§ 9. Захист права власності

Цивільне законодавство забезпечує громадянам та іншим власникам рівні умови захисту права власності.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права (навіть коли вони не поєднані з втратою володіння) і від-шкодування шкоди, заподіяної йому. Так, у випадку прийняття законодавчого акта, який припиняє право власності, держава відшкодовує власнику заподіяні збитки в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи.

Припинення права власності на будинок, інші будови чи насадження у зв'язку з вилученням земельної ділянки, на якій вони розташовані, дозволяється лише у випадку і порядку, встановлених законодавством, і за попереднім відшкодуванням збитків у повному обсязі. Якщо власник не згоден із рішенням, що передбачає припинення права власності, воно не може бути виконано до вирішення спору судом, господарським чи третейським судами.

Власнику надається право на компенсацію зниження вартості будинку в результаті діяльності підприємств, організацій, що призвели до порушення рівня шумової чи екологічної захищеності території.

У випадках технологічних чи екологічних катастроф та за інших обставин надзвичайного характеру, які виключають можливість здійснення власником його прав щодо володіння, користування і розпорядження майном, йому відшкодовуються збитки в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи, чи передається у власність інше рівноцінне майно.

Положення про захист права власності поширюються також на особу, яка хоча й не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння і від власників.

Найважливішим цивільно-правовим способом захисту права власності є право власника на витребування повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння. Власником може бути витребувана тільки його річ, а тому вона повинна мати індивідуально визначені ознаки.

Захист прав власника можливий і в тих випадках, коли власник, володіючи річчю, не може належним чином користуватися чи розпоряджатися нею, оскільки інші особи створюють перешкоди у здійсненні цих правомочностей.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист інтересів власника в таких випадках здійснюється засобом негаторного позову. При цьому власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав незалежно від наявності вини в діях порушника. Достатньо, щоб дії порушника були протиправними.