Ринкова економіка як об'єкт правового регулювання - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

 

ГЛАВА ХV. Правові засади підприємницької діяльності

§ 1. Ринкова економіка як об'єкт правового регулювання

Як відомо, підприємництво є рушійною силою ринкової економіки поряд із такими важливими її чинниками, як приватна власність та засновані на ній підприємства, вільне ціноутворення, економічна конкуренція та стимулююча відтворення ринкових чинників роль держави.

Відомо також, що всі ці чинники, а точніше складні організаційно-правові механізми, почали формуватися в Україні фактично лише протягом десяти останніх років.

Тому сьогодні можна говорити тільки про формування законодавства України в галузі правового регулювання ринкових відносин взагалі та підприємництва зокрема.

Господарське законодавство, що існувало за радянських часів, принципово не могло стати правовою базою для еволюційного розвитку законодавства в цій сфері. Справа в тому, що за умов, коли майже всі виробники промислових товарів та послуг були державними підприємствами і держава як засновник цих підприємств самостійно формувала через інститут планування обсяги виробництва, ціни та господарські зв'язки, економічні відносини планової соціалістичної економіки мали так би мовити внутрішній характер. Рушійною силою тут були не ринкові механізми, а єдина воля держави. Відповідно до цього завданням господарського законодавства того часу була конкретизація власне волі держави щодо економічних процесів шляхом видання обов'язкових для виконання приписів нормативного, а також ненормативного характеру із прямими вказівками конкретним державним підприємствам щодо їх діяльності. Тому в цілому правове регулювання економічних відносин того часу, хоча й визнавався їх товарно-грошовий зміст, виходило із застосування переважно імперативних (владних) засобів їх регулювання.

Ринкова економіка всупереч єдиній волі, навпаки, передбачає масове прийняття суб'єктами економічних відносин своїх власних, окремих рішень, що реалізують їх приватну мотивацію, майнові інтереси. І лише у своїй сукупності такі рішення дають результати у вигляді тих чи інших економічних процесів. Однак відповідальні рішення можуть приймати лише вільні суб'єкти. Тому передумовою ринкової економіки є економічні, підприємницькі свободи. Такі свободи стосуються прийняття різних самостійних рішень, наприклад: здійснювати підприємницьку діяльність чи утримуватися від активності; яким чином планувати обсяг та види виробництва; з ким укладати контракти; за якою ціною, на який строк та якими засобами забезпечувати виконання зобов'язань та ін. Зрозуміло, що регулювання економічної діяльності на таких засадах має передбачати широку самостійність суб'єктів економічної діяльності, їх автономність від держави та дієві гарантії від втручання у підприємництво з боку держави та її посадових осіб. Забезпечити такий характер правового регулювання можна лише із застосуванням так званого диспозитивного методу регулювання, що надає перевагу угодам сторін, власне утвореному ними регулюванню взаємовідносин (договірних зобов'язань) навіть перед регулюванням, встановленим законодавством. Свобода підприємництва, свобода договору можуть реалізовуватися лише за умови диспозитивності правового регулювання.

Водночас загальновідомо, що ринковий механізм містить умови самознищення, які в економічній теорії отримали назву "неспроможності ринку”. До них відносять тенденцію до монополізації ринку певними підприємцями, необхідність громадського контролю за якістю товарів та послуг, за безпекою певних видів виробництв тощо.

Таким чином, запобіжна та стимулююча розвиток економічних процесів роль держави визнається необхідною як елемент функціонування всієї ринкової системи. Проте роль держави у підтримці конкурентного середовища, в протидії монопольним виявам та проявам недобросовісної конкуренції, у визначенні стандартів та правил надання важливих для суспільства послуг або у визначенні кваліфікаційних вимог до допущення підприємців до окремих видів діяльності може реалізовуватися лише на владній, імперативній основі, бо всі ці заходи об'єктивно обмежують підприємницькі свободи, а тому не можуть регулюватися на засадах добровольності.

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов