Предмет, система та нормативні джерела курсу "Організація судових та правоохоронних органів - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

1. ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА ТА НОРМАТИВНІ ДЖЕРЕЛА

КУРСУ "ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВИХ

ТА ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ"

 

Навчальний курс "Організація судових та правоохоронних органів" під різними назвами - "Судоустрій", "Організація суду та прокуратури в СРСР", "Суд та правосуддя в СРСР", "Правоохоронні органи в СРСР" - викладається студентам першого курсу юридичних вищих навчальних закладів протягом багатьох десятиріч, оскільки основна мета цієї дисципліни - дати студентам не тільки базові знання, необхідні для успішного здійснення діяльності юриста будь-якого профілю, але й знання, що допомагають більш глибокому засвоєнню правових дисциплін, які мають вивчатися на наступних курсах. Теми цього навчального курсу дають змогу оволодіти відомостями про організацію, систему, структуру та основні функції правоохоронних органів, статус осіб цих органів. На їх базі можна детальніше ознайомитися з функціональною стороною діяльності правоохоронних органів при вивченні кримінального, цивільного та арбітражного процесів, державного, адміністративного та інших галузей права, а також спецкурсів.

Як свідчить назва дисципліни "Організація судових та правоохоронних органів", предметом її вивчення є правоохоронні органи.

Правоохоронні органи - це органи, які здійснюють правоохоронну функцію. В теорії права під охоронною функцією держави розуміється припинення порушень встановленого порядку, впливу на порушників, відновлення порушеного становища[1].

Правоохоронна функція тією чи іншою мірою властива всім органам державної влади і є складовим елементом діяльності інших органів, організацій, установ та посадових осіб, що обумовлено конституційними вимогами дотримання законності, забезпечення охорони правопорядку, інтересів суспільства, прав і свобод громадян. Однак ця діяльність у більшості органів та організацій не є основною, вона вторинна, постає з основної, забезпечуючи реалізацію їх організаційно-управлінських функцій у галузі економіки, фінансів, науки, освіти та ін.

Органи, вся діяльність яких (або основна її частина) спрямована на реалізацію правоохоронної) функції держави, прийнято іменувати правоохоронними органами. Їх перелік вперше нормативно закріплений в законі України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів", куди включено поряд з судом органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони

державного кордону, органи державної податкової служби,

державної контрольно-ревізійної служби, державної лісової охорони, інші органи, які виконують право застосовні чи

правоохоронні функції1 .

Викладене свідчить, що правоохоронні органи та їх діяльність мають різноплановий характер. Тому в даній дисципліні вивчаються не всі правоохоронні органи, а лише ті, чия діяльність або передує, або сприяє здійсненню судової діяльності, тому що суд, особливо суд у правовій державі, є основним органом охорони права. Правоохоронні органи вивчаються правовою наукою як з точки зору їх устрою (організації), так і з точки зору їх діяльності (процесуальний аспект). Обидві ці сторони пов'язані між собою, однак кожну із сторін вивчає самостійна наука. Предметом же даного курсу є розгляд устрою правоохоронних органів, а саме: системи, структури, принципів організації і загальної характеристики діяльності, статусу осіб, що здійснюють правоохоронну діяльність.

Важливе місце приділяється суду. Судова влада як одна з гілок державної влади реалізує себе через здійснення правосуддя

та судово-конституційного контролю. Суд забезпечує охорону права від посягань шляхом розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ, відповідність Конституції та законам України правових актів законодавчої та виконавчої влади, місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Особливе місце серед правоохоронних органів посідає прокуратура. Вона здійснює вищий нагляд за додержанням та правильним застосуванням законів. На неї покладаються такі функції:

- нагляд за додержанням Конституції і законів України органами та посадовими особами державної виконавчої влади, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності;

- нагляд за дотриманням законодавства про права та свободи громадян;

- нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та попереднє слідство, розслідування злочинів;

- підтримання державного обвинувачення у суді;

- нагляд за дотриманням законів у місцях виконання кримінальних покарань, а також застосування інших заходів примусового характеру, захист майнового та інших інтересів громадян, юридичних осіб та держави.

У цьому навчальному курсі висвітлюється також система та структура органів, на які законом покладено обов'язок порушення кримінальної справи та організації розслідування злочинів, тобто органів попереднього розслідування. Їхня діяльність щодо розслідування кримінальних справ передує здійсненню судового розгляду. Саме вони при виявленні ознаки будь-якого злочину

порушують кримінальну справу, вживають заходів щодо встановлення особи, яка його вчинила, збору доказів, що її

викривають. І хоча висновки органів попереднього розслідування про винність особи мають попередній характер, оскільки остаточне рішення про визнання особи винною у скоєні злочину - прерогатива суду, без цієї діяльності судовий розгляд кримінальних справ був би неможливим.

Органи внутрішніх справ та їх найважливіший структурний підрозділ - міліція - також є предметом вивчення дисципліни, оскільки на нього законом покладено обов'язок захищати життя,

здоров'я, права та свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань. Система та структура цих органів, їх основні функції, права та обов'язки дають уявлення студентам про органи, що

реалізують державну політику в сфері охорони прав та обов'язків громадян, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки.

Поряд з державними правоохоронними органами

розглядається адвокатура - громадське об'єднання, яке згідно з Конституцією України покликане сприяти захисту прав і свобод

та представляти законні інтереси громадян, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

До правоохоронних органів належить і нотаріат (державний та приватний). Він забезпечує правильне оформлення та посвідчення різних документів, угод, договорів. Нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам та організаціям в реалізації їх прав та захисті законних інтересів,пояснювати права та обов'язки, попереджати про наслідки дій, які вчиняються, для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду, а також він зобов'язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії, коли вона не відповідає законодавству. Таким чином, діяльність нотаріату також має

правоохоронний характер.

В організації роботи деяких правоохоронних органів, їх фінансовому, матеріальному та методичному забезпеченні важлива роль належить Міністерству юстиції. Функції його досить багатопланові: це законопроектні роботи, систематизація та кодифікація законодавства тощо. Згадаємо лише деякі повноваження, що дозволяють віднести це міністерство до правоохоронних органів:

- Міністерство юстиції розробляє та вносить пропозиції про

організацію обласних, Київського та Севастопольського міських судів, районних (міських) судів;

- здійснює організаційне забезпечення діяльності судів; виконання рішень, ухвал та постанов судів з цивільних справ, постанов з адміністративних справ; вироків, ухвал та постанов судів з кримінальних справ стосовно майнових стягнень; організовує роботу установ нотаріату та перевіряє їх діяльність; сприяє роботі об'єднань адвокатів, надає методичну допомогу у здійсненні їх діяльності; провадить державну реєстрацію нормативних актів міністерств, відомств, інших органів, що стосується прав та законних інтересів громадян.

Переліченими питаннями щодо організації та діяльності правоохоронних органів не вичерпується предмет даного курсу. Важливу частину складає вивчення різних законодавчих актів, законів та інших нормативних актів, що регулюють організацію, порядок створення, структуру та компетенцію правоохоронних органів.

Сукупність законів, що містять юридичні норми, прийнято

називати джерелами права. До основних правових джерел у галузі організації судових та правоохоронних органів належать:

1) Конституція України;

2) Концепція судово-правової реформи;

3) закон України "Про судоустрій України";

4) закон України "Про арбітражний суд";

5) закон України "Про Конституційний Суд";

6) закон України "Про статус суддів";

7) закон України "Про органи суддівського самоврядування";

8) закон України "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію та дисциплінарну відповідальність суддів судів України";

9) закон України "Про прокуратуру";

10) Дисциплінарний статут прокуратури України;

11) Положення про класні чини працівників органів

прокуратури України;

12) наказ Генерального прокурора України № 147

від 25.03.1994 р. "Про структуру Генеральної прокуратури України;

13) закон України "Про службу безпеки України";

14) закон України "Про оперативно-розшукову діяльність";

15) закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів";

16) закон України "Про адвокатуру";

17) Положення "Про кваліфікаційно-дисциплінарні комісії

адвокатури";

18) Положення "Про Вищу кваліфікаційну комісію

адвокатури";

19) Положення про Міністерство юстиції України;

20) закон України "Про нотаріат";

21) Кримінально-процесуальний кодекс;

22) Цивільно-процесуальний кодекс.

 

К о н т р о л ь н і з а п и т а н н я

 

1. Предмет курсу "Організація судових та правоохоронних

органів.

2. Які органи називаються правоохоронними? Чому?

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов