«___ »__________ 200 _ р. ___________

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду__________ області в складі:

головуючого - судді Трощенка Р.Д.,

суддів колегії - Бортник Г.Ю.,

Іванова ПЛ., при секретарі - Фроловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ге­нерального директора дочірнього підприємства «Д» (ДП «Д») та генерального директора TOB «Д» (TOB «Д») на ухвалу_____________ районного суду м. ___________ від «___ » __________ 200___ р. по цивільній справі за позовом Олійник Юлії Петрівни до ДП «Д», TOB «Д» про стягнення зарплати з урахуванням суми індексації,

ВСТАНОВИЛА:

У січні____ р. Олійник Ю.П. звернулася до суду зі вказаною позовною заявою, в якій також просила для забезпечення позову заборонити відповідачам відчужувати їх майно.

Ухвалою ____________ районного суду м. _________ від «____ » ________ 200 __ р.

вказана заява про забезпечення позову була задоволена. Суд заборонив відповідачам відчужувати майно, кожного в межах____ грн., зобов'язав державного виконавця передати майно на зазначену суму на зберігання іншим особам.

В апеляційній скарзі генеральний директор ДП «Д» просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на невідповідність ухвали цивільно-процесуальному законодавству, а також зазначаючи, що ДП позов визнає, однак відносно підприємства порушена справа про бан­крутство, заборгованість по зарплаті перед позивачем включена в реєстр кредиторів.

В апеляційній скарзі генерального директора TOB «Д» ставиться питання про скасу­вання ухвали, посилаючись на те, що порушені норми процесуального права, оскільки TOB заборгованості з зарплати перед позивачем не має.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне скаргу ДП «Д» задовольнити частково, а скаргу TOB «Д» задовольнити повністю.

Задовольняючи заяву-клопотання Олійник Ю.П. про забезпечення позову і забороня­ючи відповідачам відчужувати майно на певну суму, передаючи його на зберігання іншим особам, районний суд свій висновок не мотивував, але виходив з положення ст. ст. 151-152 ЦПК України.

Судова колегія на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки поставлене перед судом питання було вирішено з по­рушенням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України суд може за заявою позивача вжити заходів забезпе­чення позову, але вони повинно випливати із суті заявлених позовних вимог.

Таким чином, ці заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантува­ти виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхід­ності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач працювала в ДП «Д», звільнилася «____ » _________ 200 __ р. переводом в TOB "Д». Виходячи з позовної заяви, Олійник Ю.П. просить стягнути заборгованість по зарплаті за квітень 200 ____ р., тобто за період її роботи в дочірньому підприємстві, яке позов визнає.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно забезпечив позов відносно відповідача ДП «Д».

Доводи апеляційної скарги ДП «Д» про те, що проти підприємства порушена справа про банкрутство, висновків районного суду про необхідність забезпечення позову не спро­стовують.

Разом з тим, апеляційна інстанція вважає за необхідне змінити в цій частині ухвалу суду, оскільки у суду першої інстанції не було підстав для передачі описаного державним виконавцем майна іншим особам, а не відповідачу, цей висновок суду не мотивований і позивач в своїй заяві про такий вид забезпечення позову суд не просив. ЦПК України не передбачає можливості суду вжити заходів забезпечення позову з власної ініціативи.

На думку судової колегії, ухвала суду в частині, що стосується забезпечення позову відносно іншого відповідача, TOB "Д», підлягає скасуванню, як така, що є незаконною.

Встановлено, що позивач просить стягнути заборгованість за період роботи в дочірньому підприємстві, за квітень 200__ р. З наданих TOB "Д» документів вбачається, що це підприємство не має заборгованості з зарплати перед позивачем, воно створено і почало працювати лише з 1 травня 200__ р. і не є правонаступником ДП «Д», як вважає позивач, товариство не відповідає по зобов'язанням учасників товариства. Позивач не надала доказів того, що ДП «Д» саме її зарплату, а не інші свої зобов'язання, переводив на розрахунковий рахунок TOB "Д», тим більш, що таких даних взагалі не надано.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. З ч. 2 ст. 307, п. 2 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу генерального директора ДП «Д» задовольнити частково, апеляцій­ну скаргу генерального директора TOB «Д» задовольнити повністю.

Ухвалу_________ районного суду м.__________ від «___ »_________ 200 __ р. змінити.

Ухвалу суду в частині зобов'язання державного виконавця передати майна на суму ___ грн., що належить ДП «Д», на зберігання іншим особам скасувати, в частині заборони ДП «Д» відчужувати майно в межах_____ грн. залишити без змін.

Ухвалу суду в частині забезпечення позову щодо TOB «Д» скасувати і в задово­ленні заяви Олійник Юлії Петрівни про забезпечення позову відносно цього відпові­дача відмовити.