§ 5. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника

Трудовим законодавством послідовно реалізується принцип свободи праці та заборони примусової праці. Тому розірвання з ініціативи працівника трудового договору, укладеного на невизначений строк, не може залежати від будь-яких обставин. Працівникові достатньо попередити про це власника підприємства (або уповноважений ним орган) письмово за два тижні (ст. 38 КЗпП).

Власник не має права вимагати від працівника посилання на причину розірвання трудового договору. Проте за наявності у працівника поважних причин, що зумовлюють неможливість продовження роботи, власник зобов'язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ч. 1 ст. 38 КЗпП). Такими причинами є: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом родини відповідно до медичного висновку або за інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також інші поважні причини.

Після закінчення двох тижнів із дня попередження про розірвання трудового договору працівник вправі залишити роботу, а власник (або уповноважений ним орган) зобов'язаний видати йому трудову книжку і зробити розрахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП працівник, попередивши власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву. У такому випадку договір із працівником не розривається, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до закону не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (наприклад, працівникам, запрошеним на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; молодим спеціалістам, які закінчили вищі навчальні заклади і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; запрошеним вагітним жінкам; жінкам, що мають дітей у віці до трьох років або дитину-інваліда, а самотнім матерям – за наявності дитини у віці до 14-ти років).

Працівник також має право розірвати трудовий договір у строк, який він сам визначає, якщо власник (або уповноважений ним орган) не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).

Для розірвання строкового трудового договору (пп. 2 і 3 ст. 23 КЗпП) у працівника повинні бути поважні причини. До них належать причини, зазначені у ст.ст. 38, 39 КЗпП: хвороба або інвалідність працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором; порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.