7.6. Особливості укладення договорів

за конкурсом, на публічних торгах, біржах,

ярмарках та за державним замовленням

Конкурентний спосіб укладення господарських договорів відрізняється від загального порядку їх укладення, який передбачено ст. 181 ГК України. У межах конкурентного способу застосовуються два види спеціальних процедур укладення договорів: 1) за результатами конкурсу (тендеру); 2) на публічних торгах (аукціонах).

Предметом публічних торгів (аукціону) є продаж об'єктів (товарів) покупцю, який запропонував під час торгів найвищу ціну. Отже, пропозицію про укладення договору продавець товару направляє не окремій особі, а відповідній групі осіб (участників аукціону) та зобов'язується укласти договір не з кожним з них, а з тим, хто запропонує найвищу ціну. Результати торгів оформляються протоколом (про результати торгів), а вже після цього відбувається укладення договору.

Одне із питань, що виникає при аналізі процедури проведення торгів, пов'язане з юридичною кваліфікацією сповіщення про торги: чи є таке сповіщення офертою, а пропозиції, які походять від учасників торгів — акцептом? Чи таке сповіщення є тільки запитом оферти, а відзиви учасників торгів є офертами, які ініціатор торгів може прийняти або відхилити. Один із варіантів відповіді на це питання полягає у тому, що зобов'язання з передачі майна (надання послуг, виконання робіт) виникають безпосередньо з договору, який укладається в процесі торгів. Однак, якщо вважати сповіщення про торги офертою, виникає проблема як із умовною природою акцепта (що незвичайно для акцепта, який завжди є безумовним), так і з тим, що оферта не буде відповідати усім критеріям оферти (вона не буде містити усіх істотних умов майбутнього договору). Інша точка зору полягає у тому, що пропозиція про укладення договору поступає з боку учасників торгів, тоді як сповіщення про проведення торгів є тільки запрошенням робити оферти. Окремі науковці вважають, що при укладенні договору в процесі торгів права та обов'язки сторін виникають зі складного юридичного складу, першим елементом якого є сповіщення про проведення торгів, другим — результати торгів, які оформлюються протоколом (на доктринальному рівні висловлюються думки, що останній має природу попереднього договору), третім — укладення основного договору.

Предметом конкурсу є право на укладення договору. Продаж об'єктів господарських прав за конкурсом є механізмом нетрадиційної конкуренції, який спрямований на організацію конкуренції серед потенційних контрагентів з метою визначення найкращого проекту договору (оферти), що буде підписаний ініціатором конкурсу після додаткового узгодження його умов. Сповіщення про проведення конкурсу є запрошенням робити оферти для визначення під час конкурсу найкращої. На підставі висновків конкурсної комісії приймається рішення про переможця конкурсу, яке оформлюється відповідним протоколом. Переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови своєї участі в договірних відносинах (найкращий проект договору) відповідно до умов конкурсу. Переможець конкурсу отримує право на укладення договору, безпосередня реалізація якого здійснюється після узгодження усіх істотних умов договору обома сторонами.

Проведення як конкурсу, так і публічних торгів (аукціону) може бути обов'язковим етапом під час укладення окремих різновидів договорів, наявність якого обумовлюється потребою забезпечення реалізації публічних інтересів. Так, обов'язковим етапом при укладенні угод про розподіл продукції є проведення конкурсу (на укладення цієї угоди) відповідно до положень Закону України «Про угоди про розподіл продукції»1 від 14 вересня 1999 р. Згідно із Законом України «Про концесії»2 від 16 липня 1999 р. проведення конкурсу є обов'язковою процедурою при укладенні концесійних договорів. Зазначені закони детально регламентують проведення конкурсу та порядок укладення договорів (угод про розподіл продукції, договорів концессії) за їх результатами, а також перелік істотних умов таких договорів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного майна»3 від 4 березня 1992 р. (у ред. Закону від 19 лютого 1997 р.) приватизація державного майна здійснюється шляхом: продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом; продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та в інший спосіб, що передбачає загальнодоступність та конкуренцію покупців; продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства; викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації. Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

Державним контрактом є договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб»1 від 22 грудня 1995 р. державними замовниками є Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи — головні розпорядники коштів державного бюджету. Розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків.

Виконавцями державного замовлення є суб'єкти господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), які виготовляють чи поставляють товари (роботи, послуги) для задоволення пріоритетних державних потреб.

З метою організації робіт, пов'язаних із формуванням державного замовлення, разміщення поставок продукції для державних потреб та контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає та затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення. Поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього. Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов'язаннями державних замовників. Кабінет Міністрів України як гарант відповідає перед виконавцем державного замовлення за порушення своїх зобов'язань державним замовником (застосовуються правові наслідки § 4 Глави 49 ЦК України).

Потреба в товарах, роботах і послугах, необхідних для забезпечення виконання регіональних цільових програм (поставки продукції для регіональних потреб), визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до положень чинного законодавства.

Державні замовники мають право на договірній основі делегувати частину своїх функцій відповідним підприємствам, установам, організаціям на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 266 (у ред. постанови від 13 грудня 2001 р. № 1650) затверджено Порядок формування та розміщення державних замовлень на постачання продукції для державних потреб та контролю за їх виконанням1. Згідно з п. 9 Постанови, державні замовники у випадку делегування частини своїх функцій відносно розміщення державних замовлень та укладення державних контрактів визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати такі функції, та укладають з ними договори, якими чітко визначаються компетенція, обов'язки та відповідальність сторін. У інформаційному листі ВАСУ № 01-8/110 від 12 березня 1996 р. (зі змінами) звертається увага, що у випадку делегування державними замовниками частини своїх функцій відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором несе сам державний замовник.

Державний контракт як різновид договору про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти2 укладається в порядку, визначеному Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»3 від 22 лютого 2000 р. Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт — 300 тисяч гривень. До або без проведення процедур, передбачених цим Законом, забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та (або) оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг.

Стадіями державних закупівель є:

– затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

– затвердження річного плану державних закупівель;

– обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

– визначення переможця процедури закупівлі;

– укладання договорів про закупівлю;

– складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

– виконання договорів про закупівлю;

– контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур: 1) відкритих торгів; 2) торгів з обмеженою участю; 3) двоступеневих торгів; 4) запиту цінових пропозицій (котирувань); 5) закупівлі в одного учасника; 6) торгів із зменшенням ціни (редукціон).

Основними процедурами здійснення державних закупівель є торги із зменшенням ціни (редукціон) та відкриті торги. Застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, потребує погодження з уповноваженим органом у порядку, визначеному цим Законом, або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом II-1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників. Застосування процедури закупівлі в одного учасника потребує погодження з уповноваженим органом у порядку, визначеному чинним законодавством, або отримання відповідного висновку щодо обрання замовником процедури закупівлі згідно з розділом II-1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень — для робіт.

Відповідальність за застосування цих процедур закупівель несе виключно замовник.

Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники, запрошені замовником шляхом опублікування оголошення. Під час проведення торгів з обмеженою участю тендерні пропозиції мають право надавати лише ті учасники, які запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі.

Процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі якщо товари, роботи чи послуги через їх складний або спеціалізований характер можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників.

Під час проведення торгів з обмеженою участю замовник запрошує до участі у процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б забезпечити вибір найбільш вигідної пропозиції та конкуренцію, але не менше двох.

Замовник при проведенні торгів з обмеженою участю має право здійснити попередню кваліфікацію учасників. Інформація про здійснення попередньої кваліфікації учасників оприлюднюється та публікується замовниками. У оголошенні про здійснення попередньої кваліфікації учасників обов'язково зазначаються: найменування та юридична адреса замовника; вид, кількість та місце поставки товарів, вид та місце виконання робіт або вид та місце надання послуг; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; способи та місце отримання кваліфікаційної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено); місце та строк подання кваліфікаційних пропозицій; місце та дата розкриття кваліфікаційних пропозицій; адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та кодів, наданих інформаційним системам у мережі Інтернет.

Кваліфікаційна документація надається (надсилається) учаснику протягом трьох робочих днів з дня її оплати або з дня отримання відповідного запиту, якщо плату не було встановлено. Документ для оплати кваліфікаційної документації надсилається або надається учаснику у дводенний термін з дня отримання від нього відповідного запиту. Кваліфікаційні пропозиції подаються без зазначення ціни. Строк подання кваліфікаційних пропозицій повинен становити не менше 15 календарних днів. Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у кваліфікаційній документації, протягом 14 календарних днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій.

Розкриття кваліфікаційних пропозицій учасників відбувається у день закінчення строку їх подання у час та у місці, що зазначені в інформації про проведення попереднього кваліфікаційного відбору. Замовник протягом п'яти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що брав у ній участь, про результати її здійснення. До подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю запрошуються лише ті учасники, які про356

Господарське право. Частина перша

йшли відбір за результатами здійснення попередньої кваліфікації учасників. Строк подання тендерних пропозицій після проведення попередньої кваліфікації учасників повинен становити не менше 10 календарних днів.

У оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю обов'язково зазначаються: найменування та юридична адреса замовника торгів; вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг; строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг; кваліфікаційні вимоги, яким мають відповідати учасники; інформація про застосування умов захисту вітчизняного виробника; способи та місце отримання тендерної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено замовником); місце та строк подання тендерних пропозицій; місце та дата розкриття тендерних пропозицій; умови надання тендерного забезпечення та способи зв'язку для отримання додаткової інформації; адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет тощо.

Тендерна документація надається (надсилається) учаснику торгів протягом трьох робочих днів з моменту її оплати. Документ для оплати тендерної документації надсилається або надається учаснику в триденний термін з дня отримання від нього відповідного запиту. Надання тендерної документації, визначення її вартості та порядок розрахунків здійснюються відповідно до положень цивільного законодавства. У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг замовник може надсилати тендерну документацію одночасно із запрошенням до участі у торгах. У разі проведення торгів на закупівлю робіт тендерна документація надсилається після попередньої оплати учасником витрат на її підготовку.

Тендерна документація має містити: інструкцію щодо підготовки тендерних пропозицій; перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом з метою оцінки відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам; інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам; інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі: відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, малюнки, підготовлені відповідно до вимог чинного законодавства; кількість товару; місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги; додаткові послуги, які мають бути надані; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції; зазначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю; опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються; спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій; методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо; інформацію про валюту (валюти), у якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції; вимоги замовника щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю; умови повернення чи неповернення тендерного забезпечення; зазначення способу, місця та кінцевого строку подання тендерних пропозицій; виклад процедури надання роз'яснень щодо тендерної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників; зазначення строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними; зазначення місця, дати та часу розкриття тендерних пропозицій; зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок із учасниками; інформацію про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції; іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно вносить тендерне забезпечення, розмір якого становить один відсоток очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та п'ять відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією. У разі якщо тендерні пропозиції можуть подаватися щодо частини предмета закупівлі (лота), розмір тендерного забезпечення встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі по кожному лоту. У разі надання тендерного забезпечення у формі депозиту замовник повертає учаснику всю суму депозиту разом з нарахованими відсотками банку, в якому було розміщено депозит. У разі якщо тендерне забезпечення буде вноситися за учасника будь-яким іншим підприємством, установою чи

організацією, учасник повинен погодити таке рішення із замовником до подання тендерної пропозиції. Учасники процедур закупівлі — бюджетні установи та організації можуть подавати тендерне забезпечення у будь-якій прийнятній для них та замовника формі, що не суперечить чинному законодавству.

Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі: відкликання або зміни тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання; непідписання учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю всупереч вимогам тендерної документації; невиконання інших вимог, передбачених тендерною документацією.

Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму учаснику протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі: закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації; укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів; відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації; закінчення процедур закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із учасників, що подали тендерні пропозиції.

Кошти, що надійшли як тендерне забезпечення (у разі коли вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерних документах. На запит учасника замовник підтверджує отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу отримання. Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеного у тендерній документації лота), а також може подати альтернативну тендерну пропозицію, якщо це передбачено тендерною документацією. Одержана тендерна пропозиція вноситься замовником до реєстру, форма якого визначається уповноваженим органом. Тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення. Тендерні пропозиції, отримані замовником після закінчення строку їх подання, не розкриваються і повертаються учасникам, що їх подали.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг замовник зобов'язаний вимагати від учасника — переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Замовник повертає учаснику забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Учасники процедур закупівлі — бюджетні установи та організації можуть подавати забезпечення виконання договору у будь-якій прийнятній для них та замовника формі, що не суперечить чинному законодавству.

Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт.

Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день закінчення строку їх подання у час та у місці, зазначених у тендерній документації.

До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником мають бути допущені всі учасники, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники, а також представники державних органів державної влади (у тому числі депутати всіх рівнів). Відсутність учасника або його уповноваженого представника на процедурі розкриття тендерних пропозицій не є підставою для нерозкриття, нерозгляду або відхилення його тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється наявність всіх необхідних документів, передбачених тендерною або кваліфікаційною документацією, правильність їх оформлення, а також мають бути оголошені замовником присутнім представникам учасника найменування та адреса кожного учасника, ціна кожної тендерної пропозиції. Під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол згідно з установленою уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня після дня отримання від учасника відповідного запиту. Ці відомості зазначаються у звіті про результати здійснення процедури закупівлі. Протокол розкриття тендерних пропозицій оприлюднюється замовником в інформаційних системах в мережі Інтернет протягом п'яти робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій.

Замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненнями змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння. Замовник та учасники не повинні ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміну її ціни та коригування.

До оцінки замовник допускає тендерні пропозиції, які не були відхилені згідно з чинним законодавством. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»

замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим ст. 15 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації; учасник, який подав тендерну пропозицію, не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; учасник своїми діями призвів до виникнення обставин, зазначених у ст. 7 цього Закону; учасник не надав тендерного забезпечення; учасник не оплатив тендерну документацію, якщо така плата була встановлена. Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.

Замовник визначає переможця торгів із числа учасників, тендерні пропозиції яких не було відхилено, на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у тендерній документації. Для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в тендерній документації.

Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту. У разі відмови учасника, тендерну пропозицію якого було акцептовано, підписати договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув, за винятком випадків, коли всі тендерні пропозиції було відхилено.

Початковою ціною для редукціону вважається мінімальна ціна тендерної пропозиції. Згоду на зменшення ціни тендерної пропозиції присутні представники учасників підтверджують підняттям карток, на яких зазначене найменування учасника. Якщо після трикратного оголошення початкової або наступної ціни жоден з учасників не запропонував нової ціни, редукціон припиняється і переможцем оголошується учасник, який був названий останнім та запропонував найнижчу ціну.

Процедура двоступеневих торгів застосовується у таких випадках, коли: 1) замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками; 2) предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розроблень, надання консультаційних та інших спеціальних послуг.

Процедура двоступеневих торгів здійснюється у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подавати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної та технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним вимогам. Замовник проводить переговори з будь-ким із учасників. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». На другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, до участі у другому етапі торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, якщо це передбачено тендерною документацією. Далі процедура двоступеневих торгів проводиться так само, як і процедура відкритих торгів.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, та за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує 100 тисяч гривень.

Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам та розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет.

У запиті має бути зазначено: найменування та юридична адреса замовника; вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце надання послуг; строк поставки товарів або надання послуг; місце і строк подання цінових пропозицій; місце і дата розкриття цінових пропозицій; істотні умови договору.

У запиті має бути повідомлено про те, чи включаються в ціну витрати на транспортування, страхування, сплату мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів.

Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Пропозиція подається у запечатаному конверті чи в іншій формі, визначеній замовником, не пізніше встановленого ним строку.

Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття пропозицій мають бути запрошені всі учасники, що подали свої пропозиції. Під час розкриття пропозицій складається протокол, копія якого надається всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня після отримання відповідного запиту. Замовник, у строк не раніше ніж через три робочих дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам про результати здійснення процедури і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця, укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну.

Закупівля у одного учасника — це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.

Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» у разі:

– закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

– відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені (виконані) тільки певним учасником, і при цьому немає альтернативи;

– потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів або послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами або послугами;

– необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з учасником цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором. При цьому загальна вартість договору на додаткові роботи не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору;

– виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними, правовими, іншими обставинами, яких замовник не міг передбачити, у тому числі закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю або частково на державній власності (державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних підприємств, заснованих на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності — монополістів на відповідному ринку продукції державні замовлення на поставку продукції є обов'язковими, якщо виконання державного замовлення не спричиняє збитків зазначеним виконавцям державного замовлення. Ухиленням від укладання державного контракту є відмова суб'єкта господарювання від укладення державного контракту, для якого виконання державного замовлення має обов'язковий характер за наявності технічних можливостей такого виконання.

Ухилення від укладення державного контракту є підставою для звернення державним замовником в суд з вимогою про примусове укладення державного контракту (в судовому порядку). Зазначені вимоги підлягають задоволенню, якщо суб'єкт господарювання, для якого укладення державного контракту має обов'язковий характер, не доведе, що виконанням даного контракту йому неминуче будуть спричинені збитки. Крім того, безпідставна відмова суб'єкта господарювання від укладення державного контракту, коли обов'язковість його укладення визначена у законі, є одним з видів правопорушень у сфері господарювання, що спричиняє відповідальність у формі сплати штрафних санкцій.

Державний контракт набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником, визначеним переможцем процедури закупівлі (або з єдиним учасником процедури закупівлі після проведення переговорів), згідно з ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Замовник укладає державний контракт після затвердження відповідного бюджету. Державний контракт укладається тільки в письмовій формі. Всі витрати, пов'язані з його укладанням (у тому числі витрати, пов'язані з його нотаріальним посвідченням), можуть покладатися на учасника — переможця процедури закупівлі виключно на умовах, визначених у тендерній документації, та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Нотаріальне посвідчення державного контракту не є обов'язковим, але на вимогу замовника він підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Умови договору про закупівлю (у тому числі державного контракту) не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника — переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції при проведенні торгів із зменшенням ціни (редукціону), та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

У разі укладення договору про закупівлю за результатами процедури торгів із зменшенням ціни (редукціону) в договорі за згодою сторін може зазначатися кількість товару чи обсяг послуг, що не перевищують запланованої вартості закупівлі за ціною акцептованої тендерної пропозиції.

Вернуться к содержанию