 Велика кількість звернень громадян і значний обсяг посадових обов'язків змушує депутатів користуватися послугами помічників-консультантів. Незважаючи на низький рівень заробітної плати та наявність спеціального фонду оплати праці помічників, яким депутат розпоряджається на власний розсуд (не завжди справедливо), посаду помічника депутата бажають зайняти дуже багато. Можливість перебувати на державній службі, завести потрібні знайомства з "сильними світу цього", отримати посвідчення помічника народного депутата - все це є досить привабливими перспективами.
Але насправді, що може дати дана посада і який дійсний правовий статус помічника-консультанта народного депутата України, скільки їх може бути лише у одного депутата? Для цього звернемося до законодавства.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про статус народного депутата України", народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом або на громадських засадах, а також є громадянами України і мають середню спеціальну або вищу освіту. При цьому на чотирьох помічників-консультантів поширюється дія Закону України "Про державну службу", їм присвоюється не вище сьомого рангу держслужбовця четвертої категорії, і вони прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату Верховної Ради України або до виконавчих апаратів органів місцевого самоврядування. Після звільнення помічника депутата у зв'язку із закінченням строку повноважень останнього, надається попередня або еквівалентний посаду, за умови, що до прийняття на роботу він працював в органах державної влади або місцевого самоврядування. Якщо ж звільнення помічника, який працює на постійній основі, відбувається на підставі дострокового припинення повноважень народного депутата, то йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі його тримісячної заробітної плати. Весь час перебування на посаді помічника-консультанта за строковим трудовим договором на постійній основі зараховується в трудовий стаж.
"Ока" і "вуха" депутата
Окрім цього Закону, існує також Постанова Верховної Ради України № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" від 13 жовтня 1995 року, яка визначає правовий статус помічника депутата. Згідно з цим документом, помічник депутата має право входити і перебувати в приміщеннях Верховної Ради, центральних і місцевих органів виконавчої влади, бути присутньою на пленарних засіданнях Верховної Ради, а також мати доступ до інформаційних баз даних, телекомунікаційних мереж, оголошувати підготовлені народним депутатом пропозиції, звернення, заяви або ж подавати їх у письмовій формі. Всі ці прерогативи дає посвідчення помічника-консультанта народного депутата, що підтверджує особу власника та його повноваження. Але крім прав існують і обов'язки, в які входить виконання вимог Конституції України та законодавства, надання допомоги депутату в розгляді звернень виборців, забезпечення схоронності документів, надання організаційно-технічної допомоги для здійснення депутатом своїх повноважень. Крім того, помічники готують для народного депутата інформаційний матеріал, організовують зустрічі з виборцями. Також помічникам при виконанні своїх посадових обов'язків не можна забувати про високу культуру спілкування з посадовими особами та громадянами, а також не допускати дій, які можуть негативно впливати на виконання повноважень народного депутата. Особливо слід утримуватися від будь-яких заяв і вчинків, які будь-яким чином можуть скомпрометувати депутата. У разі затримання, арешту або притягнення до кримінальної відповідальності помічника, правоохоронні органи зобов'язані негайно повідомляти про це народному депутатові.
Прийняття на роботу в якості помічника депутата проводиться на підставі письмового подання народного депутата керівника апарату Верховної Ради або керівника виконавчого комітету відповідного органу місцевого самоврядування. До цього поданням також додаються особиста заява кандидата на посаду та інші документи. Якщо помічник вперше зараховується на державну службу, він повинен прийняти Присягу держслужбовця.
Трохи про привілеї
Що стосується винагороди за роботу помічника депутата, то розмір загального фонду оплати їх праці встановлюється Верховною Радою України. У свою чергу, розмір заробітної плати, яка повинна бути не нижче прожиткового мінімуму, визначається народним депутатом. Також депутат надає матеріальну допомогу своїм помічникам для вирішення соціально-побутових проблем. У разі направлення помічника у відрядження, йому надається посвідчення про відрядження і кошти для виконання поставлених завдань. Сумарні витрати на відрядження помічника встановлюються щорічно в кошторисі видатків на здійснення діяльності Верховною Радою. Крім усього перерахованого вище, все канцелярські, поштові та телефонні витрати помічника народного депутата, пов'язані з виконанням покладених на нього обов'язків, оплачуються народним депутатом.
Не можна назвати обділеними соціальними гарантіями помічників-консультантів, які працюють за строковим договором - їм надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 днів, виплачується допомога на оздоровлення, а також передбачені додаткові відпустки. Як правило, час відпустки помічника збігається з відпусткою його начальника.
Даєш помічникові високий статус!
Питання статусу помічника приділяють велику увагу і в даний час. Так, нещодавно був зареєстрований проект Закону України № 4013 "Про внесення змін у Закон України "Про статус народного депутата України" (щодо статусу помічників-консультантів народного депутата України) від 17 липня ц.р., внесений депутатом Ігорем Шкирой. Даний законопроект вносить до статті 34 зміни, які передбачають, що помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, який отримав вищу освіту і вільно володіє державною мовою, крім тим самим можливість перебування на цій посаді громадян із середньою освітою. Крім того, пропонується присвоювати звання трьох помічників-консультантам не вище сьомого рангу державного службовця четвертої категорії, а четвертому помічникові - не вище п'ятого рангу державного службовця другий (!) категорії. Дане нововведення, в принципі прирівняє за правовим статусом посаду помічника, якому присвоюється звання не вище п'ятого рангу державного службовця другої категорії, до посад державних службовців цієї категорії. Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 25 Закону України "Про державну службу", до другої категорії належать посади заступників керівника Адміністрації Президента України, заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України, апарату Кабінету Міністрів та інші. Під великий сумнів можна поставити відповідність помічників-консультантів народного депутата всім нормативно встановленим кваліфікаційним вимогам для зайняття посади держслужбовців другої категорії. А згідно з цим законопроектом, Єдиною умовою, що пред'являються до помічника депутата, є наявність вищої освіти та вільне володіння українською мовою.
Також помічникам народного депутата України, які були або є держслужбовцями і досягли пенсійного віку, але не отримують пенсії згідно з Законом України "Про державну службу", можливе продовження терміну перебування на держслужбі за поданням народного депутата, але не більше ніж на 5 років.
Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що посаду помічника-консультанта народного депутата досить відповідальна, наділяє певними повноваженнями, за допомогою яких можливо надавати допомогу не тільки депутату, але і виборцям. На жаль, саме про останні народні обранці дуже часто забувають і згадують лише напередодні чергових виборів.
|
портал
