§ 2. Громадяни як суб'єкти цивільного права

Суб'єктами цивільних правовідносин є передусім громадяни України. Як суб'єкти цивільного права громадяни характеризуються тим, що в силу закону вони повинні бути правоздатними й дієздатними. Здатність мати цивільні права і обов'язки в цивільному праві називається правоздатністю (ст. 9 ЦК). Здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки – це дієздатність (ст. 11 ЦК).

Правоздатність громадянина виникає у момент його народження і припиняється зі смертю. Як правоздатні особи громадяни можуть відповідно до закону мати: право на приватну власність, на користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, авторські права на твори науки, літератури і мистецтва, на відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промислові зразки, а також мати інші майнові та особисті немайнові права.

Цивільна правоздатність визнана рівною мірою за всіма громадянами України незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, релігійних переконань, роду й характеру занять, місця проживання та інших обставин.

На відміну від правоздатності дієздатність громадян виникає в повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення ними вісімнадцятирічного віку (ст. 11 ЦК). Громадяни цього віку можуть самостійно здійснювати будь-які цивільно-правові угоди.

Неповнолітні громадяни також мають дієздатність, але не повною мірою. Неповнолітні віком від 15 до 18 років вправі укладати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальників, а також учиняти дрібні побутові угоди, самостійно розпоряджатися своєю заробітною платою (заробітком) або стипендією, здійснювати авторські або винахідницькі права на свої твори, винаходи, раціоналізаторські пропозиції і промислові зразки, права на свої відкриття (ст. 13 ЦК).

За неповнолітніх, які не досягли 15 років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Закон визнає за ними можливість учиняти тільки дрібні побутові угоди, наприклад, придбання учбового приладдя, продуктів харчування, білета в кіно або інших незначних за своєю вартістю предметів.

Обсяг дієздатності громадян визначається законом. Тому ніхто не може бути обмеженим у дієздатності інакше ніж у випадках і порядку, зазначених у законі. Так, ст. 15 ЦК передбачає можливість обмеження в дієздатності громадянина, який внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами ставить себе і свою сім'ю у тяжке матеріальне становище. Обмеження в дієздатності допускається лише за рішенням суду і тільки стосовно повнолітніх осіб.

Визнання громадянина повністю недієздатним можливе в тому випадку, коли він внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними (ст. 16 ЦК).

Визнання громадянина недієздатним також відбувається в судовому порядку. Його права та обов'язки у цьому разі здійснює опікун, призначений на підставі рішення суду органами опіки та піклування.