Верховний Суд - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

8. ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

Відповідно до ст. 125 Конституції України найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Це конституційне положення відтворене у ст. 39 закону "Про судоустрій". Статті закону визначають становище Верховного Суду у системі загальних судів та основні напрямки його діяльності. Згідно зі ст. 20 до загальних судів належать сам Верховний Суд України, а також Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, міжобласний суд, міжрайонні (окружні), районні (міські) суди та військові суди регіонів, Військово-Морських Сил та гарнізонів.

Отже, в Україні немає загальних судів, нагляд за судовою діяльністю яких був би поза компетенцією Верховного Суду України.

Нагляд за судовою діяльністю здійснюється Верховним Судом насамперед шляхом перевірки законності та обгрунтованості вирішення нижчестоящими судами цивільних кримінальних справ та виправлення ними помилок. Однак він не вичерпується тільки цим. Важливе значення мають також вивчення та узагальнення судової практики, аналіз судової статистики та видання керівних роз'яснень з питань застосування чинного законодавства, що виникають при розгляді судових справ, а також здійснення контролю за виконанням судами цих керівних роз'яснень.

Крім того, як вищий судовий орган у системі загальних судів Верховний Суд України в першій інстанції розглядає цивільні та кримінальні справи, які є особливо складними та мають виключне суспільне значення. Саме тому Верховний Суд вправі прийняти до свого провадження будь-яку справу, що підсудна нижчестоящому суду.

Верховний Суд України є остаточною інстанцією з усіх кримінальних та цивільних справ, що розглядаються нижчестоящими судами.

Відповідно до Конституції України Верховному Суду належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. Право законодавчої ініціативи - це право вносити у законодавчий орган пропозицію про прийняття закону чи окремої правової норми або про зміну, доповнення чи скасування діючих, що підлягають обов'язковому розгляду законодавчим органом. Такі пропозиції звичайно супроводжуються поданням проекту відповідного акта чи норми з обгрунтуванням необхідності їх прийняття. В ході судово-правової реформи, що відбувається нині, Верховний Суд України неодноразово реалізовував це право. Зміни та доповнення в закон "Про судоустрій", прийняття нових законів "Про статус суддів", "Про органи суддівського

самоврядування", "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію та дисциплінарну відповідальність суддів судів України" - конкретний прояв цього права.

Судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою України безстроково. Народні засідателі Верховного Суду обираються Верховною Радою терміном на п'ять років. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35-річного віку, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше 10 років, у тому числі не менше п'яти років на посаді судді. Народним засідателем Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання 35-річного віку. Кількісний склад Верховного Суду встановлюється Верховною Радою. Зараз він нараховує 85 суддів[14].

Після затвердження персонального складу Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду Президія Верховної Ради України затверджує з числа заступників Голови Верховного Суду України - першого заступника Голови Верховного Суду; з числа заступників Голови або членів Верховного Суду - голів судових колегій Верховного Суду України.

Верховний Суд діє у складі:

1) Пленуму Верховного Суду України;

2) судової колегії з цивільних справ Верховного Суду

України;

3) судової колегії з кримінальних справ Верховного Суду

України;

4) військової колегії.

Для розгляду організаційних питань роботи Верховного

Суду України створюється президія Верховного Суду.

Пленум Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду, заступників Голови та членів Верховного Суду.

У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України та Міністр юстиції. Участь Генерального прокурора у роботі Пленуму обов'язкова, це обумовлено його становищем, яке передбачене законом, відповідно до якого з кожного питання, що виноситься на розгляд Пленуму, Генеральний прокурор дає свій висновок.

Участь у роботі Пленуму Міністра юстиції дає можливість отримувати та використовувати матеріали для вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів. Крім того, участь Міністра юстиції у роботі Пленуму безпосередньо пов'язана з

вирішенням подань, що виносяться ним, про надання судам керівних роз'яснень.

У засіданнях Пленуму, не пов'язаних з розглядом судових справ, за запрошенням Голови Верховного Суду можуть брати участь судді, члени науково-консультативної ради при Верховному Суді України, представники міністерств, державних комітетів та відомств, інших державних органів, громадських організацій, а також наукових установ.

Участь у роботі Пленуму для них це не тільки присутність, але й можливість виступати на його засіданнях. Серед запрошених завжди присутні керівні працівники Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ. Коло осіб, що запрошуються на Пленум, визначається характером питань, які розглядаються.

Пленум Верховного Суду України скликається не рідше одного разу на три місяці. Про час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор України, Міністр юстиції України повідомляються не пізніше ніж за 15 днів до засідання. Проекти постанов Пленуму та копії протестів чи подань по судових справах направляються цим особам не пізніше ніж за 10 днів до засідання.

Закон (ст. 47 Закону про судоустрій) передбачає такий порядок прийняття постанов Пленуму Верховного Суду України:

- засідання Пленуму правомочні при наявності не менше двох третин його складу;

- постанови Пленуму приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, що беруть участь у голосуванні;

- постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду та секретарем Пленуму.

Всі рішення Пленуму, у тому числі при розгляді справ у закритих засіданнях, приймаються відкритим голосуванням. Підрахунок голосів проводить секретар Пленуму. Голова Верховного Суду голосує одночасно з іншими членами Пленуму. Підсумки голосування, а також хід обговорення протесту або висновку з судової справи, проекту керівного роз'яснення або рішення з іншого питання, що вноситься на розгляд Пленуму, фіксуються у протоколі, який веде секретар.

Повноваження Пленуму Верховного Суду, закріплені у ст.45 закону "Про судоустрій", поділяються на чотири групи: судовi, організаційно-контрольні, правороз'яснювальні, законопроектні.

Судові повноваження або повноваження на здійснення правосуддя закріплені в п.1 ст.45 Закону про судоустрій. Пленум Верховного Суду в межах своєї компетенції розглядає справи в порядку нагляду та за нововиявленими обставинами. Таким чином, п.1 ст.45 Закону визначає повноваження Пленуму як наглядової інстанції, покликаної забезпечувати виправлення помилок, припущених при розгляді конкретних судових справ судовими колегіями Верховного Суду України. Розгляд справ може здійснюватися Пленумом за протестами лише двох осіб - Голови Верховного Суду та Генерального прокурора України.

Перегляд вироків, рішень, ухвал за нововиявленими обставинами наділено тими ж ознаками, що й перегляд, який здійснюється іншими наглядовими інстанціями, ті ж вимоги до приводу та підстави.

Організаційно-контрольні повноваження закріплені в п. 3, 4, 6 ст. 45 закону "Про судоустрій". Пленум Верховного Суду України:

- затверджує за поданням Голови Верховного Суду склад судових колегій, а також заступників голів судових колегій та секретаря Пленуму;

- затверджує за поданням Голови Верховного Суду науково-консультативну раду при Верховному Суді України;

- заслуховує повідомлення про роботу Президії Верховного Суду та звіти голів судових колегій про діяльність колегій.

Згідно зі ст. 43 закону "Про судоустрій" Верховний Суд діє як у складі Пленуму, так і у складі судових колегій. Це обумовлює необхідність розподілу всіх членів Верховного Суду по трьох колегіях. При цьому враховується переважна спеціалізація кожного з судів щодо розгляду цивільних чи кримінальних справ, а також справ, які підсудні військовим судам. Голова Верховного Суду вносить з цього питання подання до Пленуму. У поданні також вносяться пропозиції про затвердження одного з членів кожної колегії заступниками голів цих колегій. Розглянувши подання Голови Верховного Суду, Пленум виносить постанову про затвердження складів судових колегій з цивільних справ, з кримінальних справ та військової колегії.

Закон "Про судоустрій" приділяє значну увагу ролі секретаря Пленуму, він може затверджуватися лише з числа суддів Верховного Суду України. Секретар Пленуму поряд з виконанням обов'язків члена Верховного Суду здійснює організаційну роботу по підготовці засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та виконує дії, необхідні для проведення прийнятих Пленумом постанов.

Звіти судових колегій охоплюють, як правило, тривалий

68

період роботи (3 - 5 років) та широко обговорюються на Пленумі з наступним прийняттям розгорнутих постанов.

Науково-консультативна рада при Верховному Суді України створюється з метою підвищення якості підготовки матеріалів, пов'язаних з вивченням та узагальненням судової практики та проектів керівних роз'яснень з питань застосування законодавства при розгляді судових справ.

Науково-консультативна рада закріплює зв'язок судових органів з провідними науковими та навчальними юридичними установами України, сприяє використанню досягнень юридичної науки при вирішенні практичних питань здійснення правосуддя. До складу ради входять провідні вчені-фахівці в галузі цивільного та кримінального процесу, цивільного, кримінального, трудового, сімейного та інших галузей права, до складу входять також практичні працівники - члени Верховного Суду України. Відповідно до практики, що склалася, члени ради переважно залучаються до вивчення та узагальнення проектів керівних роз'яснень. Більше того, в останній час майже всі проекти керівних роз'яснень розробляються при безпосередній участі вчених - членів ради.

Правороз'яснювальні повноваження Пленуму Верховного Суду закріплені в п.2 ст.45 закону "Про судоустрій", відповідно до якого Пленум Верховного Суду України розглядає матеріали узагальнення судової практики та судової статистики, а також подання Генерального прокурора України та Міністра юстиції України і дає керівні роз'яснення судам з питань застосування законодавства; при обговоренні питання про надання судам керівних роз'яснень заслуховує повідомлення голів Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів про судову практику по застосуванню законодавства.

Розгляд матеріалів узагальнення судової практики та судової статистики починається з доповіді про це питання Голови Верховного Суду або уповноваженої ним особи. У доповіді викладаються підсумки проведеного узагальнення, основні положення, які стосуються практики застосування законодавства, виявлені недоліки, спірні питання, висновки та пропозиції. В обговоренні доповіді беруть участь члени Пленуму Верховного Суду, а також запрошені особи. Разом з доповіддю обговорюються проекти керівних роз'яснень, підготовлених на основі матеріалів узагальнень судової практики та аналізу судової статистики.

В пункті 2 ст.45 закону "Про судоустрій" також закріплене

69

право Генерального прокурора України та Міністра юстиції України вносити до Пленуму Верховного Суду пропозиції про надання судам керівних роз'яснень з питань застосування законодавства. Ці подання грунтуються на даних про практику застосування законодавства, які отримані у процесі здійснення прокурорської діяльності або організаційного забезпечення діяльності судів з боку Міністерства юстиції.

Розгляд матеріалів узагальнень судової практики та судової статистики, а також подань Генерального прокурора і Міністра юстиції звичайно завершується прийняттям керівного роз'яснення. Якщо ж Пленум приходить до висновку, що немає необхідності у наданні судам керівних роз'яснень, він обмежується обговоренням питання та рекомендує судовим колегіям довести матеріали вивчення до судів як огляд судової практики.

Пленум Верховного Суду є єдиним структурним органом Верховного Суду України, який уповноважений давати судам керівні роз'яснення. Їх юридична сила визначена у ст.40 Закону про судоустрій: "...керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України обов'язкові для судів, інших органів та посадових осіб, що застосовують закон, з якого дано роз'яснення". З цієї ж норми витікає, що керівні роз'яснення Пленуму не створюють нової правової норми, а тільки роз'яснюють зміст та визначають практику застосування чинного законодавства[15].

Законопроектні повноваження Пленуму Верховного Суду закріплені в п.5 ст.45 закону "Про судоустрій", яка надає йому право розглядати і вирішувати питання про внесення подання у порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради та про тлумачення законів України.

Віднесення до компетенції Пленуму Верховного Суду розгляду питання про внесення до Верховної Ради України подання про прийняття нових правових норм або доповнення, зміну чи скасування чинних є наслідком того, що в цих випадках мова йде про такі недоліки правового регулювання, які можуть бути усунені шляхом надання Пленумом Верховного Суду керівних роз'яснень.

В основу подання покладені матеріали вивчення та

узагальнення судової практики, аналізу судової статистики, що розглядаються на Пленумі, але не тільки вони. Відповідно до закону України "Про органи суддівського самоврядування" конференції суддів загальних судів, конференції військових судів, збори суддів Верховного Суду України наділені правом звертатися до Верховного Суду з пропозицією як про надання їм роз'яснень з питань, які виникли у судовій практиці, так і про внесення у порядку законодавчої ініціативи подання до Верховної Ради України про зміни в законодавстві або про тлумачення законів.

Матеріали вивчення та узагальнення судової практики в більшості випадків є тією базою, на основі якої виникає необхідність звертатися до Верховної Ради з поданням про тлумачення тієї чи іншої норми.

Іноді вирішення цього питання викликає труднощі, оскільки часом важко визначити, коли необхідно звернутися за тлумаченням правової норми до Верховної Ради, а в яких випадках Пленум Верховного Суду сам правомочний розтлумачити її шляхом прийняття керівних роз'яснень, тому що давати роз'яснення про застосування правової норми і не тлумачити при цьому її зміст неможливо.

 

Судові колегії

 

Склад судової колегії з цивільних справ, судової колегії з кримінальних справ та військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду.

Очолює колегію її голова, який має свого заступника. Кількісний склад колегій не однаковий. Голові Верховного Суду надано право при необхідності своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі другої колегії.

Судові колегії розглядають справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду та у зв'язку з ново-виявленими обставинами.

Крім судових повноважень, судові колегії вивчають та узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику, а також здійснюють інші повноваження, що надані їм законодавством.

Судовій колегії з кримінальних справ (як суду першої інстанції) підсудні справи особливої складності або виключного суспільного значення. Крім того, судова колегія вправі прийняти до свого розгляду будь-яку справу, що підсудна нижчестоящому

71

суду.

Судова колегія з цивільних справ може розглядати справи в першій інстанції у наступних випадках:

а) витребувати справу з будь-якого нижчестоящого суду та прийняти її до розгляду по суті;

б) при розгляді скарг та заяв на рішення органів та посадових осіб певного рівня (ст. 243 - 1, 243 - 6, 248 - 12 ЦПК України та ін.).

Військова колегія розглядає у першій інстанції:

а) справи виключної важливості;

б) будь-яку справу, підсудну військовому суду та прийняту нею до свого провадження;

в) справи про злочини військовослужбовців, які мають військове звання генерала (адмірала) чи займають посади від командира з'єднання та вище або їм рівні.

Судові колегії переглядають у касаційному порядку справи, що розглянуті судами другої ланки (у першій інстанції).

Як суд наглядової інстанції судові колегії переглядають справи, що розглянуті нижчестоящими судами і рішення з яких набули законної сили.

Президія Верховного Суду України формується у складі Голови, заступників Голови та членів Верховного Суду України в кількості, яку визначає Президія Верховної Ради України. Кандидатури пропонуються Головою Верховного Суду. Президія не здійснює судових повноважень, до її функцій входить розгляд питань організації роботи судових колегій та апарату Верховного Суду України, а також надання допомоги нижчестоящим судам у правильному застосуванні законодавства.

Засідання президії проводяться не рідше одного разу на місяць та є правомочними при наявності більшості членів президії, що беруть участь у засіданні та підписуються.

Голова Верховного Суду України обирається на посаду і звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом (ст. 128 Конституції.). Його повноваження значною мірою обумовлені тим, що, маючи статус судді, він одночасно є керівником судового закладу, до того ж вищої судової установи в системі загальних судів. Саме тому його повноваження можна умовно розподілити на судові, судово-наглядові, адміністративні, організаційно-контрольні, представницькі. Їх перелік містить ст. 51 Закону про судоустрій.

Голова Верховного Суду України:

1) виносить у межах і порядку, встановлених законом,

72

протести на рішення, вироки, ухвали та постанови по судових справах;

2) у випадках і порядку, встановлених законом, зупиняє виконання рішень, вироків, ухвал та постанов по судових справах;

3) організовує роботу по вивченню та узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання до державних органів, громадських організацій і службовим особам про усунення порушень закону, причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також організовує роботу по здійсненню контролю за виконанням керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України і вносить матеріали на розгляд Пленуму;

4) скликає Пленум Верховного Суду України та головує на його засіданнях; може головувати в судових засіданнях колегій Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;

5) скликає президію Верховного Суду України і вносить на розгляд президії питання, що потребують її вирішення, головує на засіданнях президії;

6) вносить подання до Верховної Ради України з питань щодо тлумачення законів України;

7) вносить до Пленуму Верховного Суду України подання про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду законодавству України;

8) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду України;

9) керує організацією роботи судових колегій, апарату Верховного Суду України;

10) веде особистий прийом, організовує роботу Верховного Суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

11) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

З метою забезпечення роботи щодо здійснення правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності Верховний Суд України має свій апарат. Його склад та штатна чисельність затверджуються Президією Верховної Ради України за поданням Голови Верховного Суду. Нині штатна чисельність апарату нараховує 284 одиниці, які складають таку струк- туру:

- відділ систематизації законодавства та зв'язків з засобами масової інформації;

- відділ узагальнення судової практики;

- відділ прийому громадян і розгляду листів;

- відділ по розгляду скарг на судові рішення в порядку

нагляду;

73

- відділ судово-правової реформи;

- відділ міжнародно-правового співробітництва;

- відділ судової статистики;

- відділ інформатики та комп'ютеризації;

- перший відділ;

- відділ кадрів;

- відділ контролю за судовою діяльністю;

- планово-економічний відділ;

- відділ бухгалтерського обліку та звітності;

- відділ управління справами;

- редакція "Вісника Верховного Суду України";

- секретаріат Пленуму та президії Верховного Суду України;

- секретаріат судової колегії з кримінальних справ;

- секретаріат судової колегії з цивільних справ;

- секретаріат військової колегії;

- секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів[16].

 

К о н т р о л ь н і з а п и т а н н я

 

1. Яке місце посідає Верховний Суд України в системі

загальних судів?

2. Яка структура Верховного Суду України?

3. Дайте характеристику повноважень Пленуму Верховного Суду України.

4. Яка природа керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України?

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов