2.2. Прогнозування та планування економічного розвитку

Державне прогнозування економічного і соціального розвитку — є науково обґрунтованим передбаченням напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої і виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів.

Державне планування економічного і соціального розвитку України — це науково обґрунтоване формування взаємоузгодженої комплексної системи заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання.

Здійснення державою економічної стратегії і тактики у сфері господарювання спрямовується на створення економічних, організаційних та правових умов, за яких суб'єкти господарювання враховують у своїй діяльності показники прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку. Учасники державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України — органи державної влади, які розробляють, затверджують і здійснюють прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку, а саме: Кабінет Міністрів України, уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Конституції України розробляють і затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та здійснюють планування економічного і соціального розвитку цих одиниць.

Правовою основою державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України є Конституція України, Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», інші закони України та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

У Законі України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»1 від 23 березня 2000 р. визначаються правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави. Законом встановлюється загальний порядок розроблення, затвердження та виконання зазначених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку, а також

права та відповідальність учасників державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» основними принципами, на яких базується державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України, є:

1) принцип цілісності, який забезпечується розробленням взаємоузгоджених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць на коротко- та середньостроковий періоди;

2) принцип об'єктивності, який полягає у тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також звітних даних із офіційних видань Національного банку України;

3) принцип науковості, який забезпечується розробленням прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології та використанням світового досвіду в галузі прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку;

4) принцип гласності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку є доступними для громадськості. Інформування про цілі, пріоритети та показники цих документів забезпечує суб'єктів підприємницької діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності;

5) принцип самостійності, який полягає в тому, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

6) принцип рівності, який полягає в дотриманні прав і врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання всіх форм власності;

7) принцип дотримання загальнодержавних інтересів, який полягає в тому, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні здійснювати розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки держави.

Прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку — документи, які відповідають вимогам законодавства України щодо документів і відображають прогнози та програми економічного і соціального розвитку.

Система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку складається з:

– прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;

– Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

– прогнозів економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст на середньостроковий період;

– програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст на короткостроковий період;

– прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період;

– програм розвитку окремих галузей економіки.

Основними формами державного планування господарської діяльності є Державна програма економічного та соціального розвитку України, Державний бюджет України, а також інші державні програми з питань економічного і соціального розвитку, порядок розробки, завдання та реалізація яких визначаються законами про державні програми, а саме

Законами України: «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004–2010 роки»1 від 24 червня 2004 р.; «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»2 від 21 грудня 2000 р.; «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства»3 від 17 січня 2002 р.;

Постановами Верховної Ради України: «Про Концепцію розвитку рибного господарства України»4 від 13 липня 2000 р. № 1885-III; «Про

Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України»1 від 13 липня 1999 р. № 916-XIV;

Постановами Кабінету Міністрів України: «Про Концепцію функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України» від 16 листопада 2002 р. № 1789; «Про Державну програму розвитку промисловості на 2003–2011 роки» від 28 липня 2003 р. № 1174; «Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002–2010 роки» від 28 грудня 2001 р. № 1801; «Про Концепцію розвитку зв'язку України до 2010 року» від 9 грудня 1999 р. № 2238; «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» від 21 липня 2006 р. № 1001;

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України: «Про схвалення Концепції розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року» від 3 серпня 2006 р. № 452-р; «Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації» від 7 червня 2006 р. № 321-р; «Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю» від 24 травня 2005 р. № 158-р; «Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року» від 23 серпня 2005 р. № 369-р. тощо.

Вернуться к содержанию