 Те,
що адвокатура потребує в новому законі, ні для кого не новина -
переважна більшість адвокатів з цим змирилися і підтримують внесення тих
норм, які, як вони вважають, необхідні для реформування адвокатури. Так,
останні два скликання Верховної Ради України ознаменувалися тим, що
профільні комітети парламенту були завалені як мінімум 2-3 проектами
нових редакцій закону про адвокатуру. Постійна
робота з реформування адвокатури стала візитною карткою громадських
організацій юристів, тим більш позитивним представляється їх
співробітництво, щоб законопроект, безпосередньо стосується адвокатів,
створили професіонали. Нагадаємо,
що вже двічі робота над законопроектами в Верховній Раді зупинялася у
зв'язку з припиненням каденції парламенту, чимало затримки в ухваленні
нового закону посприяло і велика кількість альтернативних
законопроектів. На даний момент у парламенті зареєстровано поки один законопроект Юрія Мірошниченка «Про адвокатську діяльність» № 1430. Але
робота громадських організацій над законопроектом не припиняється, і
цілком ймовірно, що найближчим часом з'явиться, як мінімум, ще один
законопроект.
Г-н
Мірошниченко під час роботи парламенту попереднього скликання також
пропонував свій варіант реформування адвокатури (проект кілька разів
істотно допрацьовувався), тоді навіть було прийнято постанову про
прийняття його законопроекту за основу. Але політична ситуація не дозволила адвокатам отримати чинний закон вже цього року.
Гарантії гарантувати
Гарантіям
здійснення адвокатської діяльності відведено кілька статей проекту;
незважаючи на те що тільки одна так називається, по суті ж, ще кілька
можна віднести до «гарантованою» частини законопроекту, щодо змісту якої
сходяться на думці всі адвокати. Детальніше. По-перше,
забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність або
перешкоджання її здійсненню (вимога від адвоката, інших осіб, які
працюють у нього, надати відомості, що становлять адвокатську таємницю;
також з цих питань вони не можуть бути допитані як свідки; вимога від
адвоката пред'явлення договору про
надання правової допомоги; внесення подання органом дізнання, слідчим,
прокурором, а також винесення визначення щодо правової позиції адвоката у
справі; приховування, надання неправдивої інформації, несвоєчасне
надання або відмову в наданні інформації, документів або інших
відомостей на запит адвоката, залучення адвоката до кримінальної
відповідальності або загроза кримінальним переслідуванням у зв'язку з
наданням правової допомоги, здійсненням захисту чи представництва згідно
з законом (у тому числі і після втрати ним статусу адвоката, якщо ці
дії пов'язані з його попередньою адвокатською діяльністю). По-друге,
кримінальна справа проти адвоката може бути
порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками,
прокурорами Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та
Севастополя. По-третє, виключно на підставі рішення суду за поданням
вищевказаних осіб здійснюється обшук та огляд адвоката, його речей і
приміщень, де він займається адвокатською діяльністю
або проживає, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних
адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів
зв'язку, зняття з них інформації, прослуховування його розмов, огляд,
розголошення чи вилучення без згоди адвоката документів, пов'язаних із
здійсненням ним адвокатської діяльності, проведення будь-яких оперативно
-розшукових
заходів, які можуть призвести до розголошення адвокатської таємниці.
По-четверте, адвокат не несе відповідальності за висловлювання під час
судового процесу, крім відповідальності за образу чи наклеп. Також не
можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його
заяви у засобах масової інформації і будь-які висловлювання його довірителя.
Законопроект досить широко трактує поняття адвокатської таємниці, що, в принципі, підтримується адвокатами. Але чи буде підтримано в сесійній залі? Так, чинний закон під час проходження в парламенті кілька звузив поняття «адвокатська таємниця». Згідно
з проектом, до предмета адвокатської таємниці відноситься: факт
звернення особи до адвоката (в адвокатське об'єднання); інформація про
довірителя або третіх осіб, яка стала відома адвокату у зв'язку із
здійсненням ним адвокатської діяльності (в тому числі повідомлення
особою про скоєне ним злочин або іншому правопорушення);
суть доручення чи питання, з яким особа звернулася до адвоката, а також
зміст документів, переданих адвокату; суть порад, консультацій,
роз'яснень адвоката, зміст складених ним документів; інформація, яка
зберігається на електронних носіях, будь-які документи і відомості,
отримані адвокатом
під час здійснення адвокатської діяльності; зміст договору між
довірителем і адвокатом щодо надання правової допомоги; а також інша
інформація, пов'язана із здійсненням адвокатської діяльності.
При
цьому встановлюється обов'язок адвокатів дотримуватися адвокатську
таємницю, а органам державної влади та місцевого самоврядування,
юридичним та фізичним особам - не вчиняти дії, які можуть привести до її
розголошенню. Адвокатську таємницю не обмежують у часі. Крім
цього, отримані під час проведення щодо адвоката оперативно-розшукових
заходів або слідчих дій (у тому числі і після зупинки, припинення або
позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю) відомості,
предмети та документи можуть бути використані як докази обвинувачення
лише в тих випадках, коли вони не стосуються справи довірителя адвоката. Ці обмеження не стосуються знарядь злочину, а також предметів, обіг яких заборонений або обмежений.
У адвокати пішов би
Законопроект
спрямований на становлення професійної адвокатури, коли тільки особа,
що пройшла річне стажування у адвоката, може стати адвокатом. Крім
цього, проектом встановлюються і такі вимоги до кандидата на набуття
статусу адвоката: повна вища юридична освіта (університет, академія,
інститут), стаж роботи за фахом юриста не менше двох років, позитивний
висновок за результатами проходження стажування. Тільки відповідність цим критеріям допускає можливість складання кваліфікаційного іспиту. Відзначимо,
що в процедурі складання іспиту, за проектом, кваліфікаційні комісії
адвокатури можуть перевіряти достовірність наданих документів.
Також
законопроект дає чіткий перелік осіб, які не можуть займатися
адвокатською діяльністю: прокурори, слідчі, судді, нотаріуси, експерти,
патентні повірені, юрисконсульти, будь-які особи, які працюють в суді,
прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки,
державної влади та управління,
місцевого самоврядування або перебувають на військовій чи державній
службі; особи, які мають непогашену чи не зняту судимість за вчинення
злочину з необережності; особи, засуджені за вчинення умисного злочину
(незалежно від зняття або погашення судимості); особи, визнані
недієздатними або обмежено дієздатними; особи , які були позбавлені права на заняття адвокатською діяльністю.
Працювати в епоху змін
Але найбільш цікавими і, можливо, неоднозначними є заключні і перехідні положення законопроекту. Для
тих, хто збирається стати адвокатом, дається два роки з дня набрання
чинності закону, поки не почнуть діяти положення про стажування. Передбачається,
що право на заняття адвокатською діяльністю зберігається за особами,
які на момент набрання чинності закону отримали свідоцтво про право на
заняття адвокатською діяльністю та здійснюють адвокатську діяльність. Ці
адвокати протягом місяця з дня набрання чинності закону повинні подати в
кваліфікаційні комісії адвокатури інформацію, необхідну для внесення до
Реєстру адвокатів України. Невиконання цього може бути підставою для зупинки права на заняття адвокатською діяльністю до отримання необхідних відомостей. Таким
чином, передбачається очистити ряди адвокатів від тих, хто, отримавши
свідоцтво, по суті, адвокатською діяльністю не займається або ж поєднує
її з діяльністю, забороненою законом.
Звернемо
увагу на частину 4 статті 2 проекту: «Представництво та захист в судах
України прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб
здійснюється лише адвокатами», перехідні положення встановлюють, що
після закінчення шестимісячного строку з дня набрання чинності закону
здійснення підприємницької діяльності з надання послуг у сфері права забороняється.
|
портал
