Кримінологічна характеристика економічної злочинності - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

РОЗДІЛ 5

ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ

ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Кримінологічна характеристика

економічної злочинності

Економічна злочинність у широкому розумінні включає в себе злочини, що вчиняються в сфері відносин власності, господарсько-економічної діяльності, порушення посадовою особою своїх обов'язків, що завдали істотної шкоди економічним інтересам державних і колективних підприємств, в сфері економічної безпеки.

Оскільки кримінологічна характеристика злочинів проти державної та колективної власності, а також посадових злочинів висвітлюється в інших розділах посібника, в цьому розділі розглянемо питання, що стосуються тільки господарських злочинів, передбачених главою VІ чинного Кримінального кодексу України. Це, так би мовити, економічна злочинність у вузькому розумінні. Вона має місце в промисловості, сільському господарстві, торговельно-посередницькій та іншій підприємницькій діяльності, у фінансово-кредитній сфері, в сфері державного контролю за господарською діяльністю, а також в інших галузях господарювання. Таким чином, мова йде про багатогалузеву злочинність.

Їй притаманні такі риси:

1) вчиняються злочини у сфері економічної діяльності;

2) суб'єктами цих злочинів можуть бути як підприємці, так й інші особи, які сприяють виконанню господарської діяльності;

3) злочини завдають політичної, економічної, моральної шкоди суспільству і державі;

4) спрямовані злочини на отримання незареєстрованих прибутків;

5) злочини вчиняються тільки навмисно;

6) злочини можуть вчинятися найрізноманітнішими способами, відповідальність за які передбачена чинним кримінальним законодавством.

В останні роки рівень економічної злочинності в Україні виявляє постійну тенденцію до зростання. Особливо ця тенденція загострилася у 1990–1992 роках, на початку переходу до ринкових відносин в економічному житті країни. Питома вага корисливих злочинів склала 2/3 від загальної кількості зареєстрованих злочинів. А серед них найбільшу частку склали злочини у сфері економічної діяльності. Така тенденція збереглася і у наступні роки.

Так, якщо у 1990 році, за даними органів внутрішніх справ, було зареєстровано 35723 злочини у сфері економіки, у 1991 — 33830, то у 1992 році — 35872, у 1993 — 39917, у 1994 — 46828, у 1995 — 60846, у 1996 — 61042, у 1997 — 62371, у 1998 — 65322 злочини. До кримінальної відповідальності притягнуто у 1998 році 44773 особи; 11,2 тисячі злочинців у 1997 році вчинили злочини у групі осіб. Однак наведені статистичні дані зовсім не говорять про реальний стан економічної злочинності в державі. Вони свідчать лише про кількість офіційно зареєстрованих злочинів і активність діяльності правоохоронних органів по їх виявленню. І це підтверджується статистичними даними. Наприклад, якщо у 1997 році органами по боротьбі з економічною злочинністю було виявлено на 50,1 % більше фактів шахрайства з фінансовими ресурсами порівняно з попереднім роком, то у 1998 році цих злочинів виявлено на 1,3 % менше, ніж у 1997 році.

У загальній структурі злочинності питома вага економічних злочинів за вказаний період склала 9–10 %. Однак фактичний темп зростання злочинності у сфері економічної діяльності значно перевищує динаміку її виявлення. Слід зважити і на ту обставину, що близько 25 % злочинів економічної спрямованості за статистичними даними входять до групи "інших злочинів”, що не дає змоги дати їм більш об'єктивну характеристику.

Крім того, занадто високий рівень латентної злочинності у сфері економічної діяльності утруднює оцінку її реального стану. А якщо врахувати, що лише 1/3 кримінальних справ про злочини у сфері економічної діяльності доходить до судового розгляду, то можна зробити висновок, що держава проти цього виду злочинів не застосовує усіх засобів боротьби. За оцінками експертів розмах тіньової економіки, до якої належить й економічна злочинність, дорівнює річному державному бюджету. Ці оцінки зроблені без врахування швидкості обігу грошової маси і товарів. Отже, дійсне становище ще гірше.

Про зростання питомої ваги економічної злочинності свідчать і показники судової статистики. За 1992–1997 роки кількість розглянутих судами справ цієї категорії збільшилась майже втричі. Однак у структурі розглянутих судами справ про господарські злочини за даними вибіркового дослідження переважають такі види злочинів, як обдурювання покупців і порушення правил торгівлі. Їх сукупна питома вага склала у 1996 році 71,2 % від усіх господарських злочинів.

За масштабами заподіяної шкоди перше місце посідають злочини у сфері кредитно-банківської системи. У 1997 році було викрито понад 6,2 тисячі таких злочинів, що майже в 1,7 рази більше, ніж попереднього року. Загальна сума отриманих шахрайським шляхом кредитних коштів склала майже 260 млн. грн.

Значної шкоди суспільним інтересам завдають правопорушення у зовнішньоекономічній діяльності. У 1997 році тут було виявлено 1,2 тис. злочинів (+ 44,9 %). Порушено 198 кримінальних справ за фактами приховування валютної виручки. Забезпечено ж повернення в Україну лише її незначної частини на суму 33,5 млн. доларів США та 6,8 млрд. російських рублів. А за розрахунками Національного банку України відтік капіталу з України складає близько 1,2 млрд. доларів щороку. Західні експерти називають цифру 2,5–3 млрд. доларів.

Висока кримінальна активність характерна і для процесів приватизації державних і комунальних підприємств. Найбільш поширеним тут є: заниження вартості приватизованих об'єктів, усунення небажаних конкурентів, негативний вплив на процеси конкуренції, придбання нерухомості шляхом зловживання посадовим становищем, фіктивне банкрутство або доведення до банкрутства. В результаті бюджет держави втрачає сотні мільйонів гривень. Але викриття цих зловживань, як показують результати прокурорських перевірок, досить слабке. Слід відмітити, що з 2,8 тис. злочинів, викритих за фактами правопорушень у процесі приватизації органами Міністерства внутрішніх справ України, більше 90 % припадає на шахрайство з приватизаційними чеками. А притягнуто до кримінальної відповідальності лише 169 посадових осіб органів державної влади та управління. Засуджено — одиниці, переважно осіб, що працювали у найнижчих ланках державного управління.

Відносно новим для вітчизняної господарської практики є і такий вид злочинної поведінки, як ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Це правопорушення було криміналізовано в Україні у 1993 році і отримало в останні роки значного поширення: у 1995 році було зареєстровано 3602 таких злочини, а у 1997 — 8796. У структурі господарських злочинів цей вид складає близько 14 %.

Кримінологічні дослідження свідчать, що мало хто з підприємців зараз не ухиляється від сплати податків. При цьому використовується безліч найрізноманітніших способів. Серед них найбільш поширеними є: навмисне заниження у звітності сум фактично виплаченої заробітної плати, приховування виручки від комерційних операцій, заниження доходу по експортно-імпортних операціях, таємний вивіз за кордон прибутку спільних підприємств, бартерні операції, маніпуляції з цінами на товари та послуги, перерахування грошей на рахунки фіктивних фірм, неприкрите ухилення від сплати податків та багато інших прийомів. Так, згідно з експертними оцінками лише 30 % фактично виплаченої заробітної плати проходить по бухгалтерських звітах, до 20 % виручки не оприбутковується у торговельних підприємствах, маніпуляція цінами на вивезену за кордон продукцію складає 40–50 %.

У структурі осіб, що вчинили господарські корисливі злочини, слід відзначити приблизно рівне співвідношення за статтю (50,6 % — жінки і 49,4 % — чоловіки), що відповідає загальному співвідношенню за статтю населення країни. Рівновага статевого співвідношення в економічній злочинності обумовлена тим, що жінки традиційно частіше займають посади, пов'язані з виконанням обліково-бухгалтерських функцій, обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, у торгівлі, сфері побутового обслуговування. За даними судової статистики динаміка жіночої злочинності по окремих видах злочинів неухильно зростає. Так, у 1993 році за контрабанду не було засуджено жодної жінки, у 1994 році питома вага жінок склала 6,7 %, у 1995 — 12,9 %, у 1996 — 16,2 %. За порушення правил про валютні операції у 1993-1994 роках не було засуджено жодної жінки, а у 1995 році питома вага жінок склала 26,3 %, у 1996 — 33,0 %. Стосовно господарських злочинів в цілому питома вага жінок у 1993–1998 роках складала майже половину засуджених.

Щодо вікової характеристики засуджених за економічні злочини, то тут переважають особи старших вікових категорій порівняно із загальною злочинністю. Основну вікову групу складають особи старші 30 років (75 %).

За даними кримінологічних досліджень кожні двоє з трьох засуджених мали середню, середню спеціальну або вищу освіту. Цей показник набагато вищий за показник у загальній злочинності. Мабуть, це обумовлено тією обставиною, що для господарської діяльності потрібна відповідна спеціальність і кваліфікація.

За соціальним становищем, як свідчать дані вибіркового дослідження, переважають робітники (62,8 %), службовці склали 11,2 %, інші категорії — 26 %. При цьому слід відзначити, що ці показники значно відрізняються залежно від виду злочину. Так, серед засуджених за контрабанду найбільший відсоток склали особи, які не працювали (54,1 %). Серед засуджених за порушення правил про валютні операції непрацюючих було 49,5 %.

Для господарських злочинів не характерна рецидивна злочинність. Лише 5–7% осіб, за результатами вибіркового дослідження, раніше були судимі; 82,9% засуджених були притягнуті до кримінальної відповідальності лише за один злочинний епізод; 97,8% мали позитивні характеристики за місцем роботи і мешкання.

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов