Фактори, причини і умови хуліганства

Факторами (основною причиною) існування і поновлення хуліганства, як одного з видів злочинів, сьогодні є загострення економічної, соціальної, суспільно-психологічної і суспільно-моральної обстановки в країні. Всі сфери життя виявилися пронизаними глибокими протиріччями: падіння виробництва, інфляція, зниження життєвого рівня населення (значна кількість людей опинилася за офіційною межею бідності), безробіття, поділ суспільства за рівнем прибутків, падіння суспільної моралі тощо. Перераховане складає зміст криміногенних факторів, що детермінують значною мірою хуліганство взагалі. Між тим слід мати на увазі, що названі криміногенні фактори, що є наслідком соціальних протиріч, зумовлюють хуліганські прояви не самі по собі. Такі протиріччя неминучі при докорінному реформуванні суспільства. Мова йде про інше — про негативні, руйнівні, поступово відживаючі криміногенні сторони таких протиріч. Мається на увазі: зростання соціальної напруженості, зниження законослухняності громадян, правовий нігілізм, жорстокість, вседозволеність, незахищеність особи, погіршення у ряді регіонів громадського порядку тощо.

Безпосередніми причинами й умовами вчинення одиничних (конкретних) хуліганських дій є:

— несприятливі обставини морального формування тієї або іншої особи;

— недоліки і недогляди у діяльності державних органів і державних об'єднань, що забезпечують процеси нормальної соціалізації населення;

— незадовільна робота правоохоронних органів по зміцненню громадського порядку.

Охарактеризуємо три названих блоки обставин.

Передусім щодо несприятливих обставин морального формування, що викликають у своїй сукупності у свідомості осіб готовність вчинити хуліганські дії. Такі обставини мають місце в деяких сім'ях. Вони проявляються у культивуванні серед їх членів убогих потреб і інтересів, схваленні примітивних і вульгарних зразків поведінки, ігноруванні самооцінності інших індивідів. Для таких сімей характерна викривлена моральна і правова свідомість, нездорова обстановка, що формує схильність до вирішення конфліктів, що виникають, шляхом застосування насильства, часті випадки, які провокують нездорові взаємовідносини між людьми (образи, скандали, бійки). У подібних сім'ях поширене пияцтво, показуються приклади жорстокості до близьких, знущання над молодшими і слабкими, жорстоке поводження із тваринами. Окремі сім'ї перебувають у поганих матеріальних і житлових умовах. Ці обставини сприяють криміногенному впливу не напряму, а опосередковано, через свідомість людей. Загальновідомо, наприклад, що коли в одній квартирі проживають сім'ї, які розпалися, то тут відбуваються часті скандали, створюється нездоровий моральний клімат, що негативно відбивається на моралі і свідомості окремих членів сім'ї.

З обставинами такого роду часом можна зустрітися за місцем проживання винних, у молодіжних гуртожитках, у найближчому побутовому оточенні, особливо якщо таким оточенням є кримінально "заряджена” антисоціальна група, члени якої керуються негативними нормами поведінки.

Доцільним буде відмітити значне поширення серед деяких верств населення уявлень про припустимість насильницьких дій у міжособистісних стосунках і те, що певну роль у вчиненні хуліганських дій відіграють психофізіологічні особливості і відхилення у окремих осіб, а також стан фрустрації. Під ним розуміється психічний стан, що виникає як результат реальних або уявних перешкод до досягнення цілі. Такий стан проявляється у відчутті занепокоєння, відчаю, гніву, постійного незадоволення тощо.

А тепер про недоліки і помилки у діяльності державних органів і громадськості у сфері соціалізації громадян.

На жаль, не викликає особливої тривоги державних органів стан побуту і організація дозвілля населення. Ця сфера була і залишається на останньому місці серед загальнодержавних пріоритетів та інтересів. Побутові умови людей перебувають у соціально запущеному стані. Відсутні навіть мінімальні умови для більш-менш культурного дозвілля переважної більшості населення. Воно має, в основному, неорганізований, "самостійний” характер, який супроводжується колективним вживанням алкоголю.

Не вживається належних заходів до поліпшення суспільно-психологічної обстановки у регіонах, з якою хуліганство пов'язане напряму. Чим нижчою є планка моральності, тим вищим є рівень хуліганства.

Суспільство байдуже до долі людей, які відчувають комплекс соціальної неповноцінності.

У трудових колективах і побутовій сфері поблажливо, а то й байдуже ставляться до п'яниць, порушників громадського порядку, до фактів втягування неповнолітніх у пияцтво і наркоманію.

Не вирішується кардинально питання про заборону демонстрації фільмів і телепередач із сценами насильства, жорстокості, грубості, які навіюють деяким глядачам думку, що така поведінка є нормою.

І нарешті, про незадовільну роботу правоохоронних органів по зміцненню громадського порядку. Зокрема, це виявляється у тому, що вони:

— несвоєчасно виявляють криміногенні сімейно-побутові ситуації і належним чином не реагують на них;

— не ведуть обліку на рівні своїх низових відділень міліції осіб, які вчиняють дрібне, адміністративно каране хуліганство;

— не завжди вживають заходів щодо антисуспільних угруповань молоді;

— не реалізують своєчасно профілактичних заходів щодо осіб, схильних до хуліганських посягань;

— слабо контролюють поведінку осіб, умовно засуджених і достроково звільнених за насильницькі злочини, а також осіб, які перебувають під адміністративним наглядом;

— допускають недогляди в організації і здійсненні патрульно-постової служби;

— подекуди приховують від обліку відомості про вчинені хуліганські дії;

— часто не вживають заходів по заявах скаргах і повідомленнях громадян про злочинні та інші антигромадські вчинки;

— створюють обстановку безкарності хуліганів, проявляють лібералізм до порушників громадського порядку, які постали перед судом;

— не завжди здатні рішуче нейтралізувати конфліктні ситуації, що переростають у хуліганські дії.

Перераховані та інші подібні недоліки складають причинно-наслідкові комплекси ("причини + умови”), які обумовлюють хуліганські дії взагалі. Стосовно конкретного хуліганського прояву і його суб'єкта складається кожного разу свій причинно-наслідковий комплекс, що відрізняється за набором і складом несприятливих обставин, а також такий, що залежить від місця, часу і конкретної ситуації його дії.