§ 7. Співвідношення демократії і законності

Демократія і законність виникають у різний історичний час. Якщо законність – ровесниця права і держави, то демократія – дітище Нової історії. Однак у силу економічних, політичних й ідеологічних, правових і культурних передумов це не перешкодило їм стати (нарівні з такими фундаментальними принципами, як верховенство права і закону) основоположними устоями громадянського суспільства і правової держави. Більше того, саме завдяки становленню демократії відбуваються докорінні перетворення у співвідношенні держави і права: утверджується панування особистості і суспільства, сили права над силою держави. Паралельно з розвитком демократії законність стає невід'ємним її елементом, гарантом її функціонування і розвитку.

Більш конкретно взаємозв'язок і взаємодія законності і демократії виявляються в такому: 1) дійсна правова законність передбачає як видання, так і додержання, виконання тільки демократичних за змістом законів; 2) законність у правовій державі повинна спиратися на дійсно демократичну рівність громадян перед законом, рівність їх основних прав і свобод, рівність правової охорони і захисту; 3) законність передбачає існування демократичного порядку підконтрольності державного апарату народу; 4) додержання законності є необхідною умовою охорони демократичних прав і свобод громадян; 5) для найбільш повного і адекватного відображення у правових нормах інтересів і волі різних верств населення і народу в цілому необхідно діяти в межах законності, тобто суворо додержуватися встановленої законом демократичної процедури прийняття законів; 6) законність покликана охороняти інститути демократії від виявів свавілля з боку посадових осіб, державних органів, а також громадян і таким чином забезпечувати демократизм у діяльності державного механізму, політичної системи, плюралізм в усіх сферах суспільного і державного життя; 7) законність сприяє діяльності всіх суб'єктів політичного життя в межах конституційно-правового порядку, будучи гарантом захисту від монополізації права на здійснення політичної влади будь-якою структурною частиною державної влади.