Поняття майнової частки (паю) - Правовой портал Украины
LEX       
Правовой портал


МЕНЮ

Яндекс.Метрика

Rambler's Top100

конструктор договоров Украина

3. ПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА

3.1. Поняття майнової частки (паю)

Пайовий фонд майна господарства — це вартість майна, що підлягає розподілу між особами, які мають право на майновий пай. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону від 14 лютого 1992 р. № 2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Наведену дефініцію можна викласти по-іншому: під пайовим фондом майна розуміється вартість активів КСП, зменшена на розмір кредиторської заборгованості та на вартість об'єктів соціальної сфери 67.

Право на майнову частку (пай) — це право особи витребувати майно, що входить до пайового фонду майна господарства. Воно (право) виникає тільки після припинення членства в КСП.

Перед тим як визначити розмір майнового паю (частки) кожного члена КСП, необхідно розрахувати пайовий фонд самого підприємства. З цією метою провадиться інвентаризація майна. Вона засвідчує, що в КСП насправді на час реорганізації наявні всі основні фонди, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти тощо, які за ним рахуються. Крім того, інвентаризація має виявити все майно та інші активи КСП, які не поставлені на облік в установленому порядку. Її метою є точне визначення розміру, вартості та якості майна, яке підлягає паюванню між членами КСП.

Загальний порядок проведення інвентаризації та відображення її результатів регулюється Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (затверджені постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 2 березня 1993 р. № 158 та від 22 січня 1996 р. № 116), Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69).

Згідно з наведеними в зазначених документах рекомендаціями по господарству видається наказ про створення центральної інвентаризаційної комісії, що складається з провідних спеціалістів, на яких покладається проведення інвентаризації. Одночасно створюються робочі інвентаризаційні комісії. Рішення центральної інвентаризаційної комісії та складений на його основі бухгалтерією КСП баланс фінансово-майнового стану підприємства затверджується загальними зборами членів КСП.

Після проведення інвентаризації, а в деяких випадках — і аудиту (для підтвердження правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів інвентаризації) виникає потреба в оцінці вартості майна господарства (до неї не включається вартість землі, на якій розташований об'єкт). Це необхідно з двох причин. По-перше, в сучасних економічних умовах інформація КСП про балансову (залишкову) вартість основних засобів не завжди відповідає їх реальній, ринковій вартості. По-друге, знання точної вартості майна господарства сприяє правильному проведенню паювання між членами КСП та виділенню майнового паю в натурі особам, які виходять з його складу. У Методиці оцінки вартості майна під час приватизації (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. № 1114) пропонувалися масова оцінка майна з використанням стандартної методології, стандартного набору вихідних даних про КСП та оцінка майна за допомогою експерта. Останню провадить юридична особа, яка має генеральну угоду з Фондом державного майна України на проведення експертної оцінки майна під час приватизації.

Після уточнення вартості та якості майна і закриття відповідних рахунків у регістрах бухгалтерського обліку визначається пайовий фонд підприємства. При цьому вартість усіх активів останнього зменшується на:

—суму боргів (короткострокової, довгострокової та реструктуризованої заборгованості);

—вартість майна соціальної сфери;

—вартість майна, що не підлягає паюванню (мережі водо- і газопостачання, дороги, меліоративні та осушувальні системи, об'єкти, створені за рахунок бюджетних коштів, тощо).

На суму боргових зобов'язань повинні бути виділені окремі об'єкти, які залишаються у КСП або передаються правонаступнику для погашення боргів. Для цього складається окремий перелік майна під забезпечення боргів (інвентарних об'єктів). Підприємство-правонаступник отримує борги та відповідне майно за передаточним балансом. Це майно є власністю нового підприємства і має бути взяте на облік, тобто на це майно (на відміну від орендованого) може бути звернено стягнення кредиторів. Не є власністю КСП і не може бути розподілене між його членами майно, яке перебуває у фінансовій оренді (лізингу). Окремий перелік складається і на майно КСП, яке перебуває в заставі (банківській чи податковій), оскільки з метою забезпечення боргових зобов'язань у господарства зберігається щодо нього лише право володіння, а право розпорядження обмежується, і тому це майно не можна розподіляти між членами КСП.

Майно об'єктів соціальної сфери села (житловий фонд, дитячі дошкільні заклади, школи тощо), яке перебуває на балансі майже кожного господарства, розпаюванню не підлягає. Подальша доля цих об'єктів вирішується загальними зборами, власниками нових агроформувань та місцевою владою. Передача об'єктів соціальної сфери та житлового фонду провадиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1060 «Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності».

Щодо об'єктів житлового фонду існує кілька варіантів розв'язання цього питання, а саме:

1)жилі будинки та квартири можуть бути передані їхнім мешканцям у приватну власність безкоштовно;

2)жилі будинки та квартири можуть бути передані їхнім мешканцям — членам КСП за рахунок паїв або шляхом оплати їхньої залишкової вартості грошима;

3)незаселені жилі будинки та квартири можуть бути продані як членам КСП, так і третім особам за договірною ціною;

4)об'єкти житлового фонду можуть бути передані разом з іншими об'єктами соціальної сфери у комунальну власність територіальних громад;

5)жилі будинки можуть залишитись у власності КСП.

Право членів підприємства на пайовий фонд його майна, як зазначено у ч. 2 ст. 9 названого вище Закону, залежить від їх трудового внеску. А тому після обчислення цього фонду необхідно встановити кількість суб'єктів, які мають право на майновий пай, та їх трудовий внесок (на дату паювання).

Трудовий внесок членів КСП для паювання майна обчислюється шляхом сумування всіх форм оплати праці, матеріального стимулювання, включаючи натуральні виплати. Ці розрахунки рекомендується провадити за якомога триваліший період, бажано за весь час роботи в підприємстві, що дає змогу більш повно врахувати трудовий внесок не тільки працюючих, а й пенсіонерів.

Відповідно до п. 3.3.6 Методичних рекомендацій про порядок отримання майнового паю при виході із колективного сільськогосподарського підприємства його членів від 1 січня 1996 р. (розроблені Міністерством сільського господарства і продовольства України та Інститутом аграрної економіки УААН) особистий трудовий внесок кожного члена трудового колективу може бути визначений:

—сумою оплати праці за всіма формами економічного стимулювання, включаючи грошові й натуральні видачі, за період роботи в підприємстві;

—кількістю відпрацьованих людино-днів;

—поєднанням цих двох показників.

Таким чином, розмір майнової частки (паю), на відміну від розміру земельної частки (паю), визначається виходячи із загальної вартості всього майна — будівель, знарядь виробництва, худоби, врожаю та ін., що є у власності колективу, причому не однаковою сумою в грошовому вираженні для всіх членів колективу, а індивідуально для кожного відповідно до його трудової участі в надбанні цього майна 68.

Майновий пай, відповідно до п. 2 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177 відповідно до Указу Президента України від 29 січня 2001 р. № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки»), — це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках до розміру останнього.

Слід звернути увагу на те, що право члена колишнього колективу на майнову частку (пай) не сконцентроване в окремих видах майна, а у відповідних розмірах закладене в кожному з них. Істотним є те, що розмір і якість майнових та земельних паїв осіб, винних у недостачах та псуванні майна, можуть бути враховані, на думку науковців, при виході цих осіб зі складу КСП 69.

І нарешті, Указом Президента України від 29 січня 2001 р. № 62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» органам виконавчої влади рекомендовано здійснити комплекс організаційних заходів щодо уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, з урахуванням майна, що призначалося, але не було використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства. Особливістю цієї процедури є те, що уточнення провадиться на час реорганізації сільськогосподарських підприємств.

Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, передбачає:

—складення переліку активів і зобов'язань підприємства на дату реорганізації;

—проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства;

—уточнення вартості активів;

—капіталізацію платежів підприємства, обов'язкових для виконання правонаступником;

—розрахунок уточненого пайового фонду майна членів підприємства;

—складення переліків активів за їх призначенням;

—урегулювання інвентаризаційних різниць.

Після уточнення розмірів пайового фонду майна в тих підприємствах, де майно призначалося, але не було використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства, визначається розмір майнових часток (паїв) членів КСП на підставі Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177). Зокрема, уточнення розмірів паїв членів підприємства здійснюється у разі:

— повернення до пайового фонду майна підприємства, яке перебувало в податковій заставі і призначалося, але не було використано для погашення заборгованості зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства;

—зміни вартості пайового фонду майна з урахуванням цін на дату його визначення;

—виділення майна в натурі окремим співвласникам за період, що минув після реорганізації підприємства.

ВХОД

БИБЛИОТЕКА (БЕТА):

"LEX" - Правовой портал Украины © 2024Анализ интернет сайтов