Попередження злочинності неповнолітніх

Пiд попередженням правопорушень неповнолiтнiх слiд розуміти дiяльнiсть органiв i служб у справах неповнолiтнiх, спецiальних закладiв для неповнолiтнiх, спрямовану на виявлення i усунення причин i умов, що сприяють вчиненню неповнолiтнiми правопорушень, а також позитивний вплив на негативну поведiнку окремих неповнолiтнiх.

Зниження ефективностi боротьби зi злочиннiстю неповнолiтнiх в останнi роки пов'язане iз передчасною відмовою від старих форм попереджувальної роботи до створення нових.

Система профiлактики злочинностi i злочинiв неповнолiтнiх у сучасних умовах повинна враховувати позитивний досвiд i разом з тим новi вимоги суспiльства. Вона має характеризуватися:

— поєднанням державних i суспiльних начал, сил i ресурсiв у цiй дiяльностi;

— поєднанням п'яти завдань: вплив на особу, середовище, дiяльнiсть суб'єктiв виховання i профiлактики, суспiльну думку;

— розподiленням функцiй мiж окремими учасниками профiлактичної дiяльностi з тим, щоб протидiяти дублюванню, спробам робити "все за всiх”;

— визначенням сфери застосування заходiв виховання, забезпечення нормальних життєвих умов, соцiальної допомоги i власне профiлактики, включаючи правовi її форми;

— переходом у разi необхiдностi вiд переважно загальновиховних до правових заходiв впливу, забезпечення достатностi i своєчасностi цього впливу. В основi системи профiлактики повиннi лежати законнiсть, справедливiсть, демократизм (у тому числi контроль суспiльства за профiлактичною дiяльнiстю правоохоронних органiв, а не лише допомога у нiй).

Загальносоцiальний рiвень попередження злочинностi i злочинiв неповнолiтнiх можна визначити як комплекс таких великомасштабних заходів, що покращують можливостi сiмейного, шкiльного, трудового виховання неповнолiтнiх, їх дозвiлля (у тому числi у рамках визначеного контингенту, територiї тощо), метою яких є орiєнтацiя на пом'якшення, нейтралiзацiю, усунення тих недолiкiв i прогалин у загальнiй системi соцiального виховання, умовах життя неповнолiтнiх, якi найбiльш часто продукують злочини у середовищi пiдростаючого поколiння або сприяють їм. Такi заходи є базовими для спецiальної профiлактики, розширюючи її можливостi.

Учасниками (суб'єктами) попередження злочинностi i злочинiв неповнолiтнiх є:

— Комiтет у справах неповнолiтнiх Кабiнету Мiнiстрiв України, служби у справах неповнолiтнiх уряду Автономної Республiки Крим, виконавчих комiтетiв обласних, мiських, районних у мiстах, районних Рад народних депутатiв;

— загальноосвiтнi школи i професiйнi училища соцiальної реабiлiтацiї органiв освiти;

— центри медико-соцiальної реабiлiтацiї неповнолiтнiх органiв охорони здоров'я;

— притулки для неповнолiтнiх при службах у справах неповнолiтнiх;

— суди;

— кримiнальна мiлiцiя у справах неповнолiтнiх органiв внутрiшнiх справ;

— прийомники-розподiлювачi для неповнолiтнiх органiв внутрiшнiх справ;

— виховно-трудовi колонiї Міністерства внутрішніх справ України.

У здiйсненнi соцiального захисту i профiлактики правопорушень серед неповнолiтнiх беруть участь у межах своєї компетенцiї iншi державнi органи, органи мiсцевого i регiонального самоврядування, пiдприємства, заклади i органiзацiї незалежно вiд форм власностi, окремi громадяни.

Основним найважливішим етапом є рання профiлактика. Далі йдуть етапи: 1) безпосередньої профiлактики; 2) профiлактики на момент передзлочинної поведiнки, i, нарештi, 3) профiлактики рецидиву. Цi етапи профiлактики спрямовані на те, щоб, вiдповiдно:

1) оздоровити середовище i надати допомогу неповнолiтнiм, якi опинилися у несприятливих умовах життя i виховання ще до того, як негативний вплив цих умов суттєво виявиться у поведiнцi цих осiб (етап ранньої профiлактики);

2) не допустити переходу на злочинний шлях i забезпечити виправлення осiб iз значним уже ступенем дезаптацiї, якi вчиняють правопорушення незлочинного характеру (етап безпосередньої профiлактики);

3) не допустити переходу на злочинний шлях i створити умови для виправлення осiб, якi систематично вчиняють такi правопорушення, характер i iнтенсивнiсть яких свідчать про вiрогiднiсть вчинення злочину у найближчому майбутньому (етап профiлактики на час передзлочинної поведiнки);

4) попередити рецидив пiдлiткiв, якi ранiше вчинили злочини (профiлактика рецидиву).

Заходи раннього попередження мають своїм змiстом:

— попередження i усунення суттєвих порушень нормальних умов життя i виховання неповнолiтнiх шляхом нагляду i контролю за додержанням правових норм, що регулюють цi умови, надання соцiальної допомоги у рiзноманiтних формах для своєчасного їх поновлення;

— усунення джерел негативного впливу на умови життя i виховання неповнолiтнiх (у тому числi компенсацiї "тiньових сторiн” деяких соцiальних явищ i процесiв);

— цiлеспрямоване коригування відхилень у розвитку особи на початковiй стадiї, а також нормалiзацiю умов i оздоровлення середовища життя i виховання конкретних пiдлiткiв або їх певних груп (контингентiв).

Заходи безпосередньої профілактики необхiднi, якщо на попередньому етапi не було вiдвернуто формування у неповнолiтнього схильностi до правопорушення i вiн почав їх вчиняти. На цьому етапі також здiйснюються заходи щодо нормалiзацiї умов життя i виховання, оздоровлення середовища.

Заходи щодо самих неповнолiтнiх, яких помiчено у правопорушеннях незлочинного характеру, включають:

— взяття на облiк в органах, що здiйснюють профiлактику злочинiв неповнолiтнiх, виховну роботу i контроль, якi продовжуються (у тому числi через громадських вихователiв);

— громадський вплив;

— влаштування до студентських будiвельних загонів, що вiдроджуються, до спортивно-трудових таборів i клубів. Зокрема, досвiд взаємодiї шкiл iз спецiалiзованими районними клубами i спортивно-трудовими таборами показав, що є можливість протягом лiта подолати вiдставання навіть тих учнiв, якi не встигають з двох-трьох предметів, i тим самим усунути їх відчуження вiд школи;

— впливати через органи, що розглядають адмiнiстративнi правопорушення неповнолiтнiх (попередження, покладення обов'язкiв вiдшкодувати завдані збитки, передача пiд нагляд, влаштування до спецiальних виховних закладів);

— цивільно-правовi заходи (вiдшкодування збиткiв).

Заходи попередження рецидиву включають:

а) дiяльнiсть спецiалiзованих iнспекторiв карного розшуку, слiдчих, прокурорiв, суддiв по виявленню i усуненню причин i умов, що сприяють вчиненню злочинiв неповнолiтнiми (наприклад, внесення подань, окремих ухвал); використання виховно-профiлактичного впливу самого судочинства;

б) своєчасне вилучення зброї i знарядь злочинiв у ранiше засуджених пiдлiткiв;

в) правову i моральну пiдготовку до життя на свободi засуджених, якi пiдлягають звiльненню; трудове i побутове влаштування неповнолiтнiх, якi звiльненi з мiсць позбавлення волi або засуджені до мiр покарання, не пов'язаних з позбавленням волi, i контроль за їх поведiнкою. Така робота ведеться спiвробiтниками мiсць позбавлення волi, громадськими вихователями, органами соцiального захисту i допомоги родинi та неповнолiтнiм і контролюється прокуратурою.