вимоги до розмірів та складу статутного фонду інших фондів, кваліфікації керівних осіб, видів банківських послуг, що будуть надаватися. Однак такий контроль (нагляд) з боку Національного банку України здійснюється в процесі всієї діяльності комерційних банків. Контролюються виконання банківських послуг і головне – додержання встановлених економічних нормативів банківської діяльності, які розраховані на запобігання ризикових операцій, що можуть поставити під загрозу не тільки тисячі клієнтів банку, але й інші банки, пов'язані між собою системою міжбанківського кредиту та іншими відносинами. Для забезпечення регулюючої функції держави в цій галузі Законом України "Про Національний банк України” передбачено низку владних повноважень Національного банку, в тому числі й щодо застосування заходів юридичної відповідальності комерційних банків, включаючи усунення адміністрації банку, а також його ліквідацію.

Головною проблемою розвитку підприємницького законодавства є, безумовно, забезпечення тієї розумної межі між сферою приватно-правового регулювання, що через реалізацію принципу свободи підприємництва дає можливість реалізуватися підприємницькій ініціативі, а також сферою публічно-правового регулювання, яке для захисту публічних інтересів, безпечного і ефективного функціонування ринкових відносин має об'єктивно обмежувати ці свободи і мотивацію. Сучасний стан законодавства та режим його застосування, особливо з боку органів держави, показує, що таке оптимальне співвідношення цих чинників поки що не знайдено.

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов