Попередження економічної злочинності

Попередження злочинності у сфері економічної діяльності залежить, перш за все, від реалізації економічної політики держави, її стратегічних напрямків і тактичних заходів. Як один з найбільш важливих напрямів соціального управління ця діяльність, зокрема, потребує здійснення заходів, спрямованих на нейтралізацію, зниження, перетинання, пересічення злочинів у сфері економічної діяльності.

З урахуванням цих обставин найважливіше значення для попередження цього виду злочинної поведінки мають загальносоціальні заходи. Вони повинні бути спрямовані на чітке визначення функцій держави в регулюванні економічних відносин, формування її економіко-правової політики, розподіл повноважень між центральними і місцевими органами в регулюванні економічних процесів, створення відповідних умов для належної правової поведінки суб'єктів економічної діяльності, забезпечення рівного правового захисту державного і недержавного секторів економіки, створення такої ринкової інфраструктури, яка забезпечила б рівні можливості для реалізації творчого потенціалу різноманітних суб'єктів підприємницької діяльності, налагодження демократичних принципів контролю за діяльністю підприємницьких структур.

Для попередження економічної злочинності необхідна реалізація комплексу заходів: політичних, економічних, організаційних, технічних, правових, виховних.

Політичні заходи повинні бути спрямовані на чітке визначення пріоритетів по захисту економічних інтересів держави, окремих соціальних груп і громадян. Виходячи з того, що економічна діяльність громадян є основою економічного існування держави, пріоритет економічної політики може бути визначений як створення відповідних умов для реалізації трудової потенції громадян. Принципи економічної політики повинні бути узгодженими з Конституцією України і відповідати їй.

Економічна політика держави, спрямована проти людини, нічого іншого не може породити, окрім протистояння державі і всім напрямкам її діяльності. Наявність свідомої, а не декларативної політичної волі владних структур держави для реалізації послідовних і дійових економічних законів, стратегій і програм — це зараз найголовніше. Без твердої політичної волі всі заяви і заклики про наміри посилити боротьбу зі злочинністю не можуть дати бажаного результату.

Сутність поняття політичної волі лежить у площині створення такого правового поля для економічної діяльності, яке б давало реальні можливості законослухняної поведінки у сфері економічних відносин, робило б абсолютно недоцільним вчинення таких злочинів. А це можливо лише через створення відповідних економічних стимулів для всіх суб'єктів економічної діяльності і встановлення жорсткої відповідальності за правопорушення.

Економічні заходи тісно пов'язані з політичними і обумовлюють їх. У загальній концепції боротьби з економічною злочинністю, в умовах переходу до ринкових відносин вони визначають економічну політику держави. Державні програми по окремих напрямках економічної політики повинні створювати необхідні умови для реалізації творчих можливостей громадян України у сфері підприємницької діяльності. Але, на жаль, і реформи, і програми розвитку підприємницької діяльності, і програми приватизації, і реформи банківської системи не створюють належних умов для доброчесної діяльності у сфері підприємництва.

Першорядне значення у структурі економічних заходів має розроблення:

— загальної Концепції боротьби з економічною злочинністю в Україні, яка б чітко визначила завдання, цілі реформування економіки України та фінансові можливості цього процесу;

— спеціальних програм по окремих напрямках державної політики стосовно різних галузей народного господарства;

— програм розвитку підприємницького сектора;

— програм приватизації державного майна;

— програм обмеження монопольної діяльності;

— програм реформування банківської системи і системи оподаткування;

— програм упорядкування торговельно-посередницької діяльності;

— програм упорядкування діяльності місцевих органів влади і управління стосовно регулювання підприємницької діяльності на місцях.

Розроблення Концепції боротьби зі злочинністю у сфері економіки, без сумніву, має пріоритетне значення. Сьогодні такої Концепції в Україні немає. Окремі фрагментарні положення, які містяться в Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю в Україні на 1996–2000 роки, не в змозі виправити становище в цій сфері і не містять детального викладу всіх напрямків цієї боротьби. Адже стан боротьби з економічною злочинністю визначає і стан боротьби з усіма іншими видами злочинів. Концепція повинна стати програмно-зобов'язуючим нормативно-правовим актом, настановам якого мають відповідати всі інші нормативно-правові акти, а також містити правові норми попередження і протидії економічній злочинності.

Важливе значення у групі запобіжних економічних заходів має гарантоване державою невтручання різноманітних контролюючих органів без належних для цього підстав в безпосередню оперативно-господарську діяльність. А якщо таке втручання відбувається без підстави, то відповідні державні органи мають відшкодувати завдані збитки.

В умовах розширення сфери фінансових зловживань, різного роду правопорушень у кредитно-банківській системі, ухилення від сплати податків особливе значення мають заходи, спрямовані на вдосконалення фінансового і податкового законодавства, реалізацію жорсткої податкової політики, вдосконалення всієї фіскальної системи з тим, щоб її діяльність сприяла підвищенню ефективності суспільного виробництва, а не його занепаду. Створення в Україні податкової міліції ставить і важливе завдання підвищення ефективності її роботи.

Приватизація, що триває в Україні понад шість років, не виконала тих завдань, які ставилися перед нею: підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України, створення належних умов для залучення інвестицій. За статистичними даними у 1998 році від приватизації держава отримала лише 25 % коштів від запланованих. Тому важливе значення має розробка чіткої програми приватизації державного майна, вдосконалення методик оцінки державного майна, умов використання іноземних інвестицій, розробка заходів для попередження зловживань і методик запобігання правопорушенням у цій сфері.

Для попередження міжнародної економічної злочинності важливе значення має поєднання зусиль України та інших держав у боротьбі з економічною злочинністю, міжнародне співробітництво, використання досвіду безпосередньої правоохоронної діяльності, спрямованої на викриття, розслідування і судовий розгляд справ про економічні злочини, вчинені міжнародними злочинними угрупованнями. Для нашої країни з її прозорими кордонами ця проблема має особливу актуальність у зв'язку з економічними відносинами між країнами СНД. Особливість правового статусу цієї структури потребує створення відповідних координуючих органів, інформаційного обміну, проведення спільних заходів, а також укладання відповідних угод по боротьбі з економічною злочинністю.

Надійне наукове забезпечення боротьби зі злочинністю у сфері економіки передбачає налагодження системи фундаментальних і прикладних досліджень з проблем запобігання і протидії злочинності у сфері економіки, розробку сучасних наукових методик з цих питань, раціональне впровадження результатів досліджень і методик у практику боротьби зі злочинністю у сфері економіки, а також науковий аналіз заходів, що здійснюються, та прогнозування їх результатів.

Усі чинники, що обумовлюють існування і прояви економічної злочинності, достатньо відомі кримінологічній науці. Однак рівень пізнання цих чинників тільки за допомогою соціологічного аналізу в сучасних умовах мало що дає практиці боротьби з цим явищем. Тому зараз необхідна розробка відповідних комп'ютерних технологій аналізу їх взаємодії на основі математичного моделювання криміногенних процесів.

Організаційні заходи попередження економічних злочинів спрямовані на вдосконалення діяльності управлінського персоналу на засадах раціональної економічної діяльності, підвищення ефективності діяльності контрольно-ревізійних органів, вдосконалення систем обліку і звітності. Сюди ж входять заходи з підбору і професійної підготовки кадрів для всіх сфер господарства, кредитно-банківської системи, органів податкової інспекції для роботи в органах боротьби з економічною злочинністю.

Вивчення кримінальних справ про господарські злочини показує, що професійна підготовка слідчих і працівників дізнання з цієї категорії справ вкрай низька. Тому необхідна розробка та впровадження методики професійного відбору фахівців для роботи у цих органах, організація постійного навчання з основ бухгалтерського обліку, з вивчення законодавства про підприємницьку діяльність, створення необхідних умов та гарантій для нормальної посадової діяльності. Цілям профілактики мають слугувати і заходи щодо вдосконалення методів обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей, які б відповідали світовим стандартам ведення господарського обліку і давали змогу проаналізувати та вивчити по кожній галузі господарства, на кожному етапі виробництва дії, операції, рішення, при здійсненні яких можливе вчинення економічних злочинів, розробити певні умови та процедури, що включали б такі факти, детально регламентували правила та стандарти прийняття розпорядчих, дозвільних, управлінських рішень, видання ліцензій, вирішення інших питань управління економікою.

Інформаційно-аналітичне забезпечення боротьби зі злочинністю у сфері економіки також є необхідною умовою підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів. Це передбачає створення системи інформування про стан, динаміку, структуру злочинів у сфері економіки в Україні, необхідної і достатньої для ефективної діяльності суб'єктів профілактики і для прийняття відповідних управлінських рішень щодо запобігання цим злочинам.

Організаційні заходи включають також: створення узгодженої системи показників, що відбивають реальний стан боротьби зі злочинністю в економічній сфері в Україні; створення єдиної Міжвідомчої системи інформування про такі злочини, причини та умови їх вчинення; створення банку нормативної, управлінської, аналітичної, науково-методичної, довідкової та іншої інформації, у тому числі із закордонних джерел, і розробку системи користування цією інформацією заінтересованими відомствами і науковцями; створення методичних рекомендацій по використанню методів статистичного аналізу динаміки окремих видів економічних злочинів, методик організації статистичних спостережень за збитками від економічних злочинів. Необхідно створити надійний механізм збирання і використання відповідних даних не тільки на республіканському, але і на регіональному рівні.

Технічні заходи попередження злочинної поведінки у сфері економічної діяльності в умовах комп'ютерного управління рухом фінансових ресурсів і товарно-матеріальних цінностей повинні забезпечити надійну охорону, облік, своєчасне визначення кількісних і якісних показників цього процесу через розробку сучасних комп'ютерних систем на основі математичного моделювання умов виробничих процесів, систем охорони об'єктів, запровадження технічних приладів, контролюючих кількісні і якісні показники сировини, комплектуючих елементів на кожному етапі технологічного процесу. Надійні системи контролю повинні бути розроблені по всій лінії технологічного процесу: постачання сировини — її оплата і система розрахунків — виробництво — виготовлення готової продукції — транспортування вантажів — захист документації та цінних паперів, аналіз фінансових документів — умови одержання продукції — її реалізація. До технічних заходів профілактики економічних злочинів слід віднести також створення більш досконалих засобів охорони при транспортуванні сировини (особливо по трубопроводах), які б виключали можливість втручання в технологічний процес, розробку методів виявлення фальсифікованих продуктів і товарів.

Але головне — це забезпечення правоохоронних і контролюючих органів сучасними приладами і методиками виявлення правопорушень і злочинів, що здійснюються у процесі економічної діяльності.

Правові заходи у сукупності з іншими відіграють важливу роль у попередженні злочинної поведінки у сфері економіки. Особливе значення вони мають у сучасний період зміни форм власності і побудови на цій основі ринкової економіки. Правозабезпечувальний механізм цього процесу не в достатній мірі відтворює і регулює реальні економічні зміни в суспільстві і господарській практиці.

Вдосконалення законодавства з урахуванням цих обставин має бути спрямоване на:

а) забезпечення прав людини і громадянина;

б) встановлення загальнообов'язкових правил поведінки на ринку для всіх господарських і управлінських структур;

в) встановлення реальної системи санкцій для органів державного управління, юридичних та фізичних осіб за порушення законодавства стосовно споживачів;

г) введення адміністративної та кримінальної відповідальності посадових осіб за дії, що призводять до дестабілізації функціонування господарського механізму і спричиняють шкоду суспільним інтересам;

ґ) приведення різних галузей законодавства до сучасних потреб суспільства;

д) законодавче упорядкування підстав для надання відповідних пільг окремим суб'єктам підприємницької діяльності і встановлення кримінальної відповідальності за незаконне надання таких пільг;

е) встановлення підвищеної кримінальної відповідальності за найбільш суспільно небезпечні форми економічної поведінки, що призводять до підриву економічної безпеки країни;

є) реформування законодавчого процесу шляхом скорочення його строків, впровадження незалежної експертизи, розробки проектів законодавчих актів колективами юристів, економістів, психологів і практичних працівників;

ж) вдосконалення правозастосовної політики, підвищення ефективності її діяльності з метою реалізації принципу невідворотності покарання незалежно від політичного і соціального статусу особи.

Сукупність правових заходів повинна створити таке правове поле, при якому будь-яке правопорушення або злочин у сфері економічної діяльності були б своєчасно виявлені, а також зробили б вчинення їх недоцільним як з боку державних службовців, так і окремих громадян.

Виховні заходи мають важливе значення у формуванні економіко-правової свідомості людини. Вони повинні забезпечити її законослухняну поведінку в існуючій системі економічних відносин на всіх рівнях суспільного життя. Цей напрямок найскладніший у системі профілактики економічної злочинності. Адже завжди існують протиріччя між потребами особи у досягненні матеріальних благ і можливостями держави їх забезпечити. Це протиріччя обумовлено ненадійністю і неповнотою програм соціального захисту громадян з боку управлінського апарату і підприємницьких структур. Ось чому важливе виховне значення в сучасних умовах має:

— виховання нетерпимості у громадян до порушення їх законних прав та інтересів як з боку державних службовців, так і підприємницьких структур;

— використання різноманітних форм протесту з метою наведення у державі елементарних форм порядку в економічному житті;

— своєчасне звернення до відповідних правоохоронних і контролюючих економічну діяльність органів про факти вчинення злочинів;

— активна участь у діяльності організацій по захисту прав споживачів;

— виховання через засоби масової інформації стійкої громадянської позиції для захисту своїх прав, подолання стереотипів урівняльного мислення, ефективного протистояння злочинним проявам у сфері економіки.

А найважливіше значення має виховання в суспільній свідомості ідеї побудови високоефективної економіки, здатної створити людям надійні умови життя. І на цьому повинна бути зосереджена діяльність ідеологічного апарату держави і засобів масової інформації. Ідеологічні, виховні заходи мають бути спрямовані на посилення стимулів і мотивацій членів суспільства до створення гідних умов економічного існування та активної протидії порушенням соціально-економічних підвалин такого існування.