СУДОВА СИСТЕМА - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

4. СУДОВА СИСТЕМА

Судову систему України донедавна представляли лише загальні суди або, як їх ще іменують, суди загальної юрисдикції. Ці суди здійснюють правосуддя з цивільних та кримінальних справ, а також у передбачених законом випадках розглядають справи про адміністративні правопорушення. Разом з тим, розвиток, удосконалення або зміна судової системи, особливо в періоди соціальних реформ, є природним процесом, оскільки в суспільстві формуються нові види соціальних відносин, що збільшують кількість і зміст правових зв'язків між громадянами, громадянами та державою, юридичними особами. Будова судової системи, функціонування її окремих гілок та ланок повинні бути похідними від тих завдань, які суспільство ставить перед судовою владою як однією з основних гілок державної влади. Судова влада зобов'язана: а) вирішувати протиріччя, які виникають між законодавчою та виконавчою владами; б) реалізовувати невід'ємне право громадян на судовий захист від будь-яких посягань на честь та гідність, життя та здоров'я, майно тощо, захист від неправомірних дій органів державного управління та посадових осіб; в) забезпечувати захист прав та інтересів громадян та юридичних осіб незалежним і компетентним судом; г) гарантувати реалізацію прав громадян та юридичних осіб на оскарження судового рішення в поєднанні з його стабільністю як одного з чинників юридично визначеного стану.

Традиційна, діюча протягом десятиріч система загальних судів не могла вирішити ці в значній мірі нові і не властиві для неї завдання. Було визнано доцільним створення ще декількох самостійних гілок судової системи: Конституційного Суду, спеціалізованих та адміністративних судів. Таким чином, існуюча судова система України становить сукупність судів: Конституційного, загальних, адміністративних та спеціалізованих, створених і функціонуючих на основі єдиних принципів організації та діяльності.

У цьому визначенні можна виділити декілька моментів. По-перше, судова система України складається з трьох гілок:

- Конституційний Суд

- загальні суди (або суди загальної юрисдикції);

- спеціалізовані суди;

- адміністративні суди.

По-друге, кожна гілка судової системи автономна, тобто на кожну з них в межах реалізації судової влади покладено вирішення певних, властивих лише їй, завдань.

Так, Конституційний Суд України є незалежним органом у системі судової влади, покликаним забезпечувати відповідність законів, інших нормативних актів органів законодавчої та виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав і свобод особи.

Загальні суди мають завданням охорону від усяких посягань конституційного ладу, гарантованих Конституцією України соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Спеціалізовані суди покликані захищати права та інтереси учасників господарських правовідносин, що охороняються законом, сприяти зміцненню законності в цій сфері.

Адміністративні суди покликані виконувати судовий контроль за діяльністю органів державної влади та окремих посадових осіб.

По-третє, всі суди, які входять до судової системи України, організовуються та діють на основі єдиних принципів.

Гілки судової системи (крім Конституційного Суду) складаються з окремих судових установ, кожна з яких залежно від місця у цій системі наділена певними повноваженнями.

Будова судової системи базується на наступних принципах: а) простоти; б) доступності; в) ієрархічності, ступінчастості; г) єдності.

Судові системи загальних і спеціалізованих судів побудовано з урахуванням адміністративно-територіального поділу України. В кожній області, в Автономній Республіці Крим, в містах Києві та Севастополі є відповідні спеціалізовані та загальні суди. Загальні суди функціонують в кожному районі (місті) та районі в місті. Простота структури, таким чином, забезпечує доступність судів для населення, оскільки районний (міський) суд, який розглядає переважну більшість кримінальних і цивільних справ, відповідно до закону "Про судоустрій України", створюється в кожному районі (місті), районі в місті незалежно від чисельності населення, що мешкає в ньому, та кількості судових справ. А основна кількість справ по спорах, що постають із господарських відносин, розглядається спеціалізованими судами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Одним із найважливіших прав громадян і юридичних осіб є право на оскарження судового рішення. Реалізація цього права здебільшого гарантується принципом ступінчатості, ієрархічності. Над кожним судом, відповідно до адміністративно-територіального поділу, створюється вищий суд. У відношенні до районних (міських) судів вищим є Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, суди областей, міст Києва та Севастополя. У відношенні до господарського суду Автономної Республіки Крим і господарських судів областей, міст Києва та Севастополя вищим є Вищий господарський суд України. Повноваження вищого суду відрізняються від повноважень нижчого і одне з цих повноважень - перевірка законності та обгрунтованості рішень нижчого суду.

Наступним важливим принципом побудови судової системи загальних і арбітражних судів є їх єдність. Єдність системи загальних судів походить, по-перше, з єдності їх завдань, принципів організації та діяльності, закріплених в Конституції України та законі "Про судоустрій України".

По-друге, всі загальні суди України у своїй діяльності керуються одними й тими ж нормами матеріального і процесуального права, зокрема, кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального, трудового, сімейного.

По-третє, існуюча правова система, що грунтується на письмовому, кодифікованому законодавстві, вимагає однакового розуміння та застосування законів. Суди, які є самостійними та незалежними органами судової влади у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя, реалізують принцип рівності громадян перед законом та судом, повинні бути одноманітними в судовій практиці. Тому необхідне єдине керівництво як у межах системи загальних судів, так і в системі спеціалізованих судів. Для досягнення цієї мети вищий судовий нагляд і контроль за всіма загальними судами України здійснює Верховний Суд. Аналогічні функції покладено і на Вищий Господарський суд. Забезпечення однакового розуміння та застосування законів, орієнтування судової практики здійснюється цими судами як через розгляд та вирішення конкретних справ, так і наданням керівних роз'яснень з питань застосування чинного законодавства.

Для характеристики діючої судової системи необхідно усвідомити зміст деяких понять: ланки судової системи, судові інстанції, склад суду.

Поняття "судова інстанція" пов'язане з характером конкретної діяльності суду щодо здійснення правосуддя, тобто це поняття судоустрійне. Процесуальне законодавство налічує три види судових інстанцій: а) перша інстанція, яка розглядає справу по суті; б) друга (касаційна), яка перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, яке не набуло законної сили; в) наглядова, яка перевіряє законність та обгрунтованість судових рішень, що набули законної сили.

Судова система складається з окремих судів, кожен з яких є або судом першої інстанції, або ще й одночасно судом другої (касаційної) та наглядової інстанції.

Необхідність у вищій судовій інстанції обумовлена, як уже визначалось, правом зацікавленої особи, що брала участь у розгляді справи, подати на винесене рішення скаргу, а прокурору - подання.

Судом першої інстанції є суд, який розглядає та вирішує справи по суті, тобто в кримінальній справі - питання про винність чи невинність підсудного, в цивільній справі - питання про те, чи порушив відповідач прийняті на себе по договору або покладені на нього законом зобов'язання. Суд першої інстанції проводить судовий розгляд гласно, усно та безпосередньо; вислуховує показання та пояснення учасників процесу, оглядає речові докази, оголошує документи, виконує інші процесуальні дії. За результатами судового розгляду кримінальної справи суд установлює винність чи невинність підсудного, притягає винного до кримінальної відповідальності, призначає кримінальне покарання. За результатами розгляду кримінальної справи по суті суд першої інстанції виносить вирок.

По цивільній справі суд першої інстанції задовольняє позови або відмовляє в їх задоволенні. За результатами розгляду цивільної справи по суті суд першої інстанції виносить рішення.

Судами першої інстанції є всі суди України.

Закон передбачає термін, протягом якого учасники процесу,

що не згодні з рішенням або вироком суду, мають право подати скаргу. Так, скарга і касаційне подання на вирок суду першої інстанції можуть бути подані протягом семи діб з моменту оголошення вироку, а засудженим, які утримуються під вартою, - протягом такого ж терміну з моменту вручення їм копії вироку (ст.350 КПК).

Касаційна скарга і подання на рішення районних та обласних судів можуть бути подані протягом десяти днів з наступного дня після оголошення рішення суду (ст.291 ЦПК).

Непринесення скарги або подання у вказані строки означає, що після їх закінчення рішення і вироки набувають законної сили та звертаються до виконання. У разі подання ка-саційної скарги або касаційного подання момент, коли вирок або рішення набули законної сили, відкладається до розгляду спра-ви судом касаційної інстанції.

Таким чином, судом другої чи касаційної інстанції є вищий суд, який перевіряє за касаційними скаргами учасників процесу або за касаційним поданням прокурора законність та обгрунтованість винесених вироку або рішення, які не набули законної сили.

Судами другої інстанції є Верховний Суд України, Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя.

Друга інстанція: а) залишає вирок або рішення без змін; б) вносить зміни у визначених законом випадках; в) повертає справу для нового розгляду по суті до суду першої інстанції. За результатами розгляду справи у другій (касаційній) інстанції суд виносить ухвалу. Ухвали суду касаційної інстанції набувають законної сили негайно після їх оголошення.

Таким чином, якщо вирок або рішення оскаржено (чи на них принесено касаційне подання прокурора), але судом другої інстанції вони визнані законними та обгрунтованими ( а) без усяких змін; б) із внесенням деяких змін), то такі вирок або рішення набувають законної сили негайно, разом з касаційною ухвалою.

Коли вирок або рішення, що набули законної сили, виявляться незаконними або необгрунтованими, у цьому випадку вони підлягають опротестуванню відповідними вищими прокурорами та їх заступниками або головами вищих судів чи їх заступниками у порядку нагляду до відповідного вищого суду. Суд, який здійснює правосуддя у формі розгляду справ за протестами на вироки та рішення судів першої інстанції, що набули законної сили, іменується судом наглядової інстанції. Якщо ці вироки і рішення перевірялися в касаційній інстанції, то одночасно суд наглядової інстанції проводить перевірку законності та обгрунтованості ухвал цієї інстанції. За результатами перевірки вироків, рішень та ухвал у порядку нагляду вищий суд також виносить ухвалу, а якщо справа розглядалася президією суду або Пленумом Верховного Суду України - постанову.

Судами наглядової інстанції є Верховний Суд України, Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя.

Концепція судово-правової реформи передбачає введення нової форми перегляду рішень і вироків суду першої інстанції - апеляційної. Апеляція передбачає новий розгляд справи вищим судом по суті з винесенням нового вироку чи рішення.

Поряд із судоустрійним поняттям "судова інстанція" теорія судоустрою знає поняття "ланка судової системи". Це поняття пов'язане з обсягом повноважень, покладених на ту чи іншу судову установу.

 

Суди, що мають однакові повноваження та структуру, однакові функції, які в більшості випадків діють у межах однакових адміністративно-територіальних одиниць, називаються ланкою судової системи. Наприклад, усі районні (міські) суди системи загальних судів мають однакові повноваження. Однакові

повноваження також і у Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних судів, судів міст Києва та Севастополя.

Різниця в повноваженнях судових установ дає підстави називати одні суди у відношенні до інших вищими, або вищими ланками судової системи. Як видно зі схеми (с. 38), система загальних судів триланкова, а система арбітражних судів дволанкова.

Усі районні (міські) суди, а також військові суди гарнізонів становлять першу ланку судової системи загальних судів. Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, суди міст Києва та Севастополя, військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і Чорноморського флоту становлять другу ланку судової системи. Третьою ланкою є Верховний Суд України.

У системі арбітражних судів першу (нижчу) ланку судової системи складають Господарський суд Автономної Республіки Крим, обласні арбітражні суди, арбітражні суди міст Києва та Севастополя. Другою ланкою в системі цих судів є Вищий арбітражний суд України.

Поняття "ланка судової системи” відіграє важливу роль у розмежуванні компетенції судових органів.

Закон про судоустрій знає поняття "склад суду". Це поняття має три значення. Перше - посадовий склад суддів того чи іншого суду. Наприклад, районний (міський) суд функціонує у складі голови суду, його заступника і суддів. Друге - структура, внутрішня організація суду. Наприклад, Верховний суд Автономної Республіки Крим, областей, Київський і Севастопольський міські суди діють у складі:

а) президії суду;

б) судової колегії з цивільних справ;

в) судової колегії з кримінальних справ.

Верховний Суд України діє у складі:

а) Пленуму Верховного Суду;

б) судової колегії з цивільних справ;

в) судової колегії з кримінальних справ;

г) військової колегії.

Для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду створюється Президія Верховного Суду.

Третє значення поняття "склад суду" вказує на кількісний

склад суддів, уповноважених на розгляд конкретної судової справи. Підсудність справ може бути одноособовою або колегіальною. У суді першої інстанції всі цивільні справи, підвідомчі суду, розглядаються суддями одноособово.

Колегіальний, тобто у складі трьох суддів, розгляд цивільної справи по суті можливий лише після скасування вищим судом рішення, винесеного одноособово суддею, але не у всіх випадках, а лише визначених законом (див. ст.1241 ЦПК).

Склад суду при розгляді кримінальних справ по першій інстанції залежить від виду та розміру покарання, передбаченого кримінальним кодексом за злочини, у скоєнні яких звинувачується підсудний.

Загальне правило вказує на те, що кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду.

Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років, розглядаються у суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.

І, нарешті, кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді смертної кари, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів та трьох народних засідателів (ст.17 КПК).

Перегляд же справ у касаційному та наглядовому порядку завжди здійснюється колегіально професійними суддями.

Так, розгляд справ у судових колегіях Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних судів, Київського та Севастопольського міських судів у касаційному порядку і в судових колегіях Верховного Суду України у касаційному порядку і в порядку нагляду здійснюється у складі трьох суддів.

Президії Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських судів, які здійснюють перегляд справ у порядку нагляду, розглядають справи при наявності більшості членів президії.

Пленум Верховного Суду України розглядає справи при наявності не менше двох третин свого складу.

Склад суду при розгляді господарських спорів у арбітражних судах має відмінність від традиційних видів та форм розгляду судових справ1 (вони будуть вивчатися детально у відповідних навчальних дисциплінах).

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов