§ 6. Демократія як загальнолюдська цінність

Демократії як суспільно-політичному явищу притаманні власна, інструментальна і особиста цінності. Власна цінність виявляється в наявності якостей, що здатні приносити користь особі, суспільству, державі. Інструментальною цінністю демократії є її здатність бути інструментом у руках людей для вирішення їх загальних справ, задоволення їх потреб та інтересів. Особиста цінність демократії полягає в її спрямованості на забезпечення і гарантування економічної, політичної, особистої свободи громадянина і людини.

У цілому демократія як загальнолюдська цінність виявляється багатогранно. По-перше, вона сприяє залученню до політичного життя населення країни, навчаючи його азам політичного мистецтва і тим самим сприяючи реалізації кожним громадянином свого конституційного права на участь в управлінні державними і громадськими справами.

По-друге, демократія надає можливість різним політичним силам, соціальним групам, класам в умовах громадянської згоди боротися за досягнення своїх політичних цілей. Саме в можливості використовувати демократичні принципи, норми, процедури для переборення конфліктних ситуацій і досягнення консенсусу (згоди) в суспільстві наочно виявляється її соціальна цінність. Для досягнення консенсусу важливими є як наявність демократичного механізму пошуку загальної згоди, так і розуміння суспільної корисності демократичних норм і принципів, розумне та терпеливе ставлення членів суспільства до відмінностей в їх поглядах і концепціях. Якщо ж якась частина суспільства, політичні партії, автономні утворення людей будуть розглядати демократію не як самостійну цінність, а лише як засіб досягнення своїх честолюбивих планів шляхом обмеження прав і ущемлення інтересів інших суб'єктів суспільних відносин, то це призведе до порушення громадянського миру і підриву демократичних засад суспільства. Загроза виникає й у випадку, якщо органи держави для досягнення своїх цілей під будь-яким приводом здійснюють тиск на певні групи населення, класи, меншості, зневажаючи права і свободи людини. За таких умов демократії загрожує не тільки підрив, але й знищення. Тому кожний суб'єкт демократії зобов'язаний у своїх діях спиратися на її принципи і норми.

По-третє, демократія покликана гарантувати кожній людині її основні права і свободи. Головне її призначення – служити людині, формувати такі механізми владарювання, які створювали б умови для всебічного розвитку особистості, охороняли б її від будь-яких порушень особистих прав і свобод, захищали її.

По-четверте, надаючи вказані права і свободи, вона тим самим сприяє розвитку людської особистості, становленню вільної людини. Водночас свобода особистості як основа демократії не може бути необмеженою. Щоб забезпечити поєднання свободи одного зі свободою всіх, необхідні як самообмеження особи, так і чітке визначення правом міри і меж її свободи.

По-п'яте, демократія одночасно передбачає невторгнення у сферу особистої свободи інших громадян, тобто наявність дисципліни, організованості, суспільного порядку і високий ступінь відповідальності кожної особи, громадських утворень громадян.

По-шосте, вона передбачає панування права в громадському і державному житті, високий рівень законності в суспільстві.

По-сьоме, демократія сприяє проведенню демократичних реформ у політичній, економічній, соціальній, культурній сферах життя суспільства.

По-восьме, розвиток демократії дає можливість втілити в життя ідею правової держави.

Україна стала на шлях розширення демократичних прав і свобод особи, приведення їх змісту у відповідність до міжнародно-правових стандартів. Ураховуючи конституційні положення, особливо важливо забезпечити на демократичній основі переборення конфліктів, захист прав меншин, досягнення компромісів і консенсусу між різними політичними силами, гілками влади, посилення взаємної відповідальності держави та особи.

На сьогодні в Україні ще не створено розвиненої системи демократії. Зафіксоване в ст.1 Конституції України положення про те, що Україна є демократичною, правовою державою, вказує на цілі, які стоять перед нею. Рух для їх досягнення вже розпочато. Значного розвитку за останні роки набула гласність, скасовано цензуру, припиняються спроби дискримінації національних меншин. Зроблено чимало для забезпечення економічної і політичної свободи, конституційно закріплено принцип поділу влади, багато форм, інститутів, принципів і норм демократії.

У процесі подальшого розвитку демократії необхідно перебороти спрощене розуміння її як необмеженої свободи, створити розгорнуту політичну систему, завершити процес формування багатопартійності, значно підвищити рівень правової і політичної культури тощо. Складовою частиною демократії має стати усвідомлення влади закону як неминущої цінності, як інструмента, що може і повинен захищати особистість.

Чималі труднощі чекають демократію на шляху переборення політичної апатії населення. Тільки його політична активність дає можливість перешкодити руху назад, до авторитаризму. Гарантіями цього є Конституція України, конституційні та інші закони, підвищення професійності державних і політичних діячів, які мають очолити рух народних мас на шляху демократичного перетворення суспільства.