Попередження професійної злочинності

Система попередження професійної злочинності включає низку різнорівневих заходів, спрямованих на блокування, нейтралізацію та усунення факторів, причин і умов, що її породжують і обумовлюють.

На загальносоціальному рівні ці заходи передбачають усунення дезорганізації українського суспільства, дезорганізації економічного, соціального і державно-правового розвитку. Зокрема, підняття рівня виробництва в країні; ліквідацію тіньових сторін, протиріч, що виникли в процесі переходу до ринкової економіки і в ході приватизації; зниження безробіття, підвищення стандартів життя населення; створення необхідних умов для легального одержання достатніх прибутків громадянами; побудову міцного фундаменту для нормального функціонування усієї соціальної сфери; оздоровлення морального клімату в суспільстві, впровадження високих моральних цінностей в ньому; додержання демократичних засад державності, утвердження законності, зміцнення громадського порядку в широкому значенні слова тощо. Після подолання загальної затяжної кризи в країні необхідно в першочерговому порядку здійснити перелічені загальносоціальні попереджувальні заходи, що буде, безумовно, сприяти попередженню злочинності в цілому і подоланню професійної злочинності в тому числі.

Кримінальному професіоналізму можуть і повинні перешкоджати безпосередньо цільові спеціально-кримінологічні заходи. Маються на увазі суспільно-моральні заходи, заходи організаційно-управлінського характеру, технічні, правові заходи, заходи оперативного, а також кримінально-виконавчого характеру.

Суспільно-моральні заходи полягають, передусім, у впровадженні у суспільну свідомість високих моральних цінностей. Вони передбачають також обмеження поширення злочинних традицій і звичаїв, під впливом яких відбувається процес розтління суспільства, особливо неповнолітніх і молоді, їх перехід на злочинний шлях.

Є нагальна потреба в тому, щоб перекрити всі канали пропаганди злочинної ідеї в кіно, на телебаченні, в літературних творах, на естраді, де інколи у привабливому вигляді розповідається про пригоди злочинців, поширюються кримінальний жаргон, пісні, специфічні норми спілкування у кримінальному середовищі. Необхідно показувати небезпеку злочинної діяльності, особисту неповноцінність її учасників, життєву безвихідь професійних злочинців.

Заходи організаційно-управлінського характеру — це поновлення спеціалізованих підрозділів у системі органів внутрішніх справ по боротьбі з професійною злочинністю (особистий розшук, розвідка тощо) за напрямками її кримінальної спеціалізації (шахрайство, кишенькові крадіжки, пограбування, викрадення антикваріату та творів мистецтва, наркобізнес, контрабанда, надання кримінальних послуг, фальшивомонетництво тощо); створення інформаційного банку даних на професійних злочинців за окремими категоріями; постійне стеження і контроль за їх поведінкою; заборона нічим не викликаної легалізації окремих занять, пов'язаних з професійною злочинністю (гральний бізнес, наприклад).

Розробка і реалізація цих заходів, безумовно, вимагає їх фінансового і технічного забезпечення. Але витрати на боротьбу зі злочинністю зрештою завжди окупаються.

І останнє. З професійною злочинністю слід боротися професійно. З цього випливає необхідність сучасних методичних розробок по виявленню, розкриттю і викриттю кримінального професіоналізму, по його профілактиці.

У попередженні професійної злочинності певна роль належить і технічним заходам. Сюди віднесено розробку і впровадження системи захисту особи, житла, власності громадян, Наприклад, встановлення інфрачервоних замків, які нескладні в експлуатації, але неприступні для злому. На дверях повністю відсутні ознаки їх установлення. Це — замки-невидимки. Оснащені таким замком двері не привертають до себе уваги, надійно охороняють приміщення.

Пропонується в місцях скупчення громадян установлювати приховані відеокамери ("чорні ящики”). На Заході цей спосіб оздоровлення кримінальних ділянок міста вже відомий і дає відчутні результати. "Чорні ящики” відслідковують ситуацію в метро, на міському наземному транспорті, у великих магазинах, на ринках тощо. Зйомки дозволяють накопичувати інформацію і дають можливість впізнавати "лохотронщиків”, кишенькових злодіїв, викрадачів автомобілів, суб'єктів інших видів професійної злочинності, збирати проти них необхідні докази вчинення злочинів.

Актуальним є забезпечення надійної охорони музейних установ, про що вказується в Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки.

Здійснюються на практиці в боротьбі з професійною злочинністю попереджувальні заходи оперативного характеру: систематичні рейди на вокзалах, в аеропортах, ресторанах, у поїздах з метою виявлення професійних злочинців, які перебувають у розшуку; захоплення "на гарячому” учасників кримінальних сходок; виявлення охоронців спільної каси ("общака”) і збирачів внесків до неї; ліквідація кубел та інших місць зборів кримінальних професіоналів; проведення масових операцій по обробці міст (регіонів) з метою виявлення і затримання на місці професійних злочинців; здійснення заходів з попередження ввезення в Україну наркотичних засобів, виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотиків, і притягнення їх до кримінальної відповідальності тощо.

Суттєве значення в подоланні професійної злочинності має удосконалення кримінально-виконавчої діяльності установ місць позбавлення волі, а також практика реалізації соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

У Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996-2000 роки з цього приводу записано, що в кожній виправно-трудовій колонії необхідно вживати заходів протидії професіоналізму і консолідації злочинців, особливо серед жінок і молоді. Вимагається при цьому вивчати роль злочинних авторитетів, "злодіїв у законі”, організаторів злочинних угруповань у розподілі сфер впливу у регіонах, а також спрямованість їх злочинної діяльності. За результатами вивчення цього контингенту аналізувати структуру злочинного світу, його зв'язки, вплив на кримінальний рецидив і криміналізацію суспільства в цілому,

Професійних злочинців доцільно утримувати в особливих умовах, створивши для цього спеціальні колонії із застосуванням спеціальних вимог режиму. Принаймні, виключити усілякі контакти з молодими людьми, засудженими вперше. Виправно-трудові колонії повинні приділяти більше уваги індивідуальній профілактиці щодо засуджених, проводити роботу з нейтралізації кримінальних традицій та звичаїв, "законів” неформальних об'єднань негативної спрямованості, стимулювати у них наміри докорінно змінити антисуспільну життєву позицію. При цьому слід спиратися на пенітенціарних психологів, соціологів та спеціалістів-практиків по кримінальній субкультурі.

До розподілу засуджених по бригадах та загонах треба підходити диференційовано. Визначати вид режиму не лише відповідно до тяжкості вчиненого злочину і кількості судимостей, але й за наявністю або відсутністю злочинного професіоналізму, залежно від ставлення до кримінальних традицій та звичаїв.

Після відбуття покарання за професійними злочинцями обов'язково повинен бути встановлений адміністративний нагляд для спостереження і контролю за їх поведінкою (Закон України від 1 грудня 1994 року "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”). Не тільки формально встановити такий нагляд, але і повсякденно, тактовно здійснювати його індивідуально, особливо в перші півроку. На одного працівника міліції, який здійснює нагляд, не повинно припадати більше 15-20 таких осіб. Його обов'язки з нагляду належить вважати основними. Так пропонують спеціалісти.

Назріла необхідність створення не тільки на словах, але й на ділі регіональних узгоджених програм сприяння особам, які повернулися з місць позбавлення волі, їх соціальній адаптації: надання допомоги в прописці, сприяння встановленню розірваних зв'язків засудженого із здоровими соціальними групами, впровадження держконтрактів на їх працевлаштування тощо.

Певне місце в боротьбі з професійною злочинністю належить попереджувальним заходам правового характеру. Так, пропонується ширше застосовувати на практиці кримінально-правові норми з так званою подвійною превенцією. Такі норми, як відомо, мають подвійне функціональне призначення. З одного боку, вони встановлюють відповідальність за вчинення конкретного злочину, а з другого — покликані забезпечити попередження інших видів злочинів. Чинний Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність, наприклад, за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 208 КК), за тримання домів розпусти і звідництво (ст. 210 КК), за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 2111 Г КК), за придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст. 213 КК), за незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 2291 КК) тощо.

Тим самим закон не тільки встановлює кримінальну відповідальність за названі злочини, але й запобігає появі кримінального професіоналізму. Ці склади відіграють велику попереджувальну роль. Законодавець за допомогою норм даного роду створює нібито заборонну зону навколо кримінального професіоналізму.

Пропонується також доповнити перелік обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність (ст. 41 КК), пунктом про вчинення злочинів у вигляді промислу і обов'язково враховувати цю обставину при індивідуалізації покарань, що призначаються професійним злочинцям незалежно від наявності судимості, а також брати до уваги при цьому спеціалізацію їх злочинної діяльності та інші факти, що негативно характеризують їх особистість.