 З прийняттям Сімейного кодексу України (СК) і набранням чинності його пожвавилося нормативно-правове регулювання сімейно-правових відносин, у тому числі і регулювання їх за допомогою договорів. Так, відповідно до статті 7 СК, сімейні стосунки можуть бути врегульовані домовленістю (договором) їх учасників. Виходячи з цієї та інших норм СК, такий договір впевнено можна назвати сімейним. Проте його слід відрізняти від суто цивільного договору, укладеного між учасниками сімейних відносин.
Сімейний договір можливий при наявності пробілів регулювання сімейних відносин, а також при наявності бажання скористатися правом врегулювати такі відносини інакше, ніж це зроблено в СК. Стаття 9 того ж СК вказує, що подружжя, батьки дитини, батьки і діти, інші члени сім'ї і родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. При відсутності урегульованості Кодексом яких-або сімейних відносин, їх учасники, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини договором, уклавши його в письмовій формі. Такий договір є обов'язковим для виконання, якщо він не суперечить вимогам того ж СК, інших законів України та моральним засадам суспільства.
Поняття шлюбного договору, його форма
Однією з різновидів сімейних договорів є договір між подружжям. Зокрема, шлюбний договір. Основні норми, регулюючі питання шлюбного договору, викладені у главі 10 СК. На основі аналізу зазначених норм можна визначити шлюбний договір як письмовий, нотаріально посвідчений договір, укладений між зарученими або між подружжям і спрямований на регулювання майнових відносин сторін.
Шлюбний договір укладається в письмовій формі і має бути посвідчений нотаріально.
Сторони шлюбного договору
Шлюбний договір може бути укладений між двома групами осіб:
1) особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу (зарученими);
2) подружжям.
В тому випадку, якщо стороною в шлюбному договорі є неповнолітня особа, то на його ув'язнення до реєстрації шлюбу необхідна письмова згода батьків такої особи або його опікуна, яка також повинна бути засвідчена нотаріально.
Предмет і зміст шлюбного договору
Шлюбний договір повинен регулювати лише майнові відносини між сторонами, визначати їх взаємні майнові права і обов'язки, а також майнові права і обов'язки подружжя як батьків.
Слід зазначити, що шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними і дітьми. При цьому шлюбний договір не може зменшувати обсяг прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя в надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Не може за шлюбним договором передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина або чоловік передає для використання на загальні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу.
Сторони можуть у шлюбному договорі домовитися, що майно, придбане ними під час шлюбу, є спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них, а не загальної спільної. Більше того, сторони шлюбного договору можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, в тому числі і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, виявляється суть шлюбного договору - можлива відмова від презюмованої в СК рівності часток кожного з подружжя у спільному майні.
Також сторони шлюбного договору можуть передбачити в ньому можливість використання належного їм обом або одного з них майна для забезпечення потреб їх дітей, а також інших (третіх осіб) .
Для шлюбного договору важливим є те, що в нього не можуть бути включені положення щодо правового режиму майна, якщо вони суперечать моральним засадам суспільства.
Момент набрання чинності шлюбного договору
У випадку, якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набуває чинності в день реєстрації шлюбу.
Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набуває чинності в день його нотаріального посвідчення.
Термін дії шлюбного договору
Шлюбний договір може містити два види термінів:
1) загальний термін дії шлюбного договору;
2) термін тривалості окремих прав і обов'язків кожної із сторін.
Однак, якщо сторони не вказали загальний термін дії шлюбного договору, то він буде діяти до моменту відмови від нього, або розірвання або визнання недійсним.
Дія шлюбного договору може тривати і після припинення шлюбу. Для цього має бути обумовлено дію шлюбного договору або його окремих положень саме після припинення шлюбу.
Питання, регульовані шлюбним договором
За допомогою шлюбного договору можна врегулювати один з найважливіших майнових питань - питання користування житлом. Особливо актуальне він тоді, коли один з подружжя або заручених вселяється в житлове приміщення, що належить іншому. У такому випадку сторони шлюбного договору можуть домовитися про порядок користування цим житловим приміщенням.
У шлюбному договорі сторони можуть домовитися, що у разі розірвання шлюбу той із подружжя, хто вселився, повинен буде виселитися. При цьому в договорі може бути передбачена і певна компенсація за таке виселення.
Проживання родичів подружжя в житловому приміщенні, що належить одному з подружжя або є їх спільною власністю, також може бути передбачено й врегульовано шлюбним договором.
У шлюбному договорі сторони можуть домовитися про надання утримання однієї із сторін незалежно від непрацездатності і потреби матеріальної допомоги на умовах, обраних сторонами на свій розсуд і не суперечать СК і моральним засадам суспільства. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір і терміни виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя своєї обов'язки за договором, аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Можна також передбачити в шлюбному договорі можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з отриманням останнім майнової (грошової) компенсації.
Зміна і відмова від шлюбного договору
СК встановив правило, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Змінено він може бути лише обопільно і за взаємною згодою подружжя. Угода про зміну шлюбного договору полягає в тій же формі, що й сам шлюбний договір, тобто має бути письмовим і засвідчених нотаріально.
Втім, на вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінено, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дітей. Такі інтереси повинні мати важливе значення оціночного характеру і вирішуватися в кожному конкретному випадку судом.
Відмовитися від шлюбного договору подружжя також мають право. Якщо сторони прийняли таке рішення, вони повинні звернутися з відповідною заявою до нотаріуса. При цьому права і обов'язки, встановлені шлюбним договором припиняються в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього. Тобто для зміни і відмови від шлюбного договору обов'язково взаємна згода сторін. Коли згода не досягається, то сторони повинні звертатися до суду з вимогами про розірвання шлюбного договору або про визнання його недійсним.
Розірвання шлюбного договору та визнання його недійсним
Шлюбний договір може бути розірваний лише за рішенням суду. Звернутися до суду з вимогою про розірвання шлюбного договору може один з подружжя. Рішення суду про розірвання шлюбного договору може бути винесено лише за наявності підстав для розірвання, що мають важливе значення, наприклад: неможливість виконання такого договору або загроза настання шкоди для одного з подружжя або їх дітей і т.п.
Слід зазначити, що при розірвання шлюбного договору він припиняє діяти в майбутньому.
Визнання недійсним шлюбного договору проводиться теж виключно за рішенням суду.
Звертатися до суду з вимогою про визнання шлюбного договору недійсним може не тільки один з подружжя, але і третя особа, права та інтереси якої порушені шлюбним договором.
Перелік підстав визнання недійсним шлюбного договору є вичерпним. Ці підстави встановлені Цивільним кодексом України. На відміну від розірвання шлюбного договору, визнання його недійсним здійснюється судом з моменту його укладення.
Що б там не було, але правова доля шлюбу не залежить прямо від правової долі самого шлюбного договору, тому до такої домовленості подружжю слід ставитися як до певної формальності.
ШИНКОВЕНКО Руслан - адвокат, старший юрист ЮК "Омельченко та Партнери", м. Київ
|
портал
