 Процес приєднання України до СОТ триває з 1993 року, починаючи з приєднання до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Робота ж за змінами в законодавстві почалася тільки в 2001 році, коли Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України у Всесвітню торговельну організацію" від 5 вересня 2001 року № 797/2001(з останніми змінами від 13 липня 2005 року було передбачено пряма вказівка Кабінету Міністрів України щодо розробки і забезпечення прийняття переліку законів, спрямованих на гармонізацію законодавства України з вимогами та нормами системи угод СОТ. Всього за цей час були внесені зміни в більш ніж 70 законів і значна кількість підзаконних актів, деякі з яких вже діють, але для більшості моментом набуття чинності визначено час вступу України у СОТ (для деяких норм встановлені спеціальні терміни - через 5 років після вступу України у СОТ). Зазначимо, що деякі з необхідних законів приймалися одночасно з ратифікацією Протоколу про вступ до СОТ. А ще 5 законопроектів (серед яких і базовий Закон "Про митний тариф") чекають своєї черги.
Як відомо, 5 лютого ц. р. Президент України підписав Протокол про вступ України до СОТ. 10 квітня цей документ був ратифікований парламентом, а 16 квітня відповідний закон був підписаний Президентом. У цей же день Україна повідомила СОТ про ратифікацію угоди. Таким чином, вже 16 травня ц.р. Україна стане повноправним членом Світової організації торгівлі.
Розглянемо докладніше ті зміни, які відбудуться в національному законодавстві у зв'язку зі вступом України у СОТ.
Банківська справа
З дня вступу України до СОТ набудуть чинності зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність", внесені Законом України від 16 листопада 2006 року № 358V. Згідно з цими змінами, іноземні банки будуть мати право на відкриття філій і представництв в Україні. Нагадаємо, що нині іноземним банкам для роботи на Україні доводиться створювати новий банк або купувати вже діє.
Для відкриття філії або представництва на Україні необхідно дотримання наступних умов: держава, у якій зареєстрований іноземний банк, має належати до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві в сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму, а також співпрацює з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); банківський нагляд у державі, в якій зареєстрований іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду; між НБУ і органом банківського нагляду держави, у якій зареєстрований іноземний банк, укладено угоду про взаємодію в сфері банківського нагляду, гармонізації принципів та умов; мінімальний розмір капіталу філії на момент його акредитації повинен бути не менш ніж 10 мільйонів євро. Крім того, діяльність філій іноземних банків повинна відповідати вимогам, висунутим НБУ і до інших учасників банківської системи. Для початку діяльності на Україні філії іноземних банків повинні бути акредитованими Національним банком. Вклади фізичних осіб у закордонних філіях банків гарантуються в такому ж порядку і розмірах, що і для інших суб'єктів банківської діяльності.
Зовнішньоекономічна діяльність
Насамперед зазначимо набуття чинності частини 13 статті 71 Митного кодексу України, якою визначено, що правила справляння плати за митне оформлення поза митних органів або поза робочим часом повинен встановити КМУ.
З дня вступу у СОТ втрачає чинність постанова КМУ від 27 січня 1997 року № 65 "ПРО ставки митних зборів", яким було встановлено значну кількість митних мит, включаючи збір за митне оформлення товарів. З того ж дня набуває чинності постанова КМУ від 18 січня 2003 року № 93 "ПРО справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів", яким встановлюється тільки дві мита: збір за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів та збір за митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів.
В результаті цих законодавчих перетворень з усіх митних зборів залишаться тільки два: 1) збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети; 2) збір за митне оформлення у робочим часом, встановленим для митниці.
Якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів буде проводитися в робочий час, воно обійдеться в 20 доларів США за одну годину роботи. За роботу ж митників за межами митниці або в приміщенні митниці в надурочний і нічний час, а також у вихідні дні доведеться заплатити 40 доларів США, а у святкові та неробочі дні - 50 доларів США.
Законом, прийнятим 10 квітня 2008 року, встановлюється, що не допускається обмеження імпорту товарів, щодо яких встановлюються певні квоти, до повного використання цих квот. Передбачено також, що в митному оформленні товарів, що ліцензуються і навантажуються навалом, не може бути відмовлено за незначні відхилення вартості, кількості чи ваги від тих значень, які містяться в ліцензії. Інформація щодо ліцензування у разі необхідності може опубліковуватися, як правило, за 21 день до дати запровадження режиму ліцензування, але не пізніше дати його впровадження.
Істотно знизяться і експортні мита. Так, згідно зі змінами, що вносяться Законом України від 16 листопада 2006 року № 356-V у Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину", починаючи з першого року вступу України у СОТ, ставки експортного мита на худобу і шкірсировина поетапно будуть зменшуватися: для живої худоби - починаючи з 50 % від митної вартості товару, а потім щорічно на 5 % до кінцевої ставки 10 %; для шкіряної сировини - з 30 %, а потім щороку на 1 % до досягнення 20% рівня.
Законом України від 7 липня 2005 року № 2773-IV з моменту вступу України у СОТ передбачається також зменшення діючих ставок експортних мит на деякі види насіння олійних культур: на 1 % щороку і до 10 % митної вартості товару, що експортується. Нагадаємо також, що з цього ж моменту, згідно із Законом України від 31 травня 2007 року № 1113-V, будуть скасовані індикативні ціни на насіння олійних культур.
Законом України "Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з очерету" від 30 листопада 2006 року, який набуде чинності з 1 січня року, наступного за роком вступу України у СОТ (тобто з 1 січня 2009 року), встановлена щорічна квота на ввезення в Україну з 1 січня до 31 грудня цукру-сирцю в обсязі 260 тисяч тонн зі ставкою ввізного мита в розмірі 2 % від його митної вартості.
З моменту вступу України у СОТ в новій редакції буде викладено Закон України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів". Ставки мита у відповідність з цим Законом будуть встановлені в євро за 1 тонну. При цьому передбачено їх планомірне зниження протягом семи років.
З 1 січня 2009 року набуде чинності Закон України від 13 грудня 2006 року № 441-V "ПРО ставки вивізного (експортного) мита на лом легованих чорних металів, лом кольорових металів і напівфабрикатів з їх використанням", що передбачає введення експортного мита у відсотках до митної вартості та поетапне їх зменшення. За шість років експортне мито по різних видах брухту повинна знизитися з 30 % до 15 %.
Відповідно до Закону України "Про металобрухт" нині заборонено експорт, а також вивезення за межі митної території України давальницької сировини брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів, продуктів первинної металургійної переробки у формі зливків, чушок, пластин та інших напівфабрикатів з нерафінованої міді. З дня вступу у СОТ Україна дозволить експорт зазначеного металургійної сировини; протягом п'яти років встановлюються спеціальні експортні мита. На п'ятирічний період також встановлюється обмеження щодо осіб, які мають право на експорт брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів і напівфабрикатів з їх використанням. Експортувати ці товари можуть тільки спеціалізовані металургійні переробні підприємства, на яких виготовлені такі товари, за наявності експортного сертифіката якості. Система управління якістю на цих підприємствах повинна відповідати вимогам стандартів ISO 90002001, підтверджений сертифікатом відповідності. Вивезення брухту як давальницької сировини буде здійснюватися виключно за умови попередньої сплати в бюджет експортного мита грошима (вексельна або інші форми розрахунків не допускаються).
Видавнича справа
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 2 листопада 2006 року № 317-V до статті 25 Закону України "Про видавничу справу", через п'ять років після вступу України до СОТ будуть скасовані обмеження на використання іноземного капіталу в сфері послуг за поширення друкованої продукції. Підприємствам, частину іноземних інвестицій у статутному фонді яких перевищує 30 %, буде дозволено розповсюдження видавничої продукції на території України.
Інтелектуальна власність
Значно зміняться розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Зокрема, постановою КМУ від 19 вересня 2007 року № 1148 затверджено зміни до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Зі вступом до СОТ буде діяти єдина шкала зборів, тобто розмір збору не буде залежати від країни, де знаходиться платник. Розміри зборів будуть значно вищими, ніж збори, нині встановлені для резидентів країн з валових національним доходом на душу населення менше трьох тисяч доларів США на рік, однак нижче зборів, які на даний час платять резиденти інших держав.
При цьому якщо зараз автори винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи топографії інтегральної мікросхеми платять більшу частину зборів щодо зазначених об'єктів у розмірі 50 % від встановлених ставок, то зі вступом до СОТ зазначені категорії осіб будуть платити відповідні збори в розмірі лише 5 % від встановлених ставок. Крім того, встановлені пільги для неприбуткових установ і організацій, які будуть платити ці збори в розмірі 10 %. Всі зазначені пільги не будуть застосовуватися до зборів за видачу ліцензій та передачі прав на ці об’єкти інтелектуальної власності.
Нові ставки зборів встановлюються в національній валюті України, хоча, як і зараз, резиденти інших країн зможуть платити в доларах США або євро за курсом НБУ на день сплати.
Крім того, законом від 10 квітня ц.р. українське законодавство гармонізується з Угодами ТРІПС. Зокрема, врегульовані питання використання знаків для товарів і послуг в доменних іменах і визнання таких знаків широко відомими.
Сільське господарство
Згідно із Законом України від 31 травня 2007 року № 1112-V, із Закону України "Про податок на додану вартість" буде виключена стаття 81, яка передбачає спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Зараз сільськогосподарські товаровиробники не платять ПДВ у бюджет і залишають ці кошти у власному розпорядженні для використання у виробничих цілях на підставі пункту 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість". Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України" від 28 грудня 2007 року встановлено, що пункт 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" діє до 1 січня року, наступного за роком, в якому парламент ратифікує протокол про приєднання України до СОТ. Також з 1 січня року, наступного за роком, в якому парламент ратифікує протокол про приєднання України до СОТ, сума ПДВ, яка зараз направляється переробними підприємствами на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо і м'ясопродукти, буде перераховуватися у державний бюджет.
Законом України "Про внесення змін у Закон України "Про молоко та молочні продукти" від 30 листопада 2006 року з дня вступу України до СОТ скасовуються мінімальні закупівельні ціни на молоко, квотування виробництва і продажу сільськогосподарськими товаровиробниками молока, а також вилучаються положення Закону України "Про молоко і молочні продукти", які передбачають підтримку експорту молочних продуктів і створення Фонду сприяння розвитку ринку молока і молочних продуктів.
Але зовсім без підтримки українські сільгоспвиробники не залишаться. Передбачається, що державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників буде здійснюватися за рахунок тих спеціальних режимів обкладення ПДВ, які не суперечать вступу до СОТ, з одночасною щорічної компенсацією витрат сільгосптоваровиробників. Суми такої компенсації пропонується встановлювати щорічно в законі про державний бюджет на черговий рік.
Страхова діяльність
Численні перетворення у зв'язку з членством України в СОТ очікують і суб'єктів страхової діяльності. Так, законами від 16 листопада 2006 року і 31 травня 2007 року внесені зміни в Закон України "Про страхування".
З дня вступу у СОТ страховики-нерезиденти отримають безпосередній, але обмежений доступ до страхового ринку України. Під час перехідного періоду (5 років) резидентам дозволяється укладати договори страхування з іноземними страховими компаніями тільки у встановлених випадках: страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники); перестрахування; страхового посередництва, такого як і брокерські агентські операції щодо перестрахування винятково зі страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями та інших ризиків з вищенаведеного переліку; а також допоміжних послуг зі страхування, таких як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику і задоволення претензій.
А через п'ять років після вступу України у СОТ на території нашої держави будуть скасовані обмеження на посередницьку діяльність, пов'язану з укладенням договорів страхування з іноземними страховиками.
Після вступу до СОТ залишається чинною частина 9 статті 15 Закону України "Про страхування", згідно з якою страхові та перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні. Але згідно з останніми змінами такі брокери-нерезиденти не будуть зобов'язані бути зареєстрованими як платники податку на Україні, досить буде повідомити уповноваженому органу про намір здійснювати діяльність на території України. Держфінпослуг оприлюднить таку інформацію на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і в друкованих засобах масової інформації. Зазначена норма, таким чином, значно спрощує процес входу страхових і перестрахових брокерів-нерезидентів на український страховий ринок, либерализуя національне законодавство шляхом встановлення рівних умов доступу до ринку для українських та іноземних брокерів.
Зазначимо, що ринок страхових послуг готовий до майбутніх перетворень і на підзаконному рівні.
З метою реалізації згаданих змін в законодавстві про страхування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) затверджено кілька нормативних актів, які вступають в силу з моменту вступу України у СОТ. Це, зокрема, Вимоги до порядку укладення договорів зі страховиками-нерезидентами. Згідно з цим Вимогам, особа, яка має намір укласти такий договір, повинна отримати від страховика-нерезидента в письмовій формі інформацію (підтвердження) про відповідність його діяльності умовам, встановленим Законом України "Про страхування".
У відповідності з Вимогами до порядку здійснення посередницької діяльності на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами страхові посередники зможуть здійснювати посередницьку діяльність на території України з укладання договорів страхування/перестрахування лише з тими страховиками-нерезидентами, які мають право здійснювати страхову діяльність на Україні у відповідності з Законом України "Про страхування".
Необхідно також відзначити, що планується повний допуск філій іноземних страхових компаній на ринок України через п'ять років після вступу у СОТ, що передбачено Законом України "Про внесення змін у Закон України "Про страхування" від 7 липня 2005 року. Розпорядженнями Держфінпослуг ще в 2006 році затверджено: Порядок реєстрації філій страховиків-нерезидентів, Порядок ліквідації філій страховиків-нерезидентів, Положення про здійснення нагляду за діяльністю філій страховиків-нерезидентів та застосування заходів впливу за порушення ними законодавства про фінансові послуги, Вимоги до гарантійного депозиту філії страховика-нерезидента, Ліцензійні умови провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів. Всі зазначені нормативно-правові акти набудуть чинності через 5 років після вступу України у СОТ, тобто в 2013 році.
|
портал
