6. Апеляційний (ВЕРХОВНИЙ) СУД АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ОБЛАСНІ СУДИ, СУДИ МІСТ

КИЄВА ТА СЕВАСТОПОЛЯ

Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя є вищими відносно районних (міських) судів і складають другу ланку судової системи. Вони здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) судів, розташованих на території відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Порядок створення, структура, компетенція та загальна організація діяльності цих судів визначається Конституцією України, законом "Про судоустрій України" та законом України "Про статус суддів".

Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, міські суди Києва та Севастополя в цілому рівні за своїм становищем у судовій системі. Нагляд за їх судовою діяльністю здійснює Верховний Суд України.

Порядок формування суду

Кількісний склад Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських судів визначається Президією Верховної Ради України за поданням Міністра юстиції України та Голови Верховного Суду України.

Голови, заступники голів та судді цих судів призначаються Президентом України терміном на десять років за поданням Міністра юстиції України, узгодженим з Верховною Радою України. Суддями цих судів можуть бути громадяни України, що досягли на день призначення 30-річного віку, мають вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичним фахом не менше п'яти років, у тому числі - не менше трьох років на посаді судді.

Оскільки відповідно до ч.3 ст.17 КПК України кримінальні справи про злочини, за які мірою покарання передбачена можливість призначення покарання у вигляді смертної кари, розглядаються у складі двох суддів та трьох народних засідателів (а всі справи про ці злочини підсудні судам другої ланки), в цих судах діє інститут народних засідателів.

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, обласний, Київський та Севастопольський міські суди діють у складі:

1) президії суду;

2) судової колегії з цивільних справ;

3) судової колегії з кримінальних справ.

У межах своїх повноважень вказані суди:

- розглядають справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і за нововиявленими обставинами;

- здійснюють нагляд за судовою діяльністю районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів;

- вивчають та узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику;

- здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Нагляд за судовою діяльністю передбачає перевірку законності та обгрунтованості вироків, рішень, ухвал та постанов районних (міських) судів, прийняття заходів щодо усунення допущених порушень. При тому Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські

суди можуть вилучити цивільну або кримінальну справу з будь-якого розташованого на підвідомчій їм території районного (міського) суду та прийняти її до свого провадження або передати справу для розгляду з одного районного (міського) в інший районний (міський) суд на підставах, вказаних в законі.

Президія суду

Президія суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських судів створюється у складі голови, заступників голови та суддів у кількості, що визначається Президією Верховної Ради України за поданням Голови Верховного Суду України та Міністра юстиції України. Кількісний склад залежить від загальної чисельності суддів у кожній області (Автономній Республіці

Крим, у містах Києві та Севастополі) та обсягів роботи і коливається від 4 до 9 чоловік. Персональний склад президії затверджується Президією Верховної Ради України. Поряд із суд-дями, що входять у президію за посадою (голова, заступники голови), в нього входять також декілька найбільш досвідчених суддів суду.

Основною функцією президії судів другої ланки є усунення судових помилок у цивільних та кримінальних справах, рішення з яких набули законної сили. Поряд з цією судовою функцією (функцією правосуддя) президія здійснює й інші функції, які можна розділити на організаційно-розпорядчу, аналітичну та методичну. Ці функції проявляються в повноваженнях президії, закріплених у ст. 33 закону "Про судоустрій України".

У межах своїх повноважень президія Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських судів:

1) розглядає справи у порядку нагляду та за нововиявленими обставинами;

2) затверджує за поданням голови суду склад судової колегії з цивільних справ та судової колегії з кримінальних справ;

3) розглядає матеріали вивчення та узагальнення судової практики та аналізу судової статистики;

4) заслуховує звіти голови судової колегії про діяльність колегії, розглядає питання роботи апарату суду;

5) надає допомогу районним (міським) судам у правильному застосуванні законодавства;

6) здійснює інші повноваження, надані їй законодавством.

До організаційно-розпорядчих повноважень, таким чином, належать затвердження кількісного та персонального складу судових колегії, заслуховування звітів голів судових колегій та керівників структурних підрозділів апарату суду. Аналітична функція полягає у розгляді матеріалів вивчення та узагальнення судової практики усіх загальних судів, що діють на підвідомчій території, в прийнятті постанов рекомендаційного характеру, спрямованих на забезпечення однаковості судової практики.

Методична функція спрямована на надання допомоги районним (міським), міжрайонним (окружним) судам у правильному застосуванні законодавства. При цьому практика розробила різні форми здійснення цієї функції:

- звіти суддів даного суду щодо результатів виїзду членів суду для вивчення справ, що розглядаються, та надання допомоги суддям першої ланки;

- заслуховування повідомлень голів районних (міських) судів з питань організації діяльності судів та контролю за дотриманням процесуальних строків.

Засідання президії проводяться не рідше двох разів на місяць. Правомочні вони при наявності більшості членів президії.

При розгляді судових справ у засіданнях президії обов'язково бере участь прокурор (відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя).

Постанови президії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів президії, що беруть участь у голосуванні, та підписуються головою суду.

Судові колегії

Всі судді судів цієї ланки розподілені на дві колегії: судова колегія з цивільних справ та судова колегія з кримінальних справ. Кількісний та персональний склад кожної колегії затверджується президією даного суду. Вони очолюються заступниками голови суду. Голові цього суду надано право в необхідних випадках своїм розпорядженням залучати суддів однієї колегії для розгляду справ у складі іншої колегії.

Судові колегії розглядають у межах своїх повноважень справи як суди першої інстанції, у касаційному порядку та за нововиявленими обставинами. Вони вивчають та узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику та здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

Для розгляду конкретних справ у першій інстанції або для

перегляду справ у касаційному порядку головами колегій формуються судові склади (тимчасові судові колегії): для перегляду справ у касаційному порядку - у складі трьох суддів даного суду, для розгляду справ у першій інстанції - трьох суддів або двох суддів та трьох народних засідателів.

Судові колегії розглядають як суд першої інстанції цивільні або кримінальні справи, прийняті до свого провадження або віднесені законом до підсудності цих судів, а як суд ка-саційної інстанції - справи по скаргах або касаційних поданнях прокурорів на рішення, ухвали, вироки та постанови, що не набули законної сили, районних (міських) судів.

Як суди першої інстанції судові колегії розглядають цивільні та кримінальні справи, віднесені законом до їх підсудності (відання).

Що стосується кримінальних справ, які розглядаються в першій інстанції, то цей перелік закріплений у ст. 34 КПК та містить у собі справи про особливо небезпечні державні злочини

(ст.56, 561, 58, 59, 60, 62, 63 Кримінального кодексу України), інші державні злочини (ст.66, 67, 68, 69, 691, 71, 76 та ін.), а також про навмисні вбивства, згвалтування при обтяжуючих обставинах та деякі інші злочини.

Що стосується цивільних справ, то такого переліку немає, оскільки всі цивільні справи позовного провадження розглядаються районними (міськими) судами. Однак справи по скаргах, що розглядаються в порядку цивільного судочинства, передбачають підсудність справи судам різних ланок. Наприклад, скарги на рішення обласної виборчої комісії розглядаються обласними та прирівняними до них судами.

Судові колегії з цивільних та кримінальних справ мають право вилучити будь-яку кримінальну або цивільну справу з районного (міського) суду, прийняти до свого провадження та розглядати її як суд першої інстанції.

До того ж, президією цього суду чи Верховним Судом України судовим колегіям може бути передано для розгляду в першій інстанції справи, рішення по яких скасовані. Як правило, це справи найбільш складні або важливі, їх розгляд у першій інстанції має важливе значення для практики нижчих судів.

Судові колегії вивчають і узагальнюють практику та аналізують судову статистику. Голова суду своїм наказом закріплює за окремими членами суду групи районних (міських) судів чи суддів. Цi судді й створюють, як правило, склад суду, який розглядає касаційні скарги та касаційні подання на рішення судів (суддів). Член суду узагальнює показники, які характеризують суддів по відправленню правосуддя: термін розгляду цивільних і кримiнальних справ, виконання судових рішень, практику призначення покарань, правильність оформлення процесуальних документів. На основі результатів узагальнень судової практики обласні (чи прирiвняні до них) суди направляють до районних (міських) судів схвалені президією чи колегією огляди, які містять у собі аналіз помилок у здійсненні правосуддя по цивільних і кримінальних справах, визначають необхідність і черговість стажування, підвищення кваліфікації суддями районних (міських) судів. Результати узагальнення судової практики використовуються при проведенні семінарів, нарад, зборів і конференцій суддів, де роз'яснюються особливості застосування чинного законодавства.

Повноваження голови суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських судів закріплено у ст. 37 закону "Про судоустрій", а також у ЦПК та КПК. Ці повноваження можна розділити на декілька груп: судово-наглядові, організаційно-розпорядчі, аналітичні та ін.

Судові повноваження: голова суду головує на засіданнях президії і може головувати у судових засіданнях колегії (тобто може розглядати справи у першій, касаційній інстанції та в наглядовому порядку).

Судово-наглядові повноваження полягають у праві принесення (у межах і порядку, встановлених законом) протестів на вироки, рішення, ухвали і постанови по судових справах, а також в зупиненні виконання рiшень і ухвал по цивільних справах.

Організаційно-розпорядчі повноваження значною мірою визначаються тим, що голова суду має подвійний статус - статус судді та статус керівника судової установи. Голова суду:

- скликає президію суду і виносить на розгляд президії питання, які потребують його рішення; головує на засіданнях президії;

- розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

- керує організацією роботи судових колегій; керує роботою апарату суду;

- організовує роботу по підвищенню кваліфікації членів суду і працівників апарату суду;

- веде особистий прийом, організовує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг.

Аналітичні повноваження, які полягають в організації роботи по вивченню та узагальненню судової практики, аналізу судової статистики, направлені на підвищення якості розгляду судових справ як суддями цього суду, так і нижчих судів. Аналіз касаційної і наглядової практики дозволяє виявити причини скасування чи зміни вироків, рішень, ухвал і постанов, внести конкретні пропозиції щодо попередження аналогічних порушень закону, накреслити організаційні заходи; розіслати аналітичні огляди судової практики, запросити суддю на позапланове стажування або направити на підвищення кваліфікації.

До інших повноважень належать:

- внесення подань до державних органів, громадських організацій та посадовим особам про усунення порушень закону, причин та умов, які сприяли скоєнню правопорушень;

- інформування відповідно Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів з питань діяльності суду;

- подання спільно з відповідним органом юстиції кандидатів для обрання суддями районних (міських) судiв.

Апарат суду

Апаратом обласного (та прирівняного до нього суду) керує голова суду. Апарат суду складають помічник голови, консультанти, секретарі судових колегій, секретарі судових засідань, діловоди та інші працівники.

Консультанти (по статистиці, аналітичній, кодифікаційній роботі) вивчають скарги та справи, які надійшли до суду для розгляду в порядку нагляду, та висловлюють свою думку голові суду, беруть участь у підготовці матеріалів для вивчення й узагальнення судової практики, ведуть роботу щодо систематизації законодавства та підготовки матеріалів для аналізу судової статистики.

Завідуючий канцелярією керує роботою секретарів суду, організовує прийом відвідувачів, отримання, реєстрацію та відправлення пошти та іншої кореспонденції, видає та відсилає до інших установ копії різних судових документів.

Секретарі судових колегій ведуть діловодство колегій,

забезпечують зберігання справ та інших документів.

Секретарі судових засідань працюють безпосередньо у складах суду: здійснюють підготовку справ до слухання, оформляють виклики учасників судового розгляду, свідків, ведуть протоколи судових засідань, оформляють справи після їх розгляду.

В обласних і прирівняних до них судах крім цього є консультанти по кадрах, бухгалтерія, спецчастина, господарська частина, машбюро та архів. Чисельність працівників апарату (без господарської частини) визначається з розрахунку один працівник апарату на одного суддю.

Міжобласний суд

Міжобласний суд - це нова судова установа в системі загальних судів. Його утворення було обумовлено прийняттям закону України "Про державну таємницю"[3], яким встановлено спеціальний порядок здійснення судових функцій відносно підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею (ч. 7 ст. 17 Закону). Цей суд створено на базі постійних сесій чотирьох обласних судів, що існували раніше. Місцем його знаходження визначено місто Київ.

Судді міжобласного суду призначаються на посаду Президентом України терміном на десять років у складі голови, заступників голови і суддів. Народні засідателі міжобласного суду обираються Верховною Радою України терміном на п'ять років за поданням голови цього суду.

Кількісний склад міжобласного суду встановлюється Президією Верховної Ради України за поданням Міністра юстиції та Голови Верховного Суду України. В теперішньому складі міжобласний суд нараховує вісім суддів.

Міжобласний суд є судом першої інстанції і в межах своїх повноважень розглядає на особливо режимних об'єктах на території України всі цивільні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законодавством України (ст. 301 Закону про судоустрій). Розгляд справ у цьому суді здійснюється з дотриманням усіх вимог судочинства. Касаційною інстанцією відносно рішень, вироків, ухвал та постанов міжобласного суду є Верховний Суд України, де створені спеціалізовані склади відповідних судових колегій.