 Кожен, хто є постійним резидентом мережі Інтернет, не просто знайомий з феноменом масової розсилки, простіше кажучи - спаму, але і регулярно отримує його поштою. Одні приймають це як неминуче і з разючим спокоєм відправляють подібну кореспонденцію в кошик, інші дратуються і поспішають висловити своє невдоволення провайдера або відправнику. Деякі ж уважно вивчають кожне отримане повідомлення і навіть періодично витягують з них користь для себе. Але до якої б з вищеназваних груп не ставився користувач Інтернету, він буде постійним учасником громадських інформаційних відносин з характерними особливостями.
Що таке спам?
Як і будь-який предмет яких би то ні було правовідносин, спам володіє певними ознаками. Насамперед, це розсилка по волі відправника попередньо не запитуваних одержувачем електронних повідомлень. І звичайно, така розсилка має масовий характер, що досягається за допомогою або одночасного використання величезної кількості адрес при відправлення одного повідомлення, або багаторазовою відправки повідомлень одному одержувачу.
Розсилається таким чином повідомлення може містити як комерційну інформацію (найчастіше текстову рекламу), так і дані, які не мають ніякого відношення до комерційної діяльності (в основному просто шкідливі послання). За цією ознакою (утримання) розрізняють комерційний і некомерційний спам.
Іноді в темі листа позначається природа повідомлення, а сам текст послання містить умови, які може виконати одержувач для виключення себе з адресатів розсилки. Також трапляється, що лист містить вказівку про цілі відправки повідомлення і причини відсутності запиту згоди одержувача на його отримання. Ці ознаки красномовно свідчать про те, що відправник чітко уявляв собі, що його інформація нав'язана одержувачу і може мати негативний вплив, а також намагався знизити такий вплив.
Однак особи, які займаються подібною розсилкою, рідко відчувають докорів сумління і тим більше бажання знизити дискомфорт одержувачів своєї кореспонденції. Найчастіше вони, навпаки, намагаються ретельно захистити себе від відповідальності за свої дії шляхом фальсифікації адреси відправника або використання адреси третьої особи. Такі заходи спрямовані на максимальне утруднення боротьби з несанкціонованою масовим розсиланням повідомлень у мережі Інтернет та створення умов, в яких буде неможливо встановити особу порушника і прийняти відносно нього передбачені законодавством запобіжного заходу.
"Домашнє" законодавство
Що стосується українського законодавства, то визначення поняття "спам" вперше з'явилося в постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" № 720 від 9 серпня 2005 року (Постанова). І, що важливо, більше в жодному нормативному акті не згадується.
Подібний стан речей ускладнює застосування до спаму аналогії права для введення санкцій за його поширення. Адже згадану Постанову у пункті 434 накладає пряму заборону на замовлення та пропозиція повідомлень подібного характеру, а тим більше на їх розсилку для всіх користувачів мережі.
Отже, заборона існує, але якими санкціями він підкріплений? На жаль, практично ніякими. Хтось заперечить, адже стаття 3631 Кримінального кодексу України, судячи зі змісту, передбачає санкцію у вигляді штрафу в розмірі від 8500 до 17 000 грн або обмеження волі на строк до трьох років за умисне масове поширення електронних повідомлень без попередньої згоди адресатів, що спричинило порушення або зупинку роботи комп'ютерів або їх мереж.
Так, ця стаття існує, вона застосовна, але тільки в тих випадках, коли масова розсилка спровокувала порушення або поломки комп'ютерного обладнання, тобто якщо було завдано sustainable шкоду. У випадку якщо цього не сталося, склад злочину просто відсутня. В той же час спам найчастіше лише засмічує пам'ять або обсяг поштової скриньки і забирає час у своїх безпосередніх користувачів. А подібні обставини важко зарахувати до порушення роботи обладнання. Відповідно, немає злочину - немає покарання.
Безумовно, можна ще згадати про норми Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тут є тільки дві статті, які при належному завзятті і витонченості можна пристосувати до розповсюдження спаму. Це статті 1481 і 1483, які встановлюють адміністративну відповідальність відповідно за здійснення дій, що спричинили порушення роботи мереж телекомунікації, і використання коштів зв'язку з метою порушення громадського порядку. Але навіть якщо це вдасться, максимальна штрафна санкція за цими статтями становить 2550 грн.
А як у них?
За кордоном до проблеми поширення спаму відносяться куди більш суворо. Так, у США, приміром, який набув чинності в 2003 році федеральний закон про спам передбачає штрафні санкції в розмірі до 6 мільйонів доларів або тюремне ув'язнення до п'яти років. До речі, цей закон став першим нормативним актом федерального рівня, що регулює правовідносини, пов'язані з масовим розсиланням. До того вони регулювалися на рівні окремих штатів і, на думку експертів, не відрізнялися особливою ефективністю.
Основне джерело повідомлень, що містять спам, - Китай - також ввів суворе регулювання цього питання. Насамперед, антиспамовое законодавство Китаю ставить за обов'язок всім компаніям, що оперує поштовими серверами, реєструвати свої ІРадреса і зберігати всю що проходить через них кореспонденцію протягом 60 днів.
Як санкції за поширення спаму влади Країни висхідного сонця перекривають трафік серверів, "винних" у цьому правопорушення.
У 2002 році Євросоюз прийняв директиву, що визнає незаконними багато методи розсилання рекламних електронних листів, у тому числі і спам. Але до заходів боротьби з ним Євросоюз закликає винятково провайдерів і власників серверів. Існує думка, що боротьба зі спамом в Європі неефективна через розрізненості в питанні уніфікації його регулювання.
Наш найближчий сусід - Російська Федерація - тільки приступила до боротьби зі спамом за допомогою юридичних методів, раніше там вдавалися суто до адміністративних. У 2004 році Росія засудила спамера, призначивши запобіжним заходом 1 рік позбавлення волі і 3000 рублів штрафу. Сьогодні ж російські експерти вважають існуючу законодавчу базу недостатньою для повноцінного протидії спаму.
СТЕЦЕНКО Ольга - юрист ЮК "ПОСИЛАННЯ", м. Київ
|
портал
