Фактори, причини та умови професійної злочинності - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

Фактори, причини та умови професійної злочинності

Професійна злочинність, природно, детермінується на загальносоціальному рівні, як і вся злочинність у цілому, криміногенними факторами — факторами економічними, соціальними, організаційно-управлінськими, політичними та іншими. До економічних факторів належать такі явища і процеси: скорочення обсягів виробництва в країні, його технічна відсталість і деградація науково-технічного потенціалу; неконкурентоздатність більшості українських товарів на світовому ринку; існування в непомірних обсягах тіньової економіки (вона складає понад 40% валового внутрішнього продукту); залучення тією чи іншою мірою в тіньовий сектор економіки значних верств населення України через позабанківський обіг готівки, вуличну торгівлю; ухилення від сплати різноманітних податків і зборів; корупція (за деякими оцінками за кордоном знаходиться від 15 до 20 млрд. доларів, неофіційно експортованих громадянами і юридичними особами країни); широке поширення бартерних угод; інфляція, яка була особливо високою в 1992-1994 роках та в 1998 році, а також інші прояви "хворої” економіки і нестабільної кредитно-фінансової системи.

Криміногенні соціальні фактори — це зниження рівня матеріального забезпечення більшості населення (по суті, його бідність); несвоєчасна виплата заробітної плати, стипендій, пенсій; зменшення можливостей для легального заробітку; соціально-майнові контрасти (йдеться про стрімку поляризацію населення за рівнем прибутків); поширення випадків, коли високий життєвий рівень досягається шляхом порушення законів та інших нормативних актів.

В зв'язку з останньою тезою не можна не відмітити, що завдяки вільному ринку, активній зовнішньоторговельній діяльності, вільному обміну інформацією між Україною та іншими країнами набули поширення в країні стандарти життя і споживання, що існують у багатих країнах Європи та Америки. Ці стандарти передбачають певний розмір грошового прибутку, наявність власного міського будинку і заміської дачі, висококласного автомобіля, можливість змістовного відпочинку за кордоном. Все це стало життєвою метою деяких українців, особливо молоді. Але її досягнення легальним шляхом стає все більш проблематичним і досить часто задовольняється злочинними способами.

Ряд негативних явищ є криміногенними факторами організаційно-управлінського характеру:

— суперечливе оподаткування вітчизняних виробників за своїми ставками не сприяє їх нормальній господарській діяльності, штовхає на численні зловживання;

— масове ввезення в Україну імпортних промислових і продовольчих товарів, які в достатній кількості може виробляти і вітчизняна промисловість і підприємства АПК (вкрай низькі мита на іноземні вироби і продукти, високі технології їх виготовлення дозволяють реалізувати імпортний товар на внутрішньому ринку дешевше за свій, вітчизняний);

— істотні недоліки в проведенні реформ, зокрема в системі приватизації (зловживання з боку державних службовців і керівників підприємств, шахрайство інвесторів тощо);

— повільність у проведенні адміністративної реформи в країні;

— диспропорції в розвитку регіонів країни, невирішеність проблем деяких збиткових галузей господарства (наприклад, вугільна промисловість), несвоєчасне вирішення назрілих питань з упорядкування управління підприємствами агропромислового комплексу тощо.

Не можна не назвати окремі фактори політичного характеру, що погіршують криміногенну обстановку в країні. Зокрема, впровадження (на фоні низького рівня життя) платних медичних послуг, навчання у вузах за контрактом, платне одержання житла, низьке пенсійне забезпечення та інші проблеми, вирішення яких перекладається на плечі широких верств населення. Все це призводить до відчуження частини громадян від держави і закону, орієнтує їх на досягнення власного добробуту будь-якими засобами (включаючи й ті, що не схвалюються суспільством). До обставин такого роду можна віднести тривале замовчування державою в радянський період існування професійної злочинності, що сприяло її відтворенню, і недооцінку сучасною українською державою її підвищеної суспільної небезпеки.

Через дію перелічених факторів загострюється в країні криміногенна ситуація взагалі і збільшується професійна злочинність зокрема.

Причинами ж вчинення конкретних злочинів кримінальними професіоналами необхідно вважати ті певні негативні обставини, притаманні нашій дійсності, під впливом яких у свідомості винних виникають глибокі й стійкі антисуспільні погляди, звички, які породжують у них високий ступінь готовності займатися злочинним промислом. Слід назвати, принаймні, шість таких обставин, що найбільш чітко вимальовуються.

1. Наявність у структурі суспільної свідомості (в свідомості суспільства) таких елементів, як користолюбство, зажерливість, паразитична психологія, прагнення обдурити іншого, поживитися за чужий рахунок. Перелічене лежить в основі майнових злочинів, які становлять ядро професійної злочинності.

2. Живучість злочинних традицій і звичаїв, що виникли сотні років тому, передаються з покоління в покоління і в оновлених формах існують і зараз.

3. Перевантаження нашого суспільства великою кількістю неформальних соціальних груп, для яких характерні негативні норми поведінки і життєдіяльності. У такому середовищі культивується злочинна романтика і ідея начебто можливості уникнути кримінальної відповідальності. Для цього начебто є багато шансів, якщо оволодіти відповідними прийомами і навиками. В таких групах у результаті впливу на свідомість їх членів з боку запеклих злочинців з великим "стажем” поступово і міцно утверджується кримінальна субкультура. Доказ тому — поширення тут злочинного жаргону, блатних (злодійських) пісень, звичаїв, татуювання. Вражаються цим переважно неповнолітні та особи молодого віку, в очах яких все це має суттєве значення для самоствердження особистості.

4. Поява в останній час великої кількості бездоглядних і безпритульних дітей; їхній спосіб життя відкриває їм дорогу до злочинного світу.

5. Недоліки виховної роботи, покладеної на такі соціальні інститути, як сім'я, школа, заклади культури, спортивні організації тощо. Майже не використовуються з метою виховання можливості літератури, кіно, телебачення, засобів масової інформації. На жаль, тут іноді мають місце факти, коли офіційні інститути виховання населення замість користі завдають шкоди.

6. Криміналізація діяльності приватного бізнесу, що намітилася. У цій сфері починають відігравати значну роль обман, шахрайство, недобросовісна конкуренція, ухилення від сплати різноманітних податків і зборів. Подібні правила засвоює багато з власників приватних і комерційних підприємств; інколи вони користуються послугами кримінальних структур.

Сприяють існуванню професійної злочинності і деякі специфічні умови. Вони, на відміну від причин, самі по собі безпосередньо не можуть породжувати злочин. Однак, як супутник його причин, впливаючи певним чином на них, забезпечують їх відповідний розвиток, необхідний для виникнення наслідку — злочину. Умови полегшують вчинення злочину кримінальними професіоналами.

Як умови виступають недоліки, помилки й упущення в діяльності тих або інших правоохоронних і правозастосовних органів. Так, незадовільна робота слідчих органів тягне за собою низький рівень викриття злочинів. (По лінії карного розшуку в останні роки середній показник розкриття всього масиву тяжких злочинів дорівнює 70%, а в окремих регіонах є і того нижчим.) Подібний стан охорони правопорядку "надихає” на кримінальний промисел.

Слабка практична підготовленість працівників карного розшуку не забезпечує належної роботи з подолання злочинного професіоналізму. Свого часу в складі органів внутрішніх справ існували спеціалізовані оперативно-розшукові підрозділи, що займалися виявленням професійних злочинців і затриманням їх "на гарячому”. Співробітниками цих підрозділів були досвідчені працівники-розшуковці, які володіли оперативним мистецтвом, що за своєю суттю близьке до будь-якого іншого виду мистецтва. Зараз ці підрозділи під різними приводами (відсутність вищої юридичної освіти, досягнення п'ятдесятирічного віку, безперервні компанії по реформуванню системи внутрішніх справ) скасовані. В результаті порушена наступність в передачі досвіду боротьби з професійною злочинністю, втрачені особисті картки на кримінальних професіоналів тощо. Разом з досвідченими кадрами пішли в минуле знання кримінального середовища, багато апробованих форм і методів боротьби з ним. І в той же час не здійснювалася і не здійснюється предметна спеціалізована підготовка і перепідготовка практиків, покликаних протидіяти професійній злочинності.

Слід відмітити велику плинність кадрів у підрозділах органів внутрішніх справ. Наприклад, середній термін роботи в апараті карного розшуку не перевищує 2,5-3 років, що вкрай негативно відбивається на діловій кваліфікації працівників.

Недостатній рівень роботи правоохоронних органів також є наслідком невпинного скорочення витрат, передбачених бюджетом країни на їх утримання. Про це свідчить співвідношення передбачених коштів МВС до розрахункової потреби. У 1993 році виділені кошти становили 58% від потреби, у 1994 — 47%, у 1995 — 42%, у 1996 — 41% і в 1997 році — всього лише 30% від потреби в них.

Стан справ різко погіршується і через проникнення в правоохоронну систему корупції, що істотно підриває стабільність і послідовність її законної діяльності, порушує основу конспірації в оперативній роботі. Безпідставно припиняються кримінальні справи; під приводом неможливості тривалого зберігання знищуються справи засуджених, у тому числі і запеклих професіоналів, що полегшує їм замітати сліди свого кримінального минулого.

Загальновідомі істотні недоліки в діяльності адміністрації місць позбавлення волі з проведення індивідуально-виховної роботи з засудженими, ізоляції кримінальних авторитетів ("паханів”), по роз'єднанню злочинців-рецидивістів, перетинанню спроб з їх боку встановлювати "свої порядки” в бригадах і загонах та залучати до лав кримінальних угруповань інших засуджених з числа молоді, передавати їм злочинні знання, вміння й традиції. Не можна заперечувати, що місця позбавлення волі впродовж багатьох років були "фабриками” злочинності, "університетами” кримінального професіоналізму. Не в усіх сучасних колоніях і тюрмах вдалося покінчити з такими нездоровими явищами.

Як уже зазначалося, офіційна кримінально-правова статистика не містить необхідних відомостей про професійну злочинність, відсутня й розгорнута інформаційно-аналітична база, яка дозволяє стежити за кримінальними професіоналами. Вони розчиняються в загальній масі злочинного елементу, що ускладнює їх виявлення, вивчення, а також своєчасну профілактику їх незаконної суспільно небезпечної діяльності.

Серед умов, що полегшують кримінальний промисел, треба назвати і прорахунки в чинному кримінальному законодавстві. В законі не передбачено посилення кримінальної відповідальності за злочини, вчинені кримінальними професіоналами. При призначенні покарання не завжди враховується фактична спеціалізація і систематичність їх злочинної діяльності. Практично виходить так, що настає однакова відповідальність, наприклад, і за одну квартирну крадіжку, і за двадцять, якщо у них відсутня колишня судимість. При подібному підході, безумовно, не спрацьовує ні загальна, ні спеціальна превенція покарання щодо цієї категорії злочинців.

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов