§ 7. Право державної власності

Суб'єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України.

Верховна Рада України здійснює свої повноваження власника через уповноважені нею державні органи. Цими органами є: Кабінет Міністрів України, міністерства і відомства, а також Фонд державного майна України. Згідно із п. 5 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, а також здійснює управління об'єктами державної власності. Міністерства і відомства згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992 р. приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності (п. 2). Фонд державного майна України здійснює повноваження управління при приватизації та передачі в оренду об'єктів права державної власності, а також деякі інші повноваження (наприклад, управління частками, паями в господарчих товариствах, акціями акціонерних товариств тощо).

Об'єктами права державної власності є: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони; майно, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України і утворених нею державних органів; майно Збройних Сил, Служби безпеки, Прикордонних і Внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту спільного користування, зв'язку та інформації, які мають загальнодержавне значення; кошти Державного бюджету; Національний банк, інші державні банки, їх установи і створені ними кредитні ресурси; державні резервні страхові та інші фонди; майно вищих і середніх навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери та інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

У державній власності може бути інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами та громадянами (ст. 34 Закону України "Про власність”).

Відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних підставах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, визначеному Фондом державного майна України. Отримані в результаті відчуження такого майна кошти направляються виключно на інвестиції.

Реалізуючи право повного господарського ведення, державне підприємство володіє, користується зазначеним майном за своїм розсудом, здійснюючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать статуту підприємства.

Підприємство, якщо інше не передбачено його статутом, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям, установам, а також громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в борг належні йому будови, спорудження, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу (ст. 10 Закону "Про підприємства в Україні”).

Способами виникнення права державної власності є: стягнення податків та зборів, націоналізація, конфіскація та реквізиція, розширене відтворення на державних підприємствах. Можливим є набуття права державної власності на безхазяйне майно, скарб, знахідку, бездоглядну худобу, а також на майно, що є пам'яткою історії та культури, у разі безгосподарного ставлення до нього громадянина, якому воно належить.