РАЙОННИЙ (МІСЬКИЙ) СУД - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

5. РАЙОННИЙ (МІСЬКИЙ) СУД

 

Районний (міський) суд діє в сільських та міських районах, а також містах обласного підпорядкування, що не мають районного поділу. Всі ці суди складають першу ланку судової системи загальних судів, їх також прийнято іменувати "основною" ланкою судової системи, оскільки вони складають більшість усіх судових органів,[2] а також розглядають більшу частину цивільних та кримінальних справ.

Порядок формування районного (міського) суду регулюється такими нормативними актами: Конституцією України, Конституційним Договором, законами України "Про судоустрій" та "Про статус суддів".

Кількість суддів у кожному районному (міському) суді визначається Президією Верховної Ради України за спільним поданням Міністра юстиції України та Голови Верховного Суду України, в основі якого лежить облік обсягу роботи суду, соціально-економічні умови району (міста). Районні (міські) суди формуються у складі декількох або одного судді. В останній час у зв'язку з введенням колегіального розгляду справ судом першої інстанції у складі трьох професійних суддів намітилася тенденція формування судів у складі не менше трьох суддів.

Право на заняття посади судді районного (міського) суду має громадянин України, який досяг на день призначення 25- річного віку, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичним фахом не менше трьох років, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою (ст.127 Конституції). Необхідною умовою для заняття посади судді кандидатом, який вперше рекомендується на цю посаду, є складання кваліфікаційного іспиту.

 

Судді районних (міських) судів призначаються Президентом України за поданням Міністра юстиції, узгодженим з Верховним Судом України, безстроково, а ті, що вперше пройшли конкурсний відбір, - на п'ять років. Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".

Голова районного (міського) суду та його заступник із числа призначених суддів затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими Радами народних депутатів за спільним поданням Голови Верховного суду Автономної Республіки Крим та міністра юстиції Автономної Республіки Крим, голови обласного, Київського та Севастопольського міських судів та начальника Управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. На посаду голови районного (міського) суду призначають найбільш кваліфікованого суддю, який має організаторські здібності, великий професійний досвід, користується авторитетом. Якщо ж до районного (міського) суду обрано лише одного суддю, він здійснює повноваження голови всього суду. Повноваження районного (міського) суду закріплені в законі України "Про судоустрій України" у ст.25. Районний (міський) суд розглядає всі цивільні та кримінальні справи, за винятком справ, віднесених законом до відання інших судів.

У випадках, передбачених законодавством України, районний (міський) суд (суддя) розглядає справи про адміністративні правопорушення.

Отже, суди першої ланки здійснюють правосуддя шляхом

розгляду та вирішення в судових засіданнях цивільних, кримінальних та адміністративних справ і застосування встановлених законом заходів покарання до осіб, винних у скоєні злочинів, або адміністративних стягнень до осіб, які вчинили правопорушення. Крім цього, районний (міський) суд вивчає та

узагальнює судову практику, а також здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

Районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, за винятком справ про злочини, які підсудні вищим або військовим судам1. Справи, підсудні вищим судам, перелічені у ст.34 КПК. До них належать справи: а) про особливо небезпечні

державні злочини, наприклад, державна зрада, диверсія, посягання на життя державного діяча або представника іноземної держави тощо; б) про інші державні злочини, наприклад, розголошення державної таємниці, бандитизм, масові безпорядки тощо; в) справи про навмисні вбивства при обтяжуючих обставинах, про отримання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, крім того, вищим судам підсудні всі справи про злочини, у скоєні яких обвинувачується суддя.

Районний (міський) суд розглядає в порядку цивільного судочинства всі цивільні справи. До них належать:

1. Справи по спорах, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін у спорі є громадянин. Наприклад, житлові справи, справи про розірвання шлюбу, розділ майна, стягнення аліментів, справи про відшкодування збитків, поновлення на роботі та ін. Ці справи складають позовне провадження.

2. Справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, визначених у ст. 236 ЦПК. До них належать справи по

скаргах на неправильність у списках виборців, на рішення виборчої комісії про реєстрацію кандидата в депутати, на неправомірні дії органів та службових осіб у зв'язку з накладанням адміністративних стягнень; на неправомірні дії службових осіб, які зачіпають права громадян; по заявах прокурора про визнання правового акта незаконним та ін. Особливістю цього виду справ є те, що в них немає спору про право цивільне, тобто немає позову. Предметом судового розгляду є визначення законності дій адміністративних органів та службових осіб.

3. Справи особливого провадження, які перелічені у ст. 254 ЦПК. До них належать справи:

а) про визнання громадянина обмежено дієздатним або

недієздатним;

б) про визнання громадянина безвісти відсутнім або про

оголошення громадянина померлим;

в) про встановлення неправильності записів в актах

громадянського стану;

г) про встановлення фактів, які мають юридичне значення;

д) про відновлення прав на втрачені цінні папери на

пред'явника;

е) про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх

вчиненні.

Всі ці справи відрізняються від позовних справ та справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, тим, що в 45 них немає спору про право, їх метою є встановлення юридичного факту або стану.

Крім розгляду справ у порядку кримінального та цивільного

судочинства, у випадках, передбачених законодавством України, районний суд розглядає справи про адміністративні правопорушення. Перелік цих правопорушень міститься у ст.221 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До них відносять справи про дрібне розкрадання, дрібне хуліганство, ухилення від відшкодування збитків, заподіяних злочином, злісна непокора законному розпорядженню та вимозі працівника міліції, порушення порядку організації та проведення зборів, мітингів, вуличних процесій та демонстрацій, виявлення неповаги до суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора та ін. Суддя одноособово здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення. Рішення судді по цих справах називається постановою.

Закон про судоустрій щодо проваджень районного суду передбачає поряд із діяльністю по здійсненню правосуддя також і

діяльність, яка спрямована на вивчення та узагальнення судової практики. Узагальнення судової практики є комплексним дослідженням різноманітних сторін діяльності суду. У цій роботі

виділяються такі напрямки аналізу: а) статистичних даних, які характеризують злочинність та судимість, вивчення відомостей про умови виховання, спосіб життя та особу засудженого, встановлення причин та умов, що сприяли скоєню злочину; б) справ, повернених на додаткове розслідування, і процесуальних підстав повернення; справ, рішення з яких скасовано вищим судом, і процесуальних підстав для скасування; в) ефективності організації роботи в цілому суду, суддів та апарату суду.

Результати узагальнення судової практики спрямовані на розробку пропозицій по вдосконаленню роботи щодо попередження правопорушень, вдосконалення правозастосувальної діяльності суддів даного суду і вдосконалення організації роботи суду. Організація роботи залежить від двох обставин: по-перше, від організації роботи суддів і, по-друге, від організації роботи апарату суду.

На практиці існує декілька принципів розподілу справ між суддями. В районних судах, де призначено одного суддю, він розглядає всі цивільні справи, а також кримінальні справи, розгляд яких може здійснювати одноособово. У районних (міських) судах, де кількісний склад більше одного, а у великих районах їх інколи більше десяти, можлива спеціалізація суддів. Звичайно судді спеціалізуються на розгляді кримінальних та цивільних справ, але можлива й більш детальна спеціалізація з певних категорій цивільних та кримінальних справ. Спеціалізація дозволяє краще вивчити законодавство, судову практику, методику вирішення справ. Цей принцип розподілу називається функціональним або предметним. Концепція судово-правової реформи визнає спеціалізацію суддів як важливий етап переходу до спеціалізації судів. Передбачається на початковому етапі судово-правової реформи ввести в районних (мiських) судах посаду судді з адміністративних справ, а на наступних етапах - створення адміністративних судів, судiв з розгляду сімейних справ, справ неповнолітніх та інших спеціалізованих судів.

Районний (міський) суд як державний заклад складається також і з апарату суду.

"З метою забезпечення роботи суддів по здійсненню правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності в Україні існують апарати судів.

Структура та штатна чисельність апарату районного (міського) суду затверджується міністром юстиції Автономної Республіки Крим, начальниками управлінь юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати". (Ст.67 закону "Про судоустрій України".)

Апарат суду складається з секретарів суду, секретарів судових засідань, діловодів-машиністок, кур'єрів. Залежно від обсягу роботи в суді можуть бути введені додаткові посади завідуючого канцелярією, консультанта, архіваріуса.

Діяльність апарату суду полягає у створенні належних умов

його чіткої роботи.

На канцелярію районного (міського) суду покладається ведення діловодства. Його організація в суді визначається інструкцією Міністерства юстиції.

Оформлення документів та справ, що надходять до суду та

виходять з нього, їх реєстрація, облік руху, контроль за виконанням складають сутність діловодства суду. Завідуючий канцелярією (секретар суду) організовує її роботу, керує секретарями суду, експедицією та архівом. Секретарі судових засідань беруть участь у підготовці до слухання кримінальних та цивільних справ: оформляють виклики учасників процесу, ведуть протокол судового засідання, оформляють справи після їх розгляду, готують копії вироків, рішень, ухвал, постанов, під керівництвом суддів готують запити до різноманітних установ та організацій, вимоги про надання необхідних документів, оформляють повiстки.

Керівництво роботою канцелярії суду здійснює голова районного (міського) суду.

Повноваження голови районного суду закріплені у ст.25 закону "Про судоустрій України". Їх можна розділити на дві групи: перша обумовлена його статусом судді, друга - керівника судового закладу.

Голова районного (міського) суду:

1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, розподіляє обов'язки між суддями;

2) веде особистий прийом, організовує роботу суду щодо прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв та скарг;

3) керує вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання до державних органів, громадських організацій про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли скоєнню правопорушень;

4) представляє до призначення судових виконавців і організовує їх роботу;

5) керує роботою канцелярії суду;

6) організовує роботу по підвищенню кваліфікації працівників суду.

Голова районного (міського) суду може здійснювати й інші повноваження, надані йому законодавством.

У разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) голови суду та його заступника виконання обов'язків голови покладається міністром юстиції Автономної Республіки Крим, начальниками управлінь юстиції відповідної місцевої державної адміністрації за узгодженням з головою Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських судів на одного з суддів цього суду.

Виконання судових рішень та постанов інших юрисдикційних органів є завершуючим актом діяльності щодо захисту прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Воно спрямоване на примусове здійснення підтвердженого судом чи іншим юрисдикційним органом права громадян та юридичних осіб. Виконання судових та інших постанов покладено на посадових осіб, які іменуються судовими виконавцями (розд. ІV Закону про судоустрій).

Судові виконавці перебувають при районних (міських) судах і призначаються на свою посаду міністром юстиції Автономної Республіки Крим, начальниками управлінь юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за поданням голови відповідного районного суду. В судах, де є два та більше судових виконавців, один з них призначається старшим судовим виконавцем.

На судових виконавців покладається виконання рішень, ухвал і постанов по цивільних справах, виконання вироків, ухвал та постанов по кримінальних справах у частині майнових стягнень, а також інших рішень та постанов, передбачених ст.348 ЦПК. До них, крім вище названих, належать:

- постанови суддів у частині майнових стягнень по справах про адміністративні правопорушення;

- постанови прокурорів про виселення в адміністративному порядку громадян, які самоправно зайняли житлове приміщення або мешкають у будинках, що загрожують обвалом;

- виконавчі надписи нотаріусів;

- рішення арбітражних судів;

- рішення третейських судів та ін.

Вимоги, що пред'являються судовими виконавцями щодо виконань рішень, вироків, ухвал та постанов, є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій, кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій, посадових осіб та громадян на всій території України.

 

К о н т р о л ь н і з а п и т а н н я

 

1. Який порядок формування суддівського корпусу судів

першої ланки?

2. Хто може бути суддею районного (міського) суду?

3. Які повноваження районного (міського) суду з розгляду

цивільних справ?

4. Які повноваження суду з розгляду кримінальних справ?

5. Які основні функції судових виконавців?

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов