9. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД

Форма конституційної юстиції держави значною мірою залежить від певного типу системи права. У теорії держави права виділяють два основних типи права: романогерманський (континентальний) та англосаксонський. У державах, які належать до континентальної системи і де класичним джерелом права є закон (нормативний акт), функцію охорони Конституції здійснюють спеціально створені конституційні суди, які не входять до системи загальних судів. Це, наприклад, такі країни, як Австрія, Італія, ФРН, Російська Федерація, Кіпр, Турція та ін.

У державах англосаксонської (загальної) системи права, що базується на судовому прецеденті, функція охорони Конституції належить системі судів загальної юрисдикції (Аргентіна, Данія, Мексіка, Норвегія, Японія та ін.).

Україна традиційно належить до континентальної системи права, тому для удосконалення її правової системи найбільш цікавим є досвід тих демократичних країн, де охорона Конституції здійснюється судами, які не входять до структури загальних судів.

Декларація про державний суверенітет України (розд. 3) проголосила відхід від доктрини одновладдя Рад, що панувала у теорії держави та права. Під час роботи над створенням ефективного механізму державної влади в Україні виникла ідея про необхідність існування спеціального органу, який забезпечував би баланс сил у владній системі, що складається в Україні. 24 жовтня 1990 р. було прийнято закон "Про зміни та доповнення до Конституції (Основного Закону) Української РСР", яким передбачалося створення Конституційного Суду України. Верховною Радою України 3 червня 1992 р. було прийнято закон "Про Конституційний Суд України", що закріпив цілі, завдання, принципи організації і діяльності, склад, структуру, повноваження Конституційного Суду, статус суддів цього суду та гарантії їх діяльності.

Конституційний Суд України проголошується незалежним органом у системі судової влади, покликаним забезпечити відповідність законів, інших нормативних актів законодавчої та виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав і свобод особи.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів

82

України (ст. 147 Конституції).

Свою діяльність Конституційний Суд будує на основі принципів законності, незалежності, колегіальності, змагальності, гласності, повноти розгляду справи та обгрунтованості прийнятих рішень.

До складу Конституційного Суду України входять вісімнадцять суддів. Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк (ст. 148 Конституції).

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Він призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Судді Конституційного Суду України не можуть бути народними депутатами України, належати до будь-яких політичних партій та рухів, входити до складу органів державної виконавчої влади, інших державних органів, займатися підприємницькою та іншою діяльністю, крім викладацької та наукової у вільний від роботи час (ст. 127 Конституції).

При вступі на посаду судді Конституційного Суду приносять присягу. На них поширюються гарантії недоторканності та незалежності, встановлені ст. 126 Конституції.

Судді Конституційного Суду не можуть притягатися до будь-якої відповідальності за висловлені ними думки або голосування при розгляді справ та прийнятті рішень у Конституційному Суді. Повноваження суддів Конституційного Суду та їх цивільні права не можуть бути обмежені при введенні військового чи надзвичайного стану.

Судді Конституційного Суду не можуть бути притягненi до кримінальної відповідальності, арештовані або піддані будь-яким іншим заходам, що обмежують свободу, а також заходам адміністративного стягнення, що накладаються у судовому порядку, без попередньої згоди Верховної Ради України.

Здійснюючи підготовку питань на розгляд Конституційного Суду, вони мають право витребувати у державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, установ, організацій, підприємств, їх посадових осіб, об'єднань громадян

83

будь-які документи та іншу інформацію, що стосується питання, яке готується до розгляду, а також заслуховувати з цих питань відповідних посадових осіб.

Судді Конституційного Суду користуються правом вирішального голосу при прийнятті судом рішень та постанові висновків.

Повноваження судді Конституційного Суду можуть бути достроково припинені у зв'язку з його проханням про відставку, втратою громадянства, досягненням ним 65-річного віку, порушенням вимог, що пред'являються законом до суддів Конституційного Суду, а також винесенням відносно нього обвинувального вироку, що набув законної сили.

Повноваження Конституційного Суду закріплені у ст. 150 Конституції. До них належить:

1. Вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента України, не менш як 45 народних депутатів; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

2. Офіційне тлумачення Конституції та законів України.

З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд ухвалює рішення, які є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Конституційний Суд за зверненням Президента або Кабінету Міністрів дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

За зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту (ст. 151 Конституції).

Предметом розгляду Конституційного Суду можуть бути справи про визнання недійсними нормативних актів, прийнятих органами законодавчої влади з порушенням процедури їх прийняття, яку передбачає Конституція України. До компетенції Конституційного Суду належить розгляд справ про невідповідність Конституції України та міжнародним актам, визнаним Україною, будь-якого закону чи іншого нормативного акта, що порушує конституційні права та свободи людини.

84

Конституційному Суду підсудні також спори між національно-територіальними та територіальними утвореннями України з питань, що регулюються Конституцією України та Конституцією Автономної Республіки Крим.

Компетенція Конституційного Суду не поширюється на рішення, вироки, ухвали та постанови судових органів, а також на постанови органів попереднього розслідування та прокуратури з конкретних справ.

Засідання Конституційного Суду є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин складу суду. Головує на засіданні Голова Конституційного Суду України або його заступник. Засідання проводиться гласно і відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам держави. У засіданні Конституційного Суду можуть брати участь Президент України, Голова Верховної Ради, Голова Верховного Суду, Голова арбітражного суду, Міністр юстиції, Генеральний прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. У засіданнях можуть брати участь також особи, стосовно яких розглядається справа про порушення конституційних прав.

Конституційний Суд для розгляду справ та дачі висновків має право витребувати від органів законодавчої та виконавчої влади, об'єднань громадян та окремих громадян будь-які документи та іншу інформацію відносно справи, яка знаходиться у його провадженні. На засідання можуть викликатися свідки, експерти, посадові та інші особи, участь яких необхідна для забезпечення об'єктивного та повного розгляду справи.

Відмова посадових осіб державних органів та громадських організацій і громадян від явки у засідання та неподання Конституційному Суду необхідних документів та іншої інформації, а також повідомлення неправдивих даних або навмисне приховування їх тягне відповідальність згідно з законодавством.

Акти Конституційного Суду (рішення та висновки) викладаються у письмовій формі та постановляються відкритим голосуванням на засіданні більшістю голосів від загальної кількості суддів Конституційного Суду, визначеної Конституцією України. Судді не мають права утримуватися від голосування. Після винесення акт проголошується публічно та є остаточним. Перегляд актів може здійснити лише сам Конституційний Суд за вимогою не менше двох третин від загальної кількості суддів.

Закон та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду визнаються неконституційними повністю чи в окремій

85

частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або

юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (ст. 152 Конституції).

Організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу щодо обслуговування Конституційного Суду здійснює Секретаріат Конституційного Суду, який діє під керівництвом Секретаря Конституційного Суду. Секретар Конституційного Суду обирається на засіданні терміном на п'ять років з числа членів Конституційного Суду. Він користується правами та несе обов'язки судді Конституційного Суду.

К о н т р о л ь н і з а п и т а н н я

1. Які завдання поставлено перед Конституційним Судом

України?

2. Хто може бути суддею Конституційного Суду?

3. Якими повноваженнями наділено Конституційний Суд?