Підприємницька діяльність юристів з надання бізнесу юридичних послуг консультативного типу може бути організована у формі одноособового володіння, партнерства, корпорації. Проте найпоширенішими організаційними формами юридичного консалтингу є партнерство.
Традиційно перевагами партнерств вважаються легкість створення, можливість ефективного керування й контролю з боку учасників (партнерів). Крім того, у порівнянні з одноособовим володінням, у партнерств більше фінансових, а в цілому й ресурсних можливостей ведення бізнесу. Специфічною перевагою цього типу у сфері юридичного консалтингу є можливість об'єднати майно й діяльність висококваліфікованих фахівців з права на договірній основі з метою закріплення в бізнесі своєрідних інтелектуальних ресурсів засновників (учасників), які здобувають статус консультантів-партнерів.
Партнерствам у сфері юридичного консалтингу властиві й певні недоліки: оскільки знання й досвід невіддільні від консультанта-партнера, його вихід з партнерства означає для останнього не тільки фінансові втрати, які можливо компенсувати залученням нового учасника, а й втрату головної конкурентної переваги юридичного консалтингу – висококваліфікованого юриста, що може представляти реальну загрозу бізнесу в цілому або одному з його напрямків. Крім того, наслідком виходу консультанта-партнера з партнерства може бути або поява в майбутньому на ринку юридичних послуг нової конкуруючої підприємницької одиниці, або зміцнення конкурентоспроможності юридичної фірми, до якої перейшов колишній партнер.
В Україні бізнес у сфері надання юридичних послуг представлений переважно суб'єктами малого підприємництва – фізичними або юридичними особами, малими підприємствами. Розповсюдженість організаційних форм малого бізнесу пояснюється особливостями юридичного консалтингу, головним ресурсом якого виступають фахівці з права, які організують бізнес і надають юридичні послуги. Найпоширенішими організаційно-правовими формами підприємницької діяльності в даній сфері з утворенням юридичної особи є товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства закритого типу.
Розглянуті характеристики юридичного консалтингу як підприємницької діяльності обумовлюють особливості організаційно-економічного механізму юридичної фірми, що, з одного боку, являє собою об'єднання професіоналів, з другого – організаційну одиницю бізнесу у сфері юридичного обслуговування, метою якої є отримання прибутку. Головним завданням управління юридичною фірмою є забезпечення ефективності й конкурентоспроможності бізнесу на основі оптимального сполучення професійного й підприємницького векторів юридичного консалтингу.
Різні комбінації професіоналізму й управління бізнесом як основних факторів ефективності підприємництва у сфері надання нематеріальних послуг, до яких належать і юридичні послуги, відображає матриця видатного шведського фахівця у сфері консалтингу Б. Карлофа (рис. 5.1).
Рівень
професійних
навичок
Високий
Агентство
Професійна
організація
Низький
Секретаріат
Фабрика
Низький
Високий
Рівень навичок ділового керування
Рис. 5.1. Основні групи компаній, зайнятих наданням
нематеріальних послуг (матриця Б. Карлофа)
Керуючись матрицею Б. Карлофа, можна дійти висновку, що саме професійна організація, яка забезпечує високий рівень професіоналізму й керування бізнесом, є оптимальною моделлю юридичної фірми.
Як професійна організація, що надає нематеріальні послуги, юридична фірма вважається інтелектуальною організацією. Вона:
– має інтелектуально розвинений персонал;
– навчає мисленню й підвищує якість навчання;
– допомагає кожному оцінити й застосувати на практиці всі прийоми мислення;
– озброює людей необхідними інструментами для вирішення проблем;
– формує лідерів, які свідомо виділяють час на активне мислення.
Юридична фірма є організацією, що навчається, технологічними складовими якої є:
– особиста майстерність: високий рівень знань, умінь і відповідальності персоналу;
– формування загального бачення (створення загальної концепції): розробка єдиної стратегії фірми й визначення конкретних планів окремих структурних одиниць з її реалізації;
– групове (командне) навчання: взаємне навчання у процесі спільної діяльності, результатом якого буде підвищення її ефективності;
– когнітивні моделі (моделі менталітету): глибоко укорінені припущення, узагальнення й уявлення, що впливають на світогляд і дії співробітників фірми;
– системне мислення: розуміння всіма співробітниками фірми залежності її загальних результатів від дій кожного з них.
Накопичення юридичною фірмою рис інтелектуальної організації базується на створенні й ефективному використанні зазначених технологічних складових організації, що навчається.
Основними принципами організації діяльності юридичної фірми як інтелектуальної організації є мислення, навчання, керування знаннями, творчість, самоорганізація й культура.
Складність реалізації зазначених принципів у рамках юридичної фірми обумовлена протиріччям між управлінською ієрархією, що забезпечує порядок, але обмежує творчість, і самоорганізацією, яка стимулює творчість, але порушує сформований порядок. Забезпечення рівноваги керованості, упорядкованості, творчості й самоорганізації – необхідна умова успішного юридичного консалтингу, найважливіший принцип побудови організаційної структури юридичної фірми.
Найбільш оптимальною формою організації консультаційного процесу є створення системи внутрішніх і зовнішніх мереж юридичної фірми на базі децентралізації керування, розвитку горизонтальних комунікацій, співробітництва й самоорганізації.
Внутрішньофірмова мережна організація повинна бути заснована на групових формах праці юристів, об'єднаних для вирішення ключових завдань юридичного консалтингу. Головною ланкою внутрішньої мережі юридичної фірми виступає робоча (проектна) команда фахівців з права, діяльність яких спрямована на досягнення загальної мети. Результатом діяльності юристів є не проста сума їх індивідуальних внесків у вирішення проблеми, а позитивний синергічний ефект інтеграції інтелектуальних ресурсів юридичного консалтингу.
Робочі й проектні команди і їх взаємозв'язки формують внутрішню виробничу мережу юридичної фірми, ефективне функціонування якої становить основу успішної консультаційної діяльності. Керування внутрішньою виробничою мережею юридичного консалтингу спирається на ієрархію, самоорганізацію й культуру. Ієрархія необхідна при формуванні команд, створенні мереж, вирішенні внутрішніх і зовнішніх завдань функціонування фірми як цілісної соціально-економічної системи. Самоорганізація виступає базовим принципом координації групової роботи юристів. Пріоритетною цінністю й завданням культури юридичної фірми вважається творчість.
Ієрархія й мережі найбільш оптимально сполучаються в моделі гіпертекстової організації, що складається із взаємозалежних контекстів: системи бізнесу, команд, що працюють над проектом, і базою знань. У рамках гіпертекстової організації система бізнесу ґрунтується на ієрархії, основу командної діяльності становить самоорганізація, а контекст бази знань представлений організаційною культурою. Відповідно до моделі гіпертекстової організації основу керування підприємницьким вектором юридичного консалтингу (контекст системи бізнесу) становить ієрархічна управлінська піраміда юридичної фірми, а управління професійним вектором (командний контекст і база знань) спирається на принципи самоорганізації й культури.
Зовнішня мережа юридичної фірми, що виступає організаційною формою її відносин із зовнішнім середовищем консалтингового бізнесу, містить наступні основні складові:
– клієнтська мережа, її ядро становлять клієнти юридичної фірми, відносини з якими носять постійний або періодично відновлювальний характер, – базові клієнти;
– партнерська мережа – юридичні фірми і незалежні юристи-консультанти, різні форми співробітництва з якими (консультації, обмін досвідом, участь у проекті та ін.) необхідні для ефективного юридичного консалтингу;
– ресурсна мережа – постачальники інформації, знань, рекрутингові фірми тощо;
– соціальна мережа – сукупність державних і громадських організацій і об'єднань, відносини з якими безпосередньо впливають на юридичний консалтинг (національні й регіональні асоціації юристів, державні органи, завданням яких є регулювання різних аспектів юридичного обслуговування, та ін.).