5.1.3. Загальна характеристика органів управління акціонерного товариства, їх компетенція.

Виключна компетенція загальних зборів

Основними принципами формування структури управління в акціонерному товаристві, дотримання яких потрібно для забезпечення роботи органів товариства є:

– принцип оптимального розподілу функцій, який забезпечує належну спеціалізацію та навантаження кожного органа;

– принцип централізації, який не допускає вирішення одних і тих самих питань різними органами товариства;

– принцип відповідності, який передбачає наділення кожного органу відповідними повноваженнями, що є достатніми для вирішення завдань, які поставлено перед ним;

– принцип відповідальності за ефективне виконання органом своїх функцій у межах посталених перед ним завдань1.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Брати участь у

загальних зборах із правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

За загальними правилами право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів.

Згідно з раніше чинним Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 р. (втратив чинність на підставі Закону України від 23 лютого 2006 р.), власники привілейованих акцій не мали права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено статутом товариства. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. привілейовані акції надають їх власникам переважні стосовно власників простих акцій права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Отже, випадки участі власників привілейованих акцій у загальних зборах товариства з правом голосу мають чітко визначатися у статуті.

У зразковому Статуті відкритого акціонерного товариства1, розробленого на підставі чинного законодавства та затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 квітня 2004 р. № 123 (додаток 1), передбачається право власників привілейованих акцій брати участь у загальних зборах товариства з правом голосу тільки у випадках вирішення питань про:

– виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення товариства, якщо передбачається обмін привілейованих акцій цього типу на привілейовані акції іншого типу або прості акції;

– внесення змін чи доповнень до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів — власників привілейованих акцій цього типу;

– новий випуск привілейованих акцій, власники яких матимуть переваги в черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства;

– збільшення обсягу прав акціонерів — власників розміщених типів привілейованих акцій, які мають переваги в черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства.

Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція — один голос. Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути засвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства. У разі якщо довіреність акціонера на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або засвідчена) із порушенням встановлених законодавством вимог, то особа, на ім'я якої видана довіреність, не має повноважень щодо участі та голосування на загальних зборах. Отже, голоси, передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися для визначення кворуму.

Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, та (або) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства;

в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та

порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Повноваження, передбачені пунктами «б», «д», «е», «ї», «й» (а саме: внесення змін до статуту товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом), належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 159 ЦК України до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать зміна розміру його статутного капіталу; обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути

також віднесене вирішення інших питань. Вирішення питань, віднесених згідно із законом до виключної компетенції загальних зборів, іншими органами товариства є перевищенням їх компетенції, що має наслідком визнання таких рішень недійсними.

У акціонерному товаристві може бути створена з числа акціонерів наглядова (спостережна) рада акціонерного товариства. Наглядова рада є органом управління акціонерного товариства, який уповноважений представляти інтереси акціонерів в період між проведенням загальних зборів, а також регулювати та контролювати діяльність правління. В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення наглядової ради акціонерного товариства є обов'язковим. Обрання членів наглядової ради є виключною компетенцією загальних зборів акціонерного товариства. Статутом акціонерного товариства може встановлюватися порядок так званого автоматичного формування спостережної ради (наприклад, у статуті може закріплюватися, що до складу спостережної ради входять акціонери, які володіють 10 % та більше від загальної кількості акцій товариства). Склад спостережної ради акціонерного товариства може формуватися тільки з числа акціонерів. Виняток становлять акціонерні товариства, що створюються в процесі приватизації або корпоратизації (до спостережної ради таких товариств входять особи, які не є акціонерами товариства, однак тільки до моменту скликання перших загальних зборів акціонерів, якшо інше безпосередньо не встановлено чинним законодавством)1. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради, на яку може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів (за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів). Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Утворення і відкликання виконавчого органу

товариства належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Компетенція виконавчого органу має бути визначена у статуті товариства відповідно до чинного законодавства. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом, та є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства й організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор). Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають із товариством у трудових відносинах. Із головою правління акціонерного товариства може укладатися контракт, в якому визначаються права, строки наймання, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та законодавством України.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 квітня 2004 р. № 123, крім зразкового Статуту (додаток 1) затверджено внутрішні Положення відкритого акціонерного товариства (Положення про загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства (додаток 2), Положення про наглядову раду відкритого акціонерного товариства (додаток 3), Положення про ревізійну комісію відкритого акціонерного товариства (додаток 4), Положення про правління відкритого акціонерного товариства (додаток 5), Положення про посадових осіб органів управління відкритого акціонерного товариства (додаток 6))1. Порядок створення та компетенція наглядових (спостережних) рад акціонерних товариств, створених в процесі приватизації та корпоратизації, визначаються спеціальними актами, серед яких Положення про спостережну раду2, затверджене Постановою КМ України від 19 липня 1993 р. № 556, та Лист ФДМ України «Про порядок утворення та затвердження спостережних рад в акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації»3 від 21 квітня 1998 р. № 10-17-4149.

Вернуться к содержанию