§ 5. Політична система суспільства

Політична система суспільства (у широкому розумінні) – це сукупність політичних інститутів, відносин, процесів, принципів політичної організації суспільства, підпорядкованих політичним, правовим, культурним нормам, історичним традиціям і установкам політичного режиму конкретного суспільства. До неї належать: 1) політичні організації; 2) політичні відносини; 3) політична діяльність; 4) політичні і правові норми; 5) політична свідомість і політична культура.

Політична система суспільства (у вузькому розумінні) – це державні і недержавні соціальні інститути, які здійснюють певні політичні функції. До таких соціальних інститутів належать держава, політичні партії, профспілки, інші організації і рухи, які беруть участь у процесі завоювання, утримання і використання політичної влади.

Основним елементом політичної системи є держава. Це обумовлено тим, що лише вона виступає офіційним представником усього суспільства, визначає головні напрямки його розвитку; здатна забезпечувати і захищати основні права людини і громадянина; здійснювати загальносоціальні функції; має у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління і примусу; встановлює загальнообов'язкові для всіх суб'єктів правила поведінки – юридичні норми; володіє суверенітетом.

Разом із державою в політичній системі суспільства існують численні об'єднання громадян. Громадяни об'єднуються в політичні партії і громадські організації на засадах єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод та виконання обов'язків. Політичною партією визнається об'єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають за головну мету участь у формуванні державної політики, створенні органів влади та місцевого самоврядування. Політичну партію слід відрізняти від політичного руху, який не має характерних для партії організаційної структури і детально розробленої політичної програми, та від групи тиску, яка намагається не стільки завоювати політичну владу, скільки мати вплив на тих, хто її здійснює.

Громадська організація – це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національних, культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Найбільш масовою громадською організацією є професійні спілки, які об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за видом їхньої професійної діяльності. Профспілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів, не підлягають реєстрації в державних органах і діють відповідно до статутів, які самі ж приймають.

Взаємовідносини держави та об'єднань громадян мають виключно правовий характер (див., наприклад, ст.ст. 36, 37 Конституції України, Закони України – "Про об'єднання громадян” від 16.06.1992 р. та "Про політичні партії в Україні” від 05.04.2001 р.). Усі об'єднання громадян рівні перед законом. Втручання державних органів і посадових осіб у діяльність об'єднань громадян, як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, не допускається. Держава забезпечує охорону прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих (офіційно визнаних) у певному порядку. Легалізація об'єднань громадян здійснюється шляхом їх реєстрації (наприклад, Міністерством юстиції чи місцевими органами державної виконавчої влади). Забороняється утворення і діяльність політичних партій і громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності держави, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. Політичні партії сприяють формуванню і виявленню політичної волі громадян, висуваючи своїх кандидатів на виборах до органів державної влади і місцевого самоврядування, які повинні проводити політику цих партій при одержанні ними відповідного мандата. Держава створює рівні можливості, необхідні матеріальні та правові передумови для діяльності об'єднань громадян.