§ 4. Трудова дисципліна

Трудова дисципліна – це неухильне додержання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, виконання в повному обсязі і на необхідному рівні своїх трудових обов'язків.

Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У необхідних випадках щодо окремих несумлінних працівників застосовуються заходи дисциплінарного і громадського впливу (ст. 140 КЗпП).

Створення необхідних умов для праці є не тільки обов'язком власника за трудовим договором, а й передумовою забезпечення належного порядку на виробництві. Продуктивна, на належному рівні оплачувана робота стимулює працівника, сприяє свідомому ставленню до праці.

За зразкове виконання трудових обов'язків працівники можуть заохочуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку. Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації і заносяться в трудову книжку. За особливі трудові заслуги працівників нагороджують орденами, медалями, почесними грамотами, їм присвоюють почесні звання.

За невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення. У ст. 147 КЗпП за порушення працівником трудової дисципліни передбачено тільки один із таких заходів стягнення – догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть встановлюватися й інші дисциплінарні стягнення для окремих категорій працівників. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (право обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 1471 КЗпП).

Чинне законодавство чітко регламентує порядок притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після закінчення 6-ти місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП).

Перед тим, як застосувати дисциплінарне стягнення, власник (або уповноважений ним орган) зобов'язаний зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Відмова працівника від дачі пояснення не звільняє його від відповідальності. За кожний дисциплінарний проступок може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення. Стягнення оголошується наказом (розпорядженням) і повідомляється працівникові під розписку. Дисциплінарні стягнення в трудову книжку не записують.

Дисциплінарне стягнення діє протягом року з дня оголошення працівникові наказу про покарання. Після закінчення року працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо він протягом цього часу не притягався до дисциплінарної відповідальності за вчинення нового дисциплінарного проступку. Якщо працівник після застосування до нього дисциплінарного стягнення сумлінною працею зарекомендує себе з позитивного боку, то дисциплінарне стягнення може бути знято до закінчення річного строку. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються (ст. 151 КЗпП).