УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

ВСТАНОВИВ:

У квітні 200 ___ р. Мойсеєнко В.В. звернувся до суду зі вказаним вище позовом.

Рішенням__________ районного суду м.________ від «____ » _____ 200 __ р. позов задоволено частково: відповідачів зобов'язано спростувати поширену недостовірну інфор­мацію про позивача, у відшкодуванні моральної шкоди Мойсеєнку В.В. відмовлено.

На рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі______ грн. Мойсеєнко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення районного суду частково скасувати, його позов в цій частині задо­вольнити, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріаль­ного права та порушені норми процесуального права.

Ухвалою судді апеляційного суду від «____ »__________ 200___ р. апеляційна скарга Мойсеєнка В.В. була залишена без руху, йому наданий 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги: сплатити судовий збір у відповідності до підпункту ж) пункту 1) ст. З Декрету Кабінету Міністрів України

«Про державне мито» в розмірі_______ грн. та надати додані до апеляційної скарги письмові матеріали відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

З наявної у матеріалах справи розписки про одержання судової повістки вбачається, що копію ухвали Мойсеєнко В.В. отримав «______ » _________ 200 __ р., однак у призначений судом строк вимоги ухвали не виконав, недоліки скарги не усунув.

Відповідно до положення статей 121, 297 ЦПК України у разі невиконання ухва­ли суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мойсеєнка Володимира Володимировича на рішення_________

районного суду м.___________ від «___» ____________ 200 __ р. вважати неподаною

та йому повернути.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Коментар. Відповідно до положення ст. 297 ЦПК питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом вирішується одноособово суд­дею-доповідачем, якому передана справа в порядку черговості.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених стат­тею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються по­ложення статті 121 цього Кодексу.

Тривалість встановленого судом строку для усунення недоліків скарги слід виз­начати з урахуванням необхідного часу для повідомлення відповідної особи про залишення її скарги без руху та поштового обігу.

В ухвалі слід чітко зазначити підстави для залишення скарги без руху.

На жаль, ані в ЦПК 1963 р., ані в новому ЦПК не зазначається, в який саме строк така ухвала повинна бути направлена особі, яка подала скаргу. Тому, на нашу думку, за основу слід взяти правило, зазначене в ч. 5 ст. 122 ЦПК про те, що ухвала повинна бути надіслана негайно, незважаючи на відсутність у цивіль­ному процесі аналогії закону, і в термін не більше п'яти днів, про що вказується в ст. 222 ЦПК.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, якщо він пропущений з по­важних причин, за клопотанням сторони або іншої особи може бути продовжений відповідно до ст. 73 ЦПК. Продовження процесуального строку, встановленого су­дом, являє собою надання суддею або судом нового строку для вчинення зазначеної процесуальної дії. Продовження цього процесуального строку допускається не тільки після його пропуску, а й до його перебігу. Питання про продовження пропущеного строку вирішує суд, в якому належало вчинити процесуальну дію або до якого по­трібно було подати документ чи доказ.

У в ага ! При подачі апеляційної (касаційної) скарги на рішення суду в частині, що стосується стягнення судових витрат, судовий збір на сплачується, оскільки оскарження рішення лише в частині розподілу судових витрат не пов'язано з по­зовними вимогами і не стосується суті спору.