ГЛАВА ХIII. ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

§ 1. Правова охорона навколишнього природного середовища

Охорона навколишнього природного середовища – складова частина раціонального природокористування. Вона є похідною від діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (земель, вод, надр, рослинного та тваринного світу тощо), тобто з експлуатацією їх корисних властивостей. Обов'язкова умова охорони навколишнього природного середовища – належна експлуатація природних об'єктів. Охорона навколишнього природного середовища здійснюється різними засобами, у тому числі й правовими. Вона спрямована на забезпечення захисту численних компонентів природи, що перебувають у нерозривному зв'язку і взаємозалежності.

Охорона навколишнього природного середовища з використанням правових засобів зветься правовою. Її завдання полягає в регламентації суспільних відносин у галузях охорони довкілля, використання і відтворення, а також належності природних ресурсів. Такі суспільні відносини прийнято називати екологічними. Реалізується зазначене завдання шляхом закріплення в законодавстві обов'язкової для всіх суб'єктів належної поведінки щодо навколишнього природного середовища в цілому або ж окремих його компонентів.

Принципові положення екологічної стратегії держави закріплені в Конституції України. Центральне місце серед екологічних норм Конституції займає ст. 13, у якій вказано на належність природних ресурсів Українському народу. Від імені народу права власника реалізують органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожний громадянин може користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

У Конституції закріплено обов'язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України (ст. 16).

Згідно із Конституцією (ст. 14) земля проголошена основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами і державою виключно відповідно до закону.

Основу правової охорони навколишнього природного середовища складають норми земельного, водного, лісового законодавства, законодавства про надра, тваринний і рослинний світ, а також іншого екологічного законодавства. Одним із найважливіших комплексних спеціальних нормативних актів, що регулюють основи організації охорони навколишнього природного середовища, є Закон України від 25.06.1991 р. "Про охорону навколишнього природного середовища” (зі змінами та доповненнями).

Відносини в галузях використання, відтворення, належності та охорони природних ресурсів регламентуються також поресурсовими кодексами (земельним, водним, лісовим, про надра) і спеціальними законами України ("Про тваринний світ”, "Про охорону атмосферного повітря”, "Про природно-заповідний фонд України”, "Про рослинний світ” та ін.). Крім того, екологічні відносини регулюються декретами Кабінету Міністрів України (наприклад, "Про приватизацію земельних ділянок”), указами Президента України (наприклад, "Про біосферні заповідники”) та іншими підзаконними нормативними актами.