Глава VIII. Органи державної влади в Україні

§ 1. Конституційно-правові основи статусу Верховної Ради України

За Конституцією (ст. 75) єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент – Верховна Рада України. Верховна Рада – це загальнонаціональний представницький орган державної влади, оскільки вона представляє увесь український народ і виступає від імені народу. До складу Верховної Ради входять два органи, які мають особливий правовий статус, – Рахункова палата та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Верховна Рада України наділена низкою функцій, які в сукупності виражають основні напрямки її діяльності. Головними функціями є законодавча, установча та парламентський контроль.

Пріоритетною функцією для Верховної Ради є законотворення. Це виражається в прийнятті законів, внесенні до них змін, визнанні їх такими, що втратили юридичну силу, у скасуванні або призупиненні їх чинності. Складовою частиною цієї функції є також законопроектна робота, внесення законопроектів на розгляд Верховної Ради та їх обговорення, видання законів, проведення наукових експертиз законопроектів. Провідними напрямками законодавчої функції є внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XIII, а також прийняття законів.

Установча (державотворча, організаційна) функція Верховної Ради проявляється: 1) у формуванні чи участі у формуванні органів виконавчої або судової влади; 2) формуванні власних парламентських структур; 3) призначенні чи обранні на посади, звільненні з посад, наданні згоди на призначення і звільнення з посад інших органів державної влади та державних організацій; 4) вирішенні питань, що стосуються територіального устрою, Збройних Сил України; 5) забезпеченні формування органів місцевого самоврядування.

Функція парламентського контролю має такі головні напрямки: 1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; 2) парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина та їх захист; 3) бюджетно-фінансовий контроль; 4) направлення запиту до Президента України; 5) реалізація права запиту народного депутата України на сесії Верховної Ради; 6) парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури; 7) здійснення контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і слідчі комісії.

Кожна функція Верховної Ради України має свій особливий порядок, спеціальну процедуру здійснення (процес). Розрізняють законодавчу, установчу, процедуру парламентського контролю, бюджетну та інші спеціальні процедури.

Відповідно до Конституції та регламенту Верховної Ради структура Верховної Ради України включає: 1) загальний кількісний склад (450 народних депутатів); 2) комітети Верховної Ради; 3) депутатські групи і фракції; 4) тимчасові спеціальні і слідчі комісії; 5) посадові особи парламенту (Голова Верховної Ради, перший заступник і заступник Голови); 6) апарат Верховної Ради.

Основними організаційними формами роботи Верховної Ради є її сесії та засідання. Верховна Рада приймає закони і постанови. Крім цього, вона може приймати й інші акти – декларації, заяви, звернення, які мають політико-правовий характер.