3.4. Виділ майнової частки (паю)

Виділ майнової частки (паю) із сільськогосподарського підприємства передбачається:

—Законом «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (ст. 9);

—Законом «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 11);

—Указом Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економі: ки» (п. «а» ст. 1).

Право на отримання майнового паю виникає тільки після припинення членства в КСП. А тому власник паю повинен подати заяву про вихід із господарства і про отримання майнового паю в натурі. Останній може бути отриманий як індивідуально, так і в спільну часткову власність групою осіб, які припиняють членство в господарстві.

Виділення майна може мати місце, як слушно підмітила група авторів, за умов виходу із КСП: а) однієї або кількох осіб без створення господарського товариства; б) однієї особи або групи працівників для створення нової юридичної особи; в) більшості його членів, які отримують майно цілісним майновим комплексом; г) з метою його поділу на декілька організаційно-правових структур71.

У ч. З ст. 9 Закону «Про колективне сільськогосподарське підприємство» підкреслюється, що в разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми, цінними паперами або в іншій, за згодою сторін, формі.

Спосіб одержання майнової частки (паю) обирають у кожному конкретному випадку, з урахуванням побажань пайовика, можливостей підприємства та зважаючи на те, чи не спричинить цей спосіб конфліктних ситуацій.

Виділ майнової частки (паю) в натурі можливий, наприклад, якщо вилучення заявлених об'єктів не порушує цілісності структури матеріально-технічної бази колективного підприємства та балансу матеріально-технічного забезпечення паїв.

Передача майна натурою оформляється актом приймання-передачі, який складається у двох примірниках. Перший передається в бухгалтерію КСП і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій із виділення громадянам майна в рахунок паїв, другий — новим власникам майна разом з інвентарними картками або інвентарними описами основних засобів та накладними внутрішньогосподарського призначення на оборотні засоби.

Безперешкодне вилучення майнової частки (паю) грішми можливе, наприклад, за умов: наявності вільних коштів на розрахунковому рахунку підприємства на початок місяця, наступного за датою подачі заяви пайовиком; рівного права всіх пайовиків на забезпечення їх майновими частками (паями) на момент вилучення паю; рентабельності господарства, з якого виділяються лише окремі особи. Але, як правило, такі колективи самі мають заборгованість, тому задовольнити вимоги про одержання майнового паю грішми нереально. Такі вимоги можуть бути задоволені шляхом виділення на суму паю різного майна. Майновий пай у грошах може вилучатися протягом декількох років з урахуванням фінансових можливостей підприємства та з метою збереження цілісності останнього.

Інколи суди задовольняли позов про виділ частки належного позивачам майна в грошовому вираженні, незважаючи на заперечення відповідачів про відсутність у них коштів, без з'ясування інших істотних обставин справи.

Наприклад, Тельманівський районний суд Донецької області задовольнив позов С. до сільськогосподарського товариства «Зоря» і постановив стягнути з відповідача на користь позивачки майнову частку (пай) у сумі 2 тис. 804 грн. 84 коп. Проте, постановляючи рішення, суд не взяв до уваги доводів відповідача про відсутність у товариства коштів, наявність великої кредиторської заборгованості.

Судова колегія у цивільних справах Донецького обласного суду обґрунтовано скасувала рішення суду першої інстанції і направила справу на новий розгляд, зазначивши в ухвалі, що, стягуючи на користь позивачки майновий пай у грошовому вираженні, суд не врахував доводів відповідача про те, що пай видається виходячи зі структури основного й обігового капіталу, наявності на рахунках грошових коштів та з урахуванням кредиторської заборгованості, яка склалася на час виходу з членів підприємства.

Вилучення майнової частки (паю) у грошах за інших умов (наприклад, за відсутності коштів та при її великих розмірах) здійснюється шляхом розпродажу майна за спеціальним рішенням зборів пайовиків.

При одержанні майнових часток (паїв) у вигляді цінних паперів господарство вносить інформацію про особу власника в бланки цих паперів, зазначає їх кількість, номінальну вартість та інші відомості, передбачені чинним законодавством про такі папери. Випуск і видача цих акцій здійснюється відповідно до Закону від 18 червня 1991 р. № 1201-XII «Про цінні папери і фондову біржу».

У будь-якому разі при виході з господарства провадяться розрахунки з метою уточнення реальної суми паю. Тому вартість обігових фондів, цінних паперів, грошові кошти, частки у майні міжгосподарських та інших підприємств (організацій) обов'язково враховують при розподілі майна в разі виходу пайовиків із підприємства. Вартість майнових часток (паїв) підлягає уточненню за умови індексації балансової вартості основних фондів у зв'язку з інфляційними процесами. Вилучення паю під час виходу із господарства здійснюють з урахуванням кредиторської і дебіторської заборгованості. Невиплачена заборгованість за дивідендами при цьому додається до паю.

Після того, як із КСП вийдуть усі члени, яким було виділено земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) та майнові частки (паї), підприємство реорганізується в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. Приватні власники зазначених вище об'єктів вправі самостійно створювати підприємства—правонаступники КСП, визначаючи в майбутньому їх спеціалізацію та організаційно-правову форму. До новостворених юридичних осіб-правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

Так, у разі злиття КСП з іншим підприємством всі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття.

При поділі КСП на декілька юридичних осіб до кожної з них переходять за розподільчим актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки підприємства, що реорганізується,

У випадку перетворення КСП в інше підприємство до останнього переходять усі майнові права та обов'язки реорганізованого КСП 72.

При реорганізації в один із наведених способів (злиття, поділ, перетворення), а також шляхом приєднання КСП втрачає статус юридичної особи і вважається таким, що припинило свою діяльність з моменту виключення його з державного реєстру.

У разі виділення з КСП одного або декількох нових підприємств до кожного з них переходять за передавальним або розподільчим актом (балансом) майнові права та обов'язки підприємства, що реорганізується, але при цьому воно не втрачає статусу юридичної особи і в нього залишаються майнові права та обов'язки в частині, що не перейшли до правонаступників.

Майно на загальну суму невитребуваних майнових паїв тих членів КСП, які не розпорядилися ними в процесі реорганізації, залишається на балансі юридичних осіб—правонаступників, створених у процесі реорганізації КСП, разом із кредиторською заборгованістю перед співвласниками, які не отримали своїх майнових паїв у натурі в процесі вирішення майнових питань. Сказане має особливе значення при вирішенні питань щодо встановлення належного відповідача, якщо заявлений позов про витребування майнового паю (частки).

Майно, що не підлягає паюванню, зокрема те, яке неможливо виділити в натурі та поділити без його ушкодження (дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об'єкти, які перебувають у загальному користуванні), передається на баланс підприємствам-правонаступникам. Окремі об'єкти зі складу майна, яке не підлягає паюванню, можуть бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.