Особливостi кримiнологiчної характеристики злочинностi молодi, її причин та заходiв попередження

1. Характеристика злочинностi серед неповнолiтнiх, її причин i заходiв попередження повинна розглядатися у взаємозв'язку iз злочиннiстю осiб молодого вiку (вiд 18 до 25 рокiв). Суттєво значущі показники тут спiвпадають або бувають схожими. Звичайно, ступiнь зрiлостi, як i засвоєння правил поведiнки, змiнюються вiдповiдно до вiку. Однак зазначені ранiше особливостi юнацької психологiї у тому чи iншому ступені продовжують проявлятися протягом декiлькох рокiв i пiсля досягнення особою повнолiття. Звiдси відносне поширення "змiшаних” злочинiв, у яких беруть участь i неповнолiтнi, i особи молодого вiку.

Усе наведене не виключає, однак, наявностi особливостей кримiнологiчної характеристики злочинностi осiб молодого вiку, якi потребують самостiйного розгляду.

2. Динамiка злочинностi осiб молодого вiку ("молодих дорослих”) виявляє у цiлому тенденцiю до збiльшення. Цi особи складають вiдносно значну частку як у злочинностi у цiлому, так i в окремих видах злочинiв порiвняно з неповнолiтнiми. У розрахунку на один вiковий рiк контингент 18–25-рiчних осiб перебуває на другому мiсцi по розповсюдженню злочинiв (пiсля контингенту 26–29 рокiв), а 14–17-рiчних — на третьому. Такий розподiл осiб, якi вчиняють злочини, за вiковими ознаками вiдповiдає соцiально-побутовим умовам життя, їх соцiально-психологiчній характеристиці.

За вибiрковими даними частка осiб вiком вiд 18 до 24 рокiв порiвняно з часткою неповнолiтнiх у складi контингенту осiб, якi вчинили хулiганськi дiї, вище у чотири-п'ять разiв, пограбування i розбійні напади — у три-чотири рази. Причому середнiй вiк молодих осiб — корисливо-насильницьких злочинцiв — припадає на вік до 18 рокiв, у той час як пограбування i розкрадання найчастiше вчиняють особи бiльш старшого вiку (19–21 рiк).

Спiввiдношення осiб чоловiчої i жiночої статi складає 9:1, не досягаючи, однак, величини вiдповiдного показника злочинностi дорослих.

Освiтнiй рiвень осiб молодого вiку, якi вчиняють злочини, як i у неповнолiтнiх злочинцiв, знижений: за вибiрковими даними вiд 50 % до 75 % з них мають освiту нижче 8 класiв i, вiдповiдно, низький культурний рiвень.

Серед злочинцiв вiком вiд 18 до 24 рокiв домiнує частка тих, хто працює, i зменшується частка тих, хто навчається, порiвняно iз структурою злочинностi неповнолiтнiх. Меншою є i частка осiб, якi не навчалися i не працювали на момент злочину.

Молодими людьми вiком 14–25 рокiв вчиняється близько 50 % злочинiв в Українi. Кримiнологiчнi дослiдження пiдтверджують тiсний зв'язок мiж злочиннiстю неповнолiтнiх i молодих дорослих, якi залучають до злочинної дiяльностi осіб бiльш молодих вiкових категорiй.

Зв'язок мiж злочиннiстю неповнолiтнiх i молодiжною злочиннiстю має двостороннiй характер. З одного боку, злочиннiсть неповнолiтнiх є резервом молодіжної злочинностi у цiлому, а, з iншого, неповнолiтнi копiюють зразки молодiжної злочинностi у своїй злочиннiй дiяльностi. Однак у них є i вiдмiни. Молодiжна злочиннiсть бiльш агресивна, ніж злочиннiсть неповнолiтнiх. Але загальнокримiнальна корислива злочиннiсть неповнолiтнiх бiльш тiсно пов'язана iз корисливою злочиннiстю молодi i дорослих, ніж насильницька злочиннiсть.

За останнi роки спостерiгається процес усе бiльш масового залучення неповнолiтнiх до структур тiньової економiки i органiзованої злочинностi як низових виконавцiв.

Причини й умови злочинностi осiб молодого вiку пов'язанi, передусiм, iз обставинами, що обумовлюють i злочиннiсть неповнолiтнiх, але значення деяких iз них змiнюється.

3. Причини й умови злочинностi молодi криються у протирiччях державної молодiжної полiтики i, перш за все, у сферi трудової зайнятостi i професiйного навчання, організацiї дозвiлля молодi.

Соцiально-економiчнi i соцiально-психологiчнi протирiччя переходу до ринкових вiдносин призвели до глибинної переорiєнтацiї молодi з колективiстських духовних цiнностей, що пропагувалися у радянський перiод, на корисливо-iндивiдуалiстичнi цiнностi у перiод переходу до ринкових вiдносин. Пропагується культ грошей i сили, iдея, що цiль виправдовує будь-які засоби, в тому числi i вiдверто злочиннi. За останнi десять рокiв виросло цiле поколiння молодi, яке займається лавочною i посередницькою комерцiєю, охоронною дiяльнiстю у кримiнальних структурах, грубо нехтуючих кримiнально-правовими, адмiнiстративно-правовими, податковими та iншими заборонами.

Розшарування суспiльства у часи кримiнального ринку призвело до загострення соцiальних конфлiктiв мiж багатими i бiдними, на що найбiльш гостро реагує молодь. Це спричинило появу психологiї помсти за несправедливiсть щодо незахищеної державою молодi, що психологiчно полегшує вчинення злочинiв, особливо корисливої спрямованостi, за принципом "грабуй награбоване”. Безробiття вдарило, перш за все, по молодих громадянах, якi не встигли отримати досить високої квалiфiкацiї або вiдповiдної професiї для роботи у нових структурах. Руйнування механiзмiв трудоустрою молодi, що діяли раніше, у тому числi й осiб, якi звiльнилися з виправно-трудових колонiй, стає сильним кримiногенним чинником як для формування кримiнальної психологiї, так i антисоцiальної спрямованостi дiяльностi молодi i злочинної поведiнки.

У системi ціннісних орiєнтацiй молодi традицiйно важливе мiсце займають дозвiлля i спорт, спiлкування з однолiтками. Комерцiалiзацiя сфер дозвiлля i спорту призвела до того, що вони стали досяжними лише для частини молодi. Бiльшість молодi стала шукати умови для задоволення своїх потреб дозвiлля на вулицi. Це призвело до зростання наркоманії, проституцiї, злочинiв серед молодi.

Таким чином, виникли всi умови для посиленого формування антисоцiальної спрямованостi молодi, яка знайшла свiй вихiд у вчиненнi корисливих, корисливо-агресивних, сексуально-агресивних i хулiгансько-агресивних злочинiв. Саме це i є безпосередньою причиною злочинної поведiнки молодi.

Сприяють її проявам і недолiки державного регулювання молодiжних проблем, iндивiдуальні обставини життєдiяльностi, якi не стимулюють законослухняну поведiнку.

Молодi люди віком 18–25 років проводять у сiм'ї батькiв значно менше часу, ніж неповнолiтнi; вплив i контроль сiм'ї, як правило, послаблюються при збереженнi пiклування про матерiально-побутовi потреби молодих людей. У той же час у них збiльшується вiльний час, кiлькiсть власних грошей (заробiтки, стипендiя). Нерiдко саме у цей перiод дають про себе знати негативнi погляди i звички, сформовані сiм'єю: споживацьке ставлення до життя, уявлення про те, що вимоги i заборони суспiльства мають лише формальний характер; потяг до розваг як головного змiсту життя; занижене уявлення про свої обов'язки перед суспiльством i завищене — про обов'язки суспiльства; притуплення вiдчуття соцiальної справедливостi; правова невихованiсть, жорстокiсть, егоцентризм, вузькiсть iнтересiв. У результатi протирiч мiж настанням фактичної зрiлостi i опiкою сiм'ї, яка продовжується, цi негативнi морально-психологiчнi якостi можуть iнтенсифiкуватися у відповідній ситуації, стати базою формування i реалiзацiї конкретного злочинного умислу.

Слiд вiдмiтити також, що близько однiєї третини молодих злочинцiв проживали у сiм'ях iз стiйкою негативною поведiнкою батькiв; частка неповних сiмей у дослiджуваного контингенту є у пiвтора-два рази вищою, а частка батькiв з низькою освiтою — у два-три рази вищою порiвняно з контрольною групою.

Посилюється i значення негативного впливу побутового оточення, оскiльки у осiб, якi досягли 18-рiчного вiку, розширюється можливiсть встановлення i пiдтримки рiзних знайомств.

Для осiб молодого вiку, якi вчинили злочини, характерними є шлюбні проблеми (за вибiрковими даними на момент злочину у бiльшостi були коханки або коханцi з негативним впливом).

Умовами, якi об'єктивно сприяють вчиненню злочинiв особами молодого вiку, є недолiки в органiзацiї дозвiлля молодi, у роботі закладів загальноосвiтнього, культурного, професiйного рiвня.

4. Система попереджувальних заходiв стосовно злочинної поведiнки молодi суттєво вiдрiзняється вiд системи попереджувальних заходiв злочинностi неповнолiтнiх перш за все тим, що на цю категорiю осiб не може впливати система попередження злочинностi неповнолiтнiх, значно послаблений i вплив сiм'ї. Тому головна роль тут належить загальносоцiальнiй системi профiлактики i раннього попередження злочинiв.

Викладене визначає i основнi напрямки загального i спецiального попередження злочинностi серед молодi. Заходи державних органiв i суспiльства по пiдвищенню загальноосвiтнього i культурного рiвня, забезпеченню правильного вибору професiї i органiзацiї нормального дозвiлля, формуванню вiдчуття соцiальної вiдповiдальностi i свiдомостi, смакiв i iнтересiв — усi цi елементи виховання молодi мають у той же час значення заходiв загального попередження злочинностi у її середовищi. Важливо також враховувати специфiчнi iнтереси i потреби молодi, надавати допомогу молодiй сiм'ї.

Суттєве значення має своєчасне припинення дiй конкретних джерел негативного впливу на молодь (зокрема, встановлення гласного адмiнiстративного нагляду за особами, якi засуджувалися за тяжкі злочини).

У вiдношеннi конкретних осiб молодого вiку, поведiнка, спосіб життя i зв'язки яких створюють реальну можливiсть вчинення ними злочину, практикується проведення роз'яснювальної роботи, застосування (вiдповiдно до характеру вчинкiв) громадських або адмiнiстративних заходiв впливу, щоб у них не складалося уявлення про безкарнiсть. Цi заходи поєднуються з контролем за поведiнкою, усуненням дiй конкретних джерел негативного впливу i обставин, що полегшують їх дiї (постановка на профiлактичний облiк, усунення можливостi збиратися для пияцтва у пiд'їздах, сараях, на горищах тощо).

У ходi провадження по кримiнальних справах про злочини осiб молодого вiку значна увага має придiлятися виявленню недолiкiв сiмейного, шкiльного, виробничого виховання, недолiкiв в органiзацiї дозвiлля. Практично ця робота проводиться у тому ж обсязi, що i у справах неповнолiтнiх. Подiбнi i заходи, що застосовуються для попередження рецидиву. Потрiбно лише вiдмiтити, що вiдносно осiб молодого вiку ширше, ніж стосовно неповнолiтнiх, практикується влаштування їх на роботу не у мiсця колишнього проживання пiсля вiдбуття покарання з тим, щоб не припустити повернення у колишнє негативне середовище; у необхiдних випадках застосовується також гласний нагляд.